Боротьба за Біблію сучасною грецькою мовою

Можливо, вас здивує, що в Греції, яку деколи називають колискою вільної думки, переклад Біблії на мову простих людей був причиною довгої і запеклої боротьби. Але хто противився створенню перекладу Біблії легкозрозумілою грецькою мовою? Навіщо комусь було потрібно перешкоджати цьому?

ХТОСЬ може подумати, що грекомовні люди привілейовані, оскільки значна частина Святого Письма була написана їхньою мовою. Однак сучасна грецька мова істотно відрізняється і від грецької мови перекладу Септуагінта (перекладу Єврейських Писань), і від мови Християнських Грецьких Писань. Фактично протягом минулих шести століть біблійна грецька мова була для більшості грекомовних людей такою ж незрозумілою, як іноземна. На зміну старим термінам прийшли нові, змінився словниковий запас, граматика й синтаксис.

Існує зібрання грецьких манускриптів, датованих III—XVI століттями н. е., які свідчать, що Септуагінту намагалися перекласти на пізніші форми грецької мови. У III столітті Григорій, єпископ Неокесарійський (бл. 213 — бл. 270 р.), переклав з Септуагінти на простішу грецьку мову книгу Екклезіяста. В XI столітті, єврей, на ім’я Тобіас бен Еліезер, який жив у Македонії, переклав частини П’ятикнижжя з Септуагінти на розмовну грецьку мову. Він навіть використав єврейське письмо для блага македонських євреїв, які розмовляли тільки грецькою, але читали єврейське письмо. У 1547 році в Константинополі було видано повне П’ятикнижжя такого виду.

Промені світла серед темряви

Після того як у XV столітті грекомовні території Візантійської імперії захопили турки-османи, більшість людей були позбавлені можливості здобути освіту. Хоча за Османської імперії православна церква мала привілейоване становище, вона через недбалість допустила, щоб її отара стала бідною неграмотною масою. Грецький письменник Томас Спіліос зазначив: «Найважливішою метою православної церкви та її освітньої системи було захищати своїх причасників від ісламу та римо-католицької пропаганди. Через це грецька освіта дещо занепала». За таких важких обставин особи, які любили Біблію, відчували, що пригнобленим людям потрібне полегшення і втіха з книги Псалмів. З 1543 до 1835 року розмовною грецькою мовою було зроблено 18 перекладів Псалмів.

Перший повний грецький переклад Християнських Грецьких Писань зробив 1630 року Максим Калліполітіс, грецький монах з Калліполя. Це відбувалося під керівництвом і заступництвом Кирила Лукаріса, патріарха Константинопольського і майбутнього реформатора православної церкви. Та всередині церкви Лукаріс мав противників, які не приймали жодних спроб реформування і не погоджувалися на переклад Біблії розмовною мовоюa. Лукаріса задушили як зрадника. І все ж аж 1500 примірників перекладу Максима були надруковані у 1638 році. Через 34 роки православний синод, маючи на увазі цей переклад, проголосив у Єрусалимі, що Святе Письмо «повинні читати не всі, кому заманеться, а лише ті, що після належного дослідження споглядають глибини духа». Це означало, що Біблію могли читати тільки освічені представники духівництва.

У 1703 році Серафим, грецький монах з острова Лесбос, спробував опублікувати в Лондоні переглянуте видання перекладу Максима. Коли обіцянки фінансової підтримки від англійського двору не збулися, він надрукував це видання за власні кошти. У полум’яній передмові Серафим наголосив на потребі «кожному побожному християнину» читати Біблію і звинуватив вище духівництво церкви у «бажанні приховати свої неправильні дії, тримаючи людей у незнанні». Як і можна було сподіватися, православні противники заарештували Серафима в Росії і відправили у заслання до Сибіру, де він помер у 1735 році.

Говорячи про сильний духовний голод грекомовних людей того часу, грецький священнослужитель написав про пізніше видання перекладу Максима: «Греки та інші прийняли цю Святу Біблію з любов’ю і завзяттям. І вони читали її. І вони відчули, як їхній біль втихає, а віра в Бога... палає з новою силою». Однак духовні провідники боялися, що коли люди зрозуміють Біблію, то небіблійні погляди і вчинки священиків буде викрито. Тому 1823 і повторно 1836 року константинопольський патріархат видав едикт спалювати всі примірники таких перекладів Біблії.

Мужній перекладач

На фоні такого шаленого спротиву та палкого прагнення біблійних знань з’явилася непересічна особистість, яка мала відіграти ключову роль у перекладі Біблії на сучасну грецьку мову. Цією мужньою людиною був Неофіт Вамвас, видатний лінгвіст і відомий біблеїст, якого вважають одним з «Учителів нації».

Вамвас добре розумів, що в духовному неуцтві людей винна православна церква. Він був переконаний, що, аби пробудити людей духовно, треба перекласти Біблію розмовною грецькою мовою того часу. У 1831 році з допомогою інших філологів він почав перекладати Біблію літературною грецькою мовою. Його повний переклад був опублікований у 1850 році. Оскільки Грецька православна церква не підтримала Вамваса, він, щоб видати і розповсюдити свій переклад, співпрацював з «Британським та Іноземним Біблійним Товариством» (БІБТ). Церква назвала Вамваса «протестантом», і невдовзі він став вигнанцем.

Переклад Вамваса тісно наслідує англійську «Біблію короля Якова», і він успадкував її недоліки з огляду на обмежені знання з біблеїстики і лінгвістики того часу. Проте багато років цей переклад був найсучаснішим грецьким перекладом, доступним для людей. Цікаво, що в ньому чотири рази вживається особисте ім’я Бога у формі Ιεοβα (Буття 22:14; Вихід 6:3; 17:15; Суддів 6:24).

