Євангеліє від Матвія
15 Потім до Ісуса прийшли з Єрусалима фарисеї та книжники+ і сказали: 2 «Чому твої учні порушують традиції своїх прабатьків? Наприклад, вони не миють рук+ перед їдою».+
3 У відповідь він промовив: «А ви чому порушуєте Божу заповідь заради своїх традицій?+ 4 Наприклад, Бог сказав: “Шануй батька і матір”,+ а також: “Нехай той, хто зневажливо говорить про* свого батька чи матір, буде покараний смертю*”.+ 5 Ви ж говорите: “Хто скаже батькові чи матері: «Все, що я маю і чим міг би допомогти тобі,— це дар, присвячений Богові»,+ 6 той не мусить шанувати батька взагалі”. Так ви заради своєї традиції позбавили сили Боже слово.+ 7 Лицеміри, Ісая влучно пророкував про вас:+ 8 “Ці люди шанують мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене. 9 Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення”».+ 10 Після цього він покликав натовп і сказав: «Послухайте і зрозумійте:+ 11 те, що входить в уста, не опоганює людину, її опоганює те, що виходить з уст».+
12 Потім підійшли до Ісуса учні й запитали: «Ти знаєш, що твої слова стали для фарисеїв каменем спотикання?»+ 13 Він же відповів: «Кожна рослина, яку посадив не мій небесний Батько, буде вирвана з коренем. 14 Полиште їх. Це сліпі провідники. А якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму*».+ 15 Тоді Петро попросив: «Поясни нам цей приклад».+ 16 На це Ісус сказав: «Невже й ви все ще не розумієте?+ 17 Невже не знаєте, що все, що входить в уста, проходить через шлунок і виходить у стічний рів*? 18 Однак те, що виходить з уст, походить із серця, і саме це опоганює людину.+ 19 Із серця, наприклад, походять грішні думки,+ що породжують вбивства, перелюб, статеву розпусту, крадіжки, неправдиві свідчення і зневажливі слова. 20 Саме це опоганює людину. Коли ж вона їсть немитими руками, це її не опоганює».
21 Звідти Ісус пішов в околиці Тира й Сидо́на.+ 22 І ось прийшла фінікı́йка, яка жила в тій місцевості, й вигукнула: «Господи, Сину Давидів, змилосердься наді мною! Моя дочка опанована демоном і сильно страждає».+ 23 Але у відповідь він не сказав їй ні слова. Тоді підійшли його учні й почали просити його: «Відправ її, бо вона без упину кричить вслід за нами». 24 А він відповів: «Я був посланий не до всіх, а тільки до загублених овець з народу Ізра́їля».+ 25 Однак жінка підійшла й вклонилася йому, говорячи: «Господи, допоможи мені!» 26 Він же промовив: «Недобре забрати хліб у дітей і кинути цуценятам». 27 Проте вона сказала: «Так, Господи, але ж цуценята їдять крихти, які падають зі столу господарів».+ 28 На це Ісус відповів: «О жінко, яка велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш». І в ту ж мить її дочка зцілилась.
29 Вирушивши звідти, Ісус пішов далі і дійшов до Галілейського моря.+ Там він піднявся на гору і сів. 30 Тоді почали приходити до нього численні натовпи людей, які приводили з собою кульгавих, калік, сліпих, німих та багатьох інших і клали до його ніг, а він їх зціляв.+ 31 І коли всі бачили, що німі говорять, каліки стають здоровими, кульгаві ходять, а сліпі бачать, то дивувалися і прославляли Бога Ізра́їлевого.+
32 Ісус же покликав до себе учнів і сказав: «Шкода мені цих людей,+ бо вони вже три дні зі мною і не мають що їсти. Я не хочу відправити їх голодними*, щоб вони не ослабнули в дорозі».+ 33 Та учні сказали: «Де в цьому віддаленому місці взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий великий натовп?»+ 34 Тоді Ісус їх запитав: «Скільки маєте хлібин?» Ті відповіли: «Сім, і декілька невеликих риб». 35 І, наказавши натовпу сісти на землю, 36 він взяв сім хлібин і рибу, віддав подяку Богові, поламав хліб і почав давати учням, а вони роздавали людям.+ 37 Тож усі їли й наситились і позбирали те, що залишилося, наповнивши сім великих кошиків.+ 38 Серед тих, хто їв, було 4000 чоловіків, а також жінки і малі діти. 39 Зрештою, відправивши людей, він сів у човен і поплив у місцевість Магада́н.+