6:64

Ще з самого початку. Тут не йдеться про народження Юди чи про час, коли він став апостолом, адже Ісус вибрав апостолів після того, як всю ніч провів у молитві (Лк 6:12—16). «Початок» стосується часу, коли Юда зійшов з праведного шляху, й Ісус відразу це помітив (Ів 2:24, 25; Об 1:1; 2:23; див. коментарі до Ів 6:70; 13:11). З цих слів видно, що вчинки Юди були добре обдуманими, а зрада — запланованою, це не був просто імпульсивний вчинок. У Грецьких Писаннях значення слова «початок» (грецькою архе́) залежить від контексту. Скажімо, в 2Пт 3:4 «початок» стосується початку творіння. Але в більшості випадків воно вживається у вужчому значенні. Наприклад, Петро сказав, що святий дух зійшов на язичників, «як спочатку і на нас» (Дії 11:15). Петро не мав на увазі своє народження чи час, коли був обраний апостолом. Він говорив про день П’ятидесятниці 33 року н. е., коли почалося злиття святого духу з визначеною метою (Дії 2:1—4). Інші приклади того, як контекст впливає на значення слова «початок», можна побачити в Лк 1:2; Ів 15:27 та 1Ів 2:7.

Знав... хто його зрадить. Ісус мав на увазі Юду Іскаріота. Перш ніж обрати 12 апостолів, Ісус всю ніч провів у молитві до свого Батька (Лк 6:12—16). Тож очевидно, що спочатку Юда був вірним Богу. Але Ісус знав із пророцтв у Єврейських Писаннях, що його зрадить близький товариш (Пс 41:9; 109:8; Ів 13:18, 19). Коли в особистості Юди почали відбуватися негативні зміни, Ісус, який міг бачити серця і думки, відразу це помітив (Мт 9:4). Бог, послуговуючись здатністю бачити майбутнє, знав наперед, що один з близьких товаришів Ісуса стане зрадником. Однак з огляду на риси Бога і те, як він діяв у минулому, було б неправильно вважати, що вчинки Юди були визначені наперед і цей чоловік не мав вибору.