Якою була реакція людей на цей та інші легкозрозумілі переклади Біблії? Просто неймовірною! Певний книгопродавець з БІБТ розповідав, що коло одного грецького острова на його човен «так насідали човни з дітьми, які прибули за [Бібліями], що він був змушений... сказати капітанові відпливати звідти», інакше довелося б залишити весь запас Біблій в одному місці! Але противники не дрімали.

Православні священики застерігали людей не купувати цих перекладів. Наприклад, в Афінах Біблії конфісковували. У 1833 році православний єпископ острова Крит спалив «Нові Завіти», які знайшов в одному монастирі. Та якийсь священик заховав свій примірник, а також люди у навколишніх селах поховали свої, поки прелат не покинув острів.

Через кілька років на острові Корфу Священний синод Грецької православної церкви наклав заборону на переклад Вамваса. Заборонялося його продавати, а існуючі примірники було знищено. На островах Хіос, Сірос і Міконос через ворожість місцевого духівництва дійшло до спалення Біблій. Та на цьому боротьба з перекладанням Біблії зовсім не закінчилась.

Королева виявляє інтерес до Біблії

У 1870-х роках королева Греції Ольга усвідомила, що греки в цілому погано знали Біблію. Вважаючи, що таке знання Святого Письма дасть народові втіху й відсвіження, вона хотіла, щоб Біблію переклали простішою мовою, ніж переклад Вамваса.

У цьому королеву неофіційно підтримував Прокопій, архієпископ Афін і голова Священного синоду. Але коли вона звернулася до Священного синоду за офіційним дозволом, то отримала відмову. Вона не відступала і подала нову заяву, але у 1899 році знову отримала відмову. Незважаючи на це, Ольга вирішила опублікувати видання невеликим тиражем на власний кошт. Сталося це 1900 року.

Запеклі противники

У 1901 році видатна афінська газета «Акрополь» опублікувала Євангеліє Матвія в перекладі новогрецькою мовою, зробленому Александром Паллісом, перекладачем, який працював у Ліверпулі (Англія). Очевидно, Паллісом та його колегами керувало бажання «навчати греків» і «допомогти нації оправитись» від занепаду.

Православні студенти теології та їхні професори назвали цей переклад «знущанням над найціннішими реліквіями народу», оскверненням Святого Письма. Патріарх Константинопольський Іоаким III видав документ, в якому засудив цей переклад. Суперечка набула політичного характеру і була хитро використана ворогуючими політичними таборами.

Впливова частина афінської преси почала атакувати переклад Палліса, називаючи його прихильників «атеїстами», «зрадниками» й «агентами інших країн», які хочуть дестабілізувати грецьке суспільство. З 5 по 8 листопада 1901 року студенти, підбурені ультраконсервативними елементами Грецької православної церкви, вчинили в Афінах заворушення. Вони напали на редакцію «Акрополя», промарширували перед палацом, захопили афінський університет і вимагали відставки уряду. Кульмінацією протестів були сутички з військом, в яких загинуло вісім осіб. Наступного дня король зажадав відставки архиєпископа Прокопія, а через два дні у відставку пішов весь кабінет міністрів.

Через місяць студенти знову влаштували демонстрації і публічні спалення перекладу Палліса. Вони прийняли резолюцію проти розповсюдження цього перекладу і вимагали суворо карати будь-які подібні зусилля в майбутньому. Це послужило приводом заборонити використання будь-якого перекладу Біблії новогрецькою мовою. Справді чорна година!

«Слово Господнє повік пробуває»

Заборона використовувати Біблію новогрецькою мовою була знята у 1924 році. З того часу Грецька православна церква зазнала повної поразки у своїх намаганнях не допустити людей до Біблії. Свідки Єгови беруть провід у біблійній освіті в Греції, як і в багатьох інших країнах. З 1905 року вони використовували переклад Вамваса, щоб допомогти тисячам грекомовних людей набути знання біблійної правди.

З часом багато вчених і професорів докладали похвальних зусиль, щоб перекласти Біблію новогрецькою мовою. Сьогодні існує біля 30 перекладів цілої Біблії або її частин доступною для пересічного грека мовою. Справжнім самородком серед них є грецький «Переклад нового світу Святого Письма». Його випустили Свідки Єгови у 1997 році на благо 16 мільйонів людей по цілому світі, які розмовляють грецькою мовою. Цей переклад легко читається, є зрозумілий і вірно передає оригінальний текст.

Боротьба за Біблію сучасною грецькою мовою чітко ілюструє важливий факт: незважаючи на ворожі зусилля людей, «Слово Господнє повік пробуває» (1 Петра 1:25).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 27]

Кирило Лукаріс керував першим перекладом Християнських Грецьких Писань на грецьку мову у 1630 році.

[Відомості про джерело]

Bib. Publ. Univ. de Genève

[Ілюстрації на сторінці 28]

Декотрі переклади на розмовну грецьку мову. Псалми надруковані: 1828 року Іларіоном (1), 1832 року Вамвасом (2), 1643 року Юліанусом (3). «Старий Завіт» надрукований 1840 року Вамвасом (4).

Королева Ольга.

[Відомості про джерела]

Біблії: National Library of Greece; Королева Ольга: Culver Pictures

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

Папірус: Reproduced by kind permission of The Trustees of the Chester Beatty Library, Dublin

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 29]

Папірус: Reproduced by kind permission of The Trustees of the Chester Beatty Library, Dublin