6:15

Згода. Або «гармонія». Вжите тут грецьке слово сімфо́несіс буквально означає «звучання разом». В прямому значенні воно може стосуватися злагодженого, гармонійного звучання музичних інструментів. Згідно з визначенням одного словника, це «наявність спільних інтересів». Очевидна відповідь на перше риторичне запитання у цьому вірші така: «Звичайно, між Христом і Сатаною немає жодної згоди, жодної гармонії».

Веліалом. В Грецьких Писаннях це слово вживається тільки тут і стосується Сатани. В грецьких рукописах використовується написання Белı́ар (в деяких українських перекладах — «белійяар», «веліар»). Це грецьке слово є відповідником єврейського слова белійа́ал, яке означає «нікчемний; негідний». Воно може описувати думки, слова і поради (Пв 15:9, перекладене як «злу [думку]»; Пс 101:3; На 1:11), а також обставини (Пс 41:8, перекладене як «біда»). Дуже часто воно вживається щодо нікчемних, найгірших, людей, наприклад, тих, хто схиляв народ Єгови поклонятися іншим богам (Пв 13:13). Це слово також вживається в багатьох віршах стосовно людей, які чинять зло (Сд 19:22—27; 20:13; 1См 25:17, 25; 2См 20:1; 22:5; 1Цр 21:10, 13). У першому столітті н. е. Беліалом називали Сатану. У цьому вірші (2Кр 6:15) в сирійській Пешітті вжито ім’я «Сатана». Павло у своїх листах, говорячи про Божого ворога, зазвичай вживає ім’я Сатана (Рм 16:20; 2Кр 2:11), але також він називає його «Дияволом» (Еф 6:11; 1Тм 3:6), «Злим» (2Фс 3:3) і «богом цього світу» (2Кр 4:4).

Що спільного між віруючим і невіруючим? Або «яку частку віруючий має з невіруючим?». Грецьке слово мерı́с, що означає «частка; частина», в подібному значенні вжите в Дії 8:21 (перекладене як «участь»).

Віруючим. Або «вірною людиною». Грецьке слово пісто́с може описувати людину, яка довіряє комусь або чомусь, іншими словами, вірить в когось або щось. Але пісто́с також може означати «вірний; надійний» і описувати людину, якій довіряють інші. У деяких випадках, наприклад в цьому вірші, це слово може передавати обидві думки.