3:2

Бо люди будуть. Павло перелічує приблизно 20 рис, які люди виявлятимуть в «останні дні» (2Тм 3:1 і коментар). Хоча тоді «останні дні» були ще в далекому майбутньому, Павло не стверджує, що його сучасники не мали цих негативних рис. Навпаки, він заохочує Тимофія «відверта[ти]ся» від людей, які їх виявляють. Тож такі риси могли згубно вплинути і на християн того часу. (Див. коментар до 2Тм 3:5; пор. Мр 7:21, 22.) Але тут Павло передрікає майбутній період, коли ці погані риси стануть характерними для людей по цілій землі.

Грошолюбними. Див. коментар до 1Тм 6:10.

Хвалькуватими, пихатими. Хвалькувата людина любить говорити про свої здібності, риси чи багатство і часто перебільшує. А пихата людина вважає себе кращою від інших. Хоча ці риси схожі, хвалькуватість у першу чергу стосується того, що людина говорить, а пихатість — того, що вона думає і відчуває.

Сповненими зневаги. Або «людьми, які говорять образливо». Павло вживає тут грецьке слово бла́сфемос, яке стосується тих, хто своїми висловлюваннями «зневажає, зводить наклепи, знеславлює, принижує». Під час «останніх днів» багато хто буде говорити так про Бога та інших людей (2Тм 3:1).

Неслухняними батькам. За багато століть до приходу християнства Мойсеїв закон наказував дітям шанувати своїх батьків (Вх 20:12; Мт 15:4). Дітей у християнському зборі також навчали слухатися батьків і шанувати їх (Еф 6:1, 2). Навіть стародавні греки і римляни, які не поклонялися Єгові, вважали, що бунтуватися проти батьків неправильно і протиприродно (Рм 2:14, 15). Наприклад, у стародавній Греції чоловіка, який підняв руку на батьків, позбавляли громадянських прав, а, згідно з римським правом, того, хто вдарив батька, прирівнювали до вбивці. Все ж Павло передрікає, що прийде час, коли непослух батькам стане повсюдним явищем. Це буде, як сказано в одному довіднику, «ознакою шокуючого морального занепаду цивілізації».

Невдячними. Декотрі люди сприймають як належне все, що отримали від батьків, інших людей чи навіть від Бога (Лк 6:35). Таке мислення, по суті, є проявом егоїзму.

Не виявлятимуть відданості. Або «не матимуть відданої любові». (Див. також 1Тм 1:9, прим.) Вжите тут грецьке слово може передавати думку про брак відданості людям чи Богу. Це слово має широке значення і також може означати «позбавлений святості; нешанобливий». Тож воно може вказувати на те, що хтось не має поваги до святого або, згідно з одним словником, «нічого не вважає святим». Такій людині байдуже, що вона невірна і не виконує своїх обов’язків перед іншими, навіть перед Богом.