12:8

Слово мудрості. Або «звістку мудрості». Тут ідеться про щось більше, ніж мудрість, яку християнин може здобути, вивчаючи Боже Слово і живучи згідно з його принципами. Павло говорить про надприродну здатність правильно застосовувати знання. Така мудрість, безперечно, дуже допомагала розв’язувати складні питання, які виникали у новосформованому християнському зборі. Можливо, Павло отримав цей дар і використовував його, коли, наприклад, писав листи, які стали частиною Божого натхненого Слова (2Пт 3:15, 16). Раніше Ісус пообіцяв, що християни отримають дар мудрості, коли будуть захищати свою віру (Лк 21:15; Дії 6:9, 10).

Слово знання. Павло не має на увазі знання про Бога, яке повинні здобувати всі християни, щоб бути учнями Христа (Ів 17:3; Рм 10:14). Знання, про яке він говорить, було надприродним — чимось більшим, ніж знання, яке могли мати всі християни. Наприклад, апостол Петро, можливо, послуговувався «словом знання», коли розкрив обман Ананія. Святий дух відкрив йому те, що Ананій сказав неправду зборові і приховав гроші. Петро не міг би дізнатися про це сам (Дії 5:1—5).