4:2

Сумління яких немовби припечене залізним тавром. За днів Павла залізним тавром випікали мітки на шкірі тварин, щоб показати, кому вони належать. В результаті на припеченому місці утворювався рубець, і воно ставало нечутливим. Тут Павло вживає форму грецького слова каустеріа́зомай (букв. «на якому поставили знак розпеченим залізним тавром»), можливо, для того, аби пояснити, що сумління людини, яка не припиняє грішити, стає нечутливим. Таку людину вже ніщо не стримує, і вона не відчуває вини за скоєне. (Пор. коментар до Еф 4:19.) На думку деяких вчених, цей вислів може мати інше значення: на сумлінні тих, хто вперто грішить, є символічне тавро, яке вказує на те, що вони належать Сатані і демонам.