Чи ви відповідаєте вимогам для хрещення

«Що заважає мені охреститись?» (ДІЇ 8:36).

1, 2. Як Пилип зав’язав розмову з ефіопським вельможею і що свідчить про духовність цього чоловіка?

ЦЕ ВІДБУЛОСЯ через рік чи два після смерті Ісуса. Один урядовець їхав на південь дорогою, що вела з Єрусалима до Гази. Його чекала виснажлива подорож колісницею, оскільки треба було подолати близько 1500 кілометрів. Цей щирий чоловік багато часу добирався з Ефіопії до Єрусалима, щоб поклонитись Єгові. Під час зворотної подорожі додому вельможа мудро використовував час — читав Боже Слово, і це свідчило про його сильну віру. Єгова звернув увагу на цього щиросердого чоловіка і через ангела дав вказівку учневі Пилипу, щоб той проповідував вельможі (Дії 8:26—28).

² Пилипу було неважко зав’язати розмову, оскільки ефіопський вельможа за тогочасним звичаєм читав уголос. Отже Пилип міг чути, що той читав з сувою Ісаї. Пилип ви́кликав у цього чоловіка зацікавлення простим питанням: «Скажи, ти все розумієш, що читаєш?» Завдяки цьому вони почали обговорювати уривок з Ісаї 53:7, 8. Зрештою Пилип «став звіщати йому добру новину про Ісуса» (Дії 8:29—35).

3, 4. а) Чому Пилип без зволікань охрестив ефіопського вельможу? б) Які запитання ми далі розглянемо?

³ За короткий час ефіоп зрозумів, яку роль у Божому намірі відіграє Ісус, а також усвідомив, що треба охреститися, аби стати учнем Христа. «Що заважає мені охреститись?» — запитав він Пилипа, коли вони під’їхали до води. Звісно, це була незвичайна ситуація. Ефіопський урядовець був віруючим чоловіком і вже поклонявся Богові як юдейський прозеліт. Можливо, після того протягом довгого часу він не мав би іншої нагоди охреститись. А найголовніше, цей чоловік зрозумів, що́ вимагає від нього Бог, і хотів цілковито віддати себе йому. Пилип охоче відгукнувся на прохання ефіопського вельможі, а той, коли охрестився, «радіючи, поїхав собі далі». Він, безсумнівно, став запопадливим проповідником доброї новини у своїй країні (Дії 8:36—39).

⁴ Звичайно, до присвячення та хрещення не можна ставитися легковажно і ці кроки не слід робити поспішно. Але приклад ефіопського урядовця показує, що бувають випадки, коли люди охрещуються невдовзі після того, як почали пізнавати правду з Божого Словаa. Тому варто розглянути такі запитання: як людині підготуватися до хрещення? Наскільки в цій справі треба зважати на вік? Який духовний поступ має зробити людина перед хрещенням? А головне, чому Єгова вимагає, щоб його служителі зробили цей крок?

Урочиста обіцянка

5, 6. а) Як у давні часи народ Єгови відгукувався на його любов? б) Які близькі взаємини з Богом можливі для нас після хрещення?

⁵ Єгова визволив ізраїльтян з єгипетського рабства і після того запропонував їм стати його «особливою власністю». Бог показав, що любить їх і буде захищати, а також зробить їх «народом святим». Але щоб отримати ці благословення, ізраїльтяни мали засвідчити, що відгукуються на Божу любов. Вони зробили це, погодившись виконувати «усе, що Господь говорив» і уклавши з ним угоду (Вихід 19:4—9; 19:5, Хом.). У I столітті н. е. Ісус дав вказівку своїм послідовникам робити учнями людей з усіх народів, і ті, хто приймав його вчення, охрещувались. Близькі взаємини з Богом ґрунтувалися на вірі в Ісуса Христа, а віра вела людей до хрещення (Матвія 28:19, 20; Дії 2:38, 41).

⁶ Отже, з Біблії ми бачимо, що Єгова благословляє людей, які урочисто обіцяють служити йому і дотримуються своєї обіцянки. Присвячення і хрещення — це необхідні кроки в житті християнина, завдяки яким він отримує благословення Єгови. Ми рішуче постановили йти дорогами Бога і шукати його керівництва (Псалом 48:15). А Єгова, так би мовити, бере нас за руку і веде дорогою, якою нам треба ходити (Псалом 73:23; Ісаї 30:21; 41:10, 13).

 7. Чому ми самі мусимо прийняти рішення щодо присвячення і хрещення?

⁷ До присвячення й хрещення нас повинна спонукувати любов до Єгови і бажання йому служити. Нам не слід хреститися лише тому, що хтось вважає, що ми вже досить довго вивчаємо Біблію, або тому, що охрещується хтось із наших друзів. Звісно, батьки й інші зрілі християни можуть спонукувати нас думати про те, щоб присвятитися Богові й охреститись. У П’ятдесятницю апостол Петро заохотив своїх слухачів охреститися (Дії 2:38). А втім, присвячення є особистою справою, і ніхто не може зробити цього кроку за нас. Ми самі мусимо прийняти рішення чинити Божу волю (Псалом 40:9).

