Дідусі та бабусі. Їхні радощі та проблеми

«Мені дуже подобається бути дідусем! Можна тішитися внуками, не відчуваючи відповідальності за них. Ви усвідомлюєте, що маєте вплив на їхнє життя, але в кінцевому підсумку не вам потрібно говорити останнє слово. Це зроблять їхні батьки» (Джін, дідусь).

ЩО Ж у ролі дідуся чи бабусі викликає стільки захоплення? Дослідники кажуть, що звичайні вимоги, котрі батьки, як правило, ставлять до дітей, можуть створити велику напругу. А оскільки дідусям та бабусям зазвичай не потрібно бути такими вимогливими, їхні стосунки з онуками набагато спокійніші. Як висловлюється про це доктор медицини Артур Корнгабер, вони можуть любити своїх онуків лише за те, «що ті є». Бабуся на ім’я Естер говорить: «Коли я виховувала власних дітей, то кожного дня сильно переймалася всім, що вони робили. А тепер, ставши бабцею, я можу просто любити своїх внучат і тішитися ними».

З віком також приходить більша мудрість та розуміння (Йова 12:12). Дідусі та бабусі вже не є ані молодими, ані некомпетентними, за плечима у них роки батьківського досвіду. Навчившись на власних помилках, вони можуть ліпше давати собі раду з дітьми, ніж тоді, коли були молодими.

Тому д-р Корнгабер робить висновок: «Теплі взаємини й любов між дідусем, бабусею та внуками дуже важливі для доброго емоційного стану та щастя всіх трьох поколінь. Діти мають невід’ємне право на такі взаємини... це спадщина, яку передають нащадкам старші і яка приносить користь кожному члену родини». У журналі «Сімейні стосунки» (англ.) зазначається подібне: «Ті, хто охоче й з розумінням виконує свою роль дідуся чи бабусі, сприяють більшому благополуччю та вищій моралі».

Роль дідуся та бабусі

Дідусь та бабуся можуть відігравати дуже важливу роль у родині. «Вони можуть надавати підтримку своїм одруженим дітям,— каже Джін.— Таким чином, я думаю, вони певною мірою полегшать життя молодим батькам, які мають чимало труднощів». Дідусь та бабуся також можуть допомагати й онукам. Часто власне дідусь та бабуся розповідають про минуле й таким способом знайомлять дитину з історією родини. Крім того, вони нерідко відіграють головну роль у передачі релігійного спадку сім’ї.

У багатьох родинах саме дідусеві чи бабусі внуки звіряють свої таємниці. «Можливо, є справи, про які діти хотіли б розказати вам, бо їм незручно розмовляти з батьками»,— говорить Джейн, про котру згадувалося в першій статті. Батьки, як правило, тішаться цим. Згідно з одним вивченням, «понад 80 відсотків підлітків вважають свого дідуся чи бабусю другом, якому можна довіритись... Чимало дорослих онуків постійно підтримують зв’язок зі своїм улюбленим дідусем чи бабусею».

Сердечні стосунки з дідусем чи бабусею можуть бути особливо важливими для дитини, яка не отримує вдома належного виховання. «Найважливішу роль у моєму ранньому дитинстві відігравала бабуся,— пише Селма Вассерманн,— саме бабуся взяла на себе обов’язок виховувати мене. Сидіти у неї на колінах було приємніше, ніж на Маямському пляжі. З нею я почувалась дуже безпечно. ...Власне бабуся навчила мене найважливішої істини в житті — що мене люблять і, отже, що я варта любові» («Бабуся, яка живе далеко», англ.).

Незлагоди в сім’ї

Однак життя дідусів та бабусь не позбавлене труднощів та проблем. Одна жінка, наприклад, пригадує люту суперечку зі своєю матір’ю щодо того, як правильно допомогти дитині відригнути. «Це довело до розриву між нами у найважчу для мене хвилину». Зрозуміло, що молодий тато й мама хочуть, аби їхні батьки схвалювали вибраний ними метод виховання дітей. Тому вони можуть ставитися до порад своїх батьків, як до руйнівної критики, хоча ті дають їх з найліпших спонук.

