6:20

Бережи довірене тобі. Тут Павло говорить про біблійні істини, які були довірені Тимофію (1Фс 2:4; 2Тм 1:14; пор. Рм 3:2 і коментар). Слово, перекладене як «довірене», іноді використовувалося щодо цінностей, які клали в банк на зберігання. Також воно могло стосуватися речей, за якими комусь доручали наглядати, і саме в такому значенні воно вживається в грецькій Септуагінті (Лв 6:2, 4 [5:21, 23, LXX]). Тимофій мав берегти священну звістку не в тому значенні, що повинен був тримати її в таємниці. Йому потрібно було старанно і точно передавати її, навчаючи інших (2Тм 2:2). Так він міг би берегти, тобто захищати, цінні істини — не дозволити, щоб люди, які захоплювалися «пустою балаканиною» і поширювали «те, що лише називають знанням», змінили чи перекрутили їх.

Пустої балаканини. Букв. «пустих звуків». Тут Павло вживає грецький вислів, що означає «розмова, яка не приносить жодної користі», і в деяких перекладах Біблії він перекладений як «пусте базікання» і «беззмістовні обговорення». В основі таких розмов були лише припущення, а не чіткі істини з Божого Слова. Така балаканина була пустою в тому розумінні, що ніяк не зміцняла віри (1Тм 1:6; 2Тм 4:4; Тит 3:9) і, навіть гірше, часто опоганювала святе, тобто зневажала Бога. Ті, хто брав участь в таких обговореннях, заміняли істини з Божого Слова думками звичайних людей. Павло попереджає Тимофія, щоб він ніколи не втягувався в такі розмови (1Тм 4:7 і коментар; 2Тм 2:16).

Лише називають знанням. Знання, про яке тут говорить Павло, насправді не можна назвати знанням, і він дає зрозуміти, що це обман. Таке знання не тільки не ґрунтується на Божому Слові, але й містить суперечності, тобто ідеї та аргументи, які не узгоджуються між собою і, щонайгірше, суперечать натхненим писанням. У цьому листі Павло неодноразово застерігає Тимофія від пустих розмов, якими лжевчителі сіють розбрат. Ці вчителі вихваляються своїми знаннями і намагаються поширювати свій вплив у зборі (1Тм 1:4, 7; 4:1—3, 7; 6:3—6). Фальшиві ідеї про «знання» (грец. ґно́сіс) продовжували існувати і після того, як Павло писав про них Тимофію. Наприклад, у ІІ столітті н. е. деякі групи християн-відступників називали себе гностиками, тобто «тими, хто має знання». (Див. коментар до Ів 1:14.)