Чи Біблія вчить про реінкарнацію?
Біблійна відповідь
Ні, не вчить. Біблія не містить ані слова «реінкарнація», ані ідеї про переселення душ. Віра в реінкарнацію ґрунтується на вченні про безсмертя душіa. Проте згідно з Біблією душа — це сама людина, а отже, вона є смертною (Буття 2:7, примітка; Єзекіїля 18:4). В момент смерті людина перестає існувати (Буття 3:19; Екклезіаста 9:5, 6).
Яка різниця між реінкарнацією і воскресінням?
Біблійне вчення про воскресіння не ґрунтується на ідеї про безсмертя душі. Під час воскресіння померлі оживуть завдяки Божій силі (Матвія 22:23, 29; Дії 24:15). Воскресіння дає надію на повернення до життя на новій землі з перспективою більше ніколи не помирати (2 Петра 3:13; Об’явлення 21:3, 4).
Неправильні уявлення щодо реінкарнації і Біблії
Неправильне уявлення. Біблія каже, що пророк Ілля перевтілився у Івана Хрестителя.
Факт. Бог передрік: «Я посилаю до вас свого пророка Іллю», а Ісус сказав, що це пророцтво сповнилося на Іванові Хрестителеві (Малахії 4:5, 6; Матвія 11:13, 14). Проте це не означає, що Ілля перевтілився у Івана Хрестителя. Сам Іван казав, що він не є Іллею (Івана 1:21). Радше Іван займався тією ж працею, що й Ілля,— проголошував звістку від Бога та закликав людей до каяття (1 Царів 18:36, 37; Матвія 3:1). Іван також довів, що діяв з «силою Іллі» (Луки 1:13—17).
Неправильне уявлення. Біблія згадує про реінкарнацію як про «народження знову».
Факт. Біблія показує, що народження знову — це духовне переродження людини, яка все ще жива (Івана 1:12, 13). Воно не є невідворотним наслідком минулих вчинків, а благословенням від Бога. Ті, хто отримав це благословення, мають унікальну надію на майбутнє (Івана 3:3; 1 Петра 1:3, 4).
a Віра у безсмертя душі і її перевтілення (реінкарнацію) зародилася у стародавньому Вавилоні. Згодом індійські філософи сформулювали доктрину про карму. Як пояснюється у «Енциклопедії світових релігій», карма — це «закон причини й наслідку, згідно з яким вчинки людини у її нинішньому житті впливають на її наступне життя» («Britannica Encyclopedia of World Religions», с. 913).