Д-р Корнгабер у своїй книжці «Між батьками та дідусем з бабусею» (англ.) розповідає про батька та матір з двох різних сімей, які мають іншу поширену проблему. Мати говорить: «Батьки постійно втручаються в моє життя й зляться, якщо мене немає вдома, коли вони приходять. ...Вони не думають про мене — про мої почуття й особисте життя». А батько скаржиться: «Мама й тато хочуть повністю контролювати життя моєї маленької донечки. Вони слідкують за тим, що Сузі їсть, як спить, і взагалі зайняті нею 24 години в день. ...Ми плануємо переїхати від них».

Нерідко дідусів та бабусь також звинувачують у тому, що вони псують онуків, засипаючи їх подарунками. Звичайно, бути щедрими для дідуся та бабуся так природно, як дихати, але деякі з них, здається, перевищують міру. Проте інколи причиною нарікання батьків можуть бути заздрощі (Приповістей 14:30). «Батьки поводились зі мною дуже суворо й категорично,— зізнається Мілдред.— Але з моїми дітьми вони щедрі й [усе їм дозволяють]. Мене злить те, що вони зовсім не змінилися у своєму ставленні до мене». Хоч би якою була причина, коли дідусь з бабусею не прислухаються до голосу батьків щодо подарунків онукам, це може викликати проблеми.

Тому дідусі й бабусі чинитимуть мудро, коли виявлятимуть свою щедрість розсудливо. Біблія показує, що забагато чогось доброго теж може зашкодити (Приповістей 25:27). Якщо ви не впевнені, які подарунки будуть відповідними для внуків, порадьтеся з їхніми батьками. Завдяки цьому ви ‘знатимете, як добрі дари давати’ (Луки 11:13, Кул.).

Любов та повага — два ключі!

На жаль, деякі дідусі й бабусі нарікають, що їхня допомога у догляді за внуками сприймається як щось належне. Інші вважають, що їх трохи відсторонюють від онуків. Ще інші кажуть, що їхні дорослі діти тримаються осторонь від них і навіть не говорять чому. Таким болючим проблемам часто можна запобігти, якщо члени сім’ї ставляться одне до одного з любов’ю та повагою. У Біблії написано: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить... не шукає тільки свого, не рветься до гніву... усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить» (1 Коринтян 13:4, 5, 7).

Можливо, ви молодий батько чи мати, і бабуся з добрих намірів робить якесь зауваження або дає пораду, котра, однак, дратує вас. Чи ви дійсно маєте підстави ‘рватися до гніву’? Зрештою, Біблія показує, що старшим християнським жінкам належить навчати «жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей, щоб були помірковані, чисті, господарні» (Тита 2:3—5). Чи ж ви та дідусь з бабусею не хочете одного й того ж — усього найкращого для ваших дітей? Оскільки любов «не шукає тільки свого», можливо, найліпше зосередитися на потребах дитини, а не на власних почуттях. Це допоможе вам не «змушувати одне одного до проби сил» через кожне непорозуміння (Галатів 5:26, примітка в НС).

Безперечно, ви можете побоюватися, що надто велика щедрість зіпсує вашу дитину. Але зазвичай дідусь чи бабуся не мають поганих мотивів, виявляючи щедрість. Більшість фахівців у справах виховання дітей погоджуються з думкою, що ви, тобто ваше виховання й навчання, впливатимете на дитину набагато більше, ніж дідусь та бабуся, з якими діти бачаться лише час від часу. Один лікар зазначає: «Дуже допомагає добре почуття гумору».

Якщо ви маєте вагомі причини турбуватися через певні питання стосовно виховання дітей, не позбавляйте ваших батьків чи батьків подружнього партнера контакту з дітьми. Біблія каже: «Ламаються задуми з браку поради [«довірливої розмови», НС]» (Приповістей 15:22). «Відповідного часу» порозмовляйте з ними й висловте свої побоювання (Приповістей 15:23, НС). Часто можна знайти добре рішення.

Чи ви є дідусем або бабусею? Тоді вам слід поважати батьків своїх онуків. Звичайно, ви вважатимете за свