21:34

Казарму. Тобто казарму римських загонів у фортеці Антонія в Єрусалимі. Ця фортеця прилягала до північно-західного кута храмового подвір’я, і з неї було видно всю територію храму. Вона, очевидно, стояла там, де Неемія колись звів «Фортецю», згадану в Не 2:8. Її відновив та укріпив Ірод Великий, витративши на це великі кошти. Ірод назвав фортецю на честь римського воєначальника Марка Антонія. До часів Ірода фортеця здебільшого захищала місто від нападів з півночі, однак пізніше її основним призначенням став контроль за юдеями і нагляд за тим, що відбувалося в храмі. Між фортецею і храмом був прохід (Йосиф Флавій, «Юдейські старожитності», кн. 15, розд. 11, абз. 7). Тож римський загін міг швидко потрапити на територію храму, що, можливо, й сталося, коли воїни врятували Павла від натовпу (Дії 21:31, 32; див. додаток Б11, де показано розташування фортеці Антонія).