Підготовка до хрещення

8, 9. а) Чому хрещення немовлят не узгоджується з біблійними вимогами? б) Який духовний поступ повинні зробити діти, перш ніж охреститись?

⁸ Чи діти здатні свідомо присвятитися Богові? У Святому Письмі не вказано вікових обмежень для тих, хто бажає охреститись. Однак зрозуміло, що немовлята не можуть стати поклонниками Бога, виявляти віру або присвятитися йому (Дії 8:12). Про християн I століття н. е. у книжці «Загальна історія християнської релігії та церкви» (нім.) історик Август Неандер зазначив: «Спочатку охрещуватися могли тільки дорослі, бо люди звикли сприймати хрещення і віру як щось, тісно між собою пов’язане».

⁹ Коли йдеться про дітей, то дехто з них у відносно ранньому віці досягає певного рівня духовності. А іншим дітям потрібно для цього більше часу. У будь-якому разі, перш ніж охреститися, діти так само, як і дорослі, повинні мати особисті стосунки з Єговою, добре розуміти основні біблійні істини й чітко усвідомлювати, що означає присвятитися Богу.

10. Які кроки мають передувати присвяченню і хрещенню?

¹⁰ Ісус дав своїм послідовникам настанову навчати учнів усього, що він наказав (Матвія 28:20). Тож людині насамперед потрібно набути точне знання правди, а це знання допоможе їй розвинути віру в Єгову і його Слово (Римлян 10:17; 1 Тимофія 2:4; Євреїв 11:6). Потім, коли біблійна правда зворушить серце учня, він відчує спонуку покаятись і навернутись, полишивши свій колишній спосіб життя (Дії 3:19). Зрештою в людини назріває бажання присвятитись Єгові та, відповідно до Ісусового наказу, охреститись.

11. Чому важливо регулярно проповідувати перед хрещенням?

¹¹ Ще один важливий крок на шляху до хрещення полягає в тому, щоб проповідувати добру новину про Царство. Таке проповідування є найважливішою працею, яку Єгова доручив своєму народу в ці останні дні (Матвія 24:14). Тому неохрещені вісники можуть черпати радість з того, що діляться своєю вірою з іншими. Участь у праці проповідування також допомагатиме їм регулярно і ревно проповідувати після хрещення (Римлян 10:9, 10, 14, 15).

Чи щось заважає тобі охреститись?

12. Що може стримувати людину від хрещення?

¹² Деякі люди утримуються від хрещення, тому що не наважуються взяти на себе пов’язану з ним відповідальність. Вони усвідомлюють, що, згідно з вимогами Єгови, їм треба зробити значні зміни у своєму житті. Або ж вони бояться, що після хрещення їм буде важко жити відповідно до Божих вимог. А дехто навіть думає так: «Можливо, колись я вчиню серйозний гріх, і мене виключать зі збору».

13. Що заважало декому за днів Ісуса стати його послідовником?

¹³ У дні Ісуса деякі люди допустили, щоб власні інтереси й сімейні узи завадили їм стати його учнями. Один книжник заявив, що піде за Ісусом, хоч би куди той пішов. Але Ісус пояснив йому, що часто не має навіть де переночувати. Коли Ісус звернувся до іншого чоловіка з пропозицією стати його послідовником, той відповів, що мусить спершу поховати свого батька. Ймовірно, він мав на увазі, що залишатиметься вдома доти, доки його батько не помре. Він не був готовий піти за Ісусом і виконати свій синівський обов’язок лише тоді, коли для цього настане час. А третій співрозмовник сказав Ісусові, що, перш ніж піти за ним, він має попрощатися зі своїми домашніми. Тоді Ісус пояснив, що той, хто зволікає, «оглядається назад». Тож, схоже, що люди, які зволікають, завжди знайдуть виправдання, чому вони не стають Христовими послідовниками (Луки 9:57—62).

14. а) Як Петро, Андрій, Яків та Іван зреагували на Ісусове запрошення стати ловцями людей? б) Чому нам не слід вагатися взяти на себе ярмо Ісуса?

¹⁴ Петро, Андрій, Яків та Іван зовсім інакше зреагували на запрошення Ісуса піти за ним і стати ловцями людей. У Біблії сказано: «Ці чоловіки зараз же покинули сіті й пішли за ним» (Матвія 4:19—22). Відразу прийнявши рішення, ці люди на власному досвіді переконалися в правдивості Ісусових слів: «Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний — і знайдете відсвіження для своїх душ, бо ярмо моє зручне і ноша легка» (Матвія 11:29, 30). Хрещення дійсно накладає на нас, так би мовити, ярмо відповідальності. Але Ісус запевняє нас, що це ярмо зручне і не надто важке. Взявши на себе це ярмо, ми отримаємо надзвичайне відсвіження.

15. Як з прикладу Мойсея та Єремії видно, що ми можемо сподіватися на Божу підтримку?

¹⁵ Цілком нормально, що хтось переживає, чи зможе виконувати покладені на нього обов’язки. І Мойсей, і Єремія спочатку вважали, що неспроможні виконати завдання, котре Єгова їм доручив (Вихід 3:11; Єремії 1:6). Яке запевнення дав їм Бог? Мойсею він сказав: «Я буду з тобою», а Єремії пообіцяв: «Я буду з тобою, щоб тебе рятувати» (Вихід 3:12; Єремії 1:8). Ми теж можемо бути впевнені, що Бог нас підтримає. Любов до Бога і довіра до нього допоможуть нам долати сумніви щодо того, чи зможемо ми жити відповідно до присвячення. «У любові немає страху,— писав апостол Іван,— досконала любов відкидає його» (1 Івана 4:18). Маленькому хлопчику може бути страшно йти кудись самому. Однак він почувається впевнено, коли йде, тримаючись за батькову руку. Подібно якщо ми надіємося на Єгову всім серцем, то він обіцяє, що буде випростовувати наші стежки, поки йдемо поряд з ним (Приповістей 3:5, 6).

Належне ставлення до хрещення

16. Чому під час хрещення відбувається повне занурення у воду?

¹⁶ Безпосередньо перед хрещенням зазвичай виголошується біблійна промова, в якій пояснюється важливість християнського хрещення. У кінці промови тим, хто збирається охреститись, ставлять два запитання. Відповідаючи на них, ці люди публічно заявляють про свою віру (Римлян 10:10; дивіться інформацію в рамці на сторінці 22). Після цього, за прикладом самого Ісуса, їх занурюють у воду. Біблія повідомляє, що після хрещення Ісус «вийшов з води» (Матвія 3:16; Марка 1:10). Зрозуміло, що Іван Хреститель повністю занурив Ісуса у водуb. Повне занурення є влучним символом цілковитої зміни в нашому житті: ми немовби помираємо для свого колишнього способу життя і починаємо жити для служіння Богу.

17. Як ті, хто охрещується, і ті, хто спостерігає за хрещенням, можуть належно ставитись до цієї події?

¹⁷ Хрещення — це і серйозна, і радісна подія. У Біблії говориться, що Ісус молився, коли Іван занурював його в річці Йордані (Луки 3:21, 22). Відповідно до Ісусового прикладу, ті, хто охрещується, повинні під час цієї події поводитись гідно. У Біблії нам дано настійну пораду повсякдень одягатися скромно. Наскільки ж більше нам треба дотримуватися цієї поради в день свого хрещення! (1 Тимофія 2:9). Ті, хто спостерігає за цією подією, також мають належно ставитись до хрещення. Їм варто уважно слухати промову до хрещення і, спостерігаючи за хрещенням, поводитись пристойно (1 Коринфян 14:40).

Благословення, пов’язані з хрещенням

18, 19. Які почесні обов’язки і благословення пов’язані з хрещенням?

¹⁸ Коли ми присвячуємося Богові й охрещуємося, то приєднуємось до унікальної родини. Перш за все, відтоді Єгова стає нашим Батьком і Другом. До хрещення ми були відчужені від Бога, а після — ми примирені з ним (2 Коринфян 5:19; Колосян 1:20). На основі Христової жертви ми наближаємось до Бога, а він наближається до нас (Якова 4:8). Пророк Малахія розповідає, як Єгова виявляє увагу і прислухається до тих, хто кличе його ім’я і називається цим іменем. Бог записує імена таких людей у свою пам’ятну книгу. Він каже: «Будуть Мені вони власністю... і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому» (Малахії 3:16—18).

¹⁹ Також хрещення дає нам змогу належати до всесвітнього братства. Якось апостол Петро запитав Христа, які благословення отримають його учні за ті жертви, на які вони пішли. У відповідь Ісус пообіцяв: «Кожен, хто покинув дім, братів, сестер, батька, матір, дітей та зе́млі заради мого імені, отримає в багато разів більше й успадкує вічне життя» (Матвія 19:29). Через кілька років Петро говорив про «усе братство», яке на той час стало всесвітнім. Петро особисто переконався в тому, яку підтримку надає чудове братство і яке це благословення належати до нього. Ми теж можемо в цьому переконатися (1 Петра 2:17; 5:9).

20. Яка чудова перспектива відкривається перед нами завдяки хрещенню?

²⁰ Крім того, за словами Ісуса, люди, які підуть за ним, успадкують вічне життя. І справді, присвячення та хрещення дають нам змогу «вхопитися за справжнє життя» — вічне життя в Божому новому світі (1 Тимофія 6:19). Хіба ми можемо закласти для себе і для своїх рідних кращу основу на майбутнє? Завдяки такій чудовій перспективі ми зможемо «ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Михея 4:5).

[Примітки]

Чи ви можете пояснити?

• Як і чому нам треба відгукуватись на любов Єгови?

• Який духовний поступ треба зробити людині до хрещення?

• Чому не можна дозволити, щоб страх зазнати невдачі або небажання брати на себе відповідальність заважали нам охреститись?

• Які унікальні благословення можуть мати охрещені учні Ісуса Христа?

[Ілюстрація на сторінці 26]

«Що заважає мені охреститись?»

[Ілюстрації на сторінці 29]

Хрещення — це і серйозна, і радісна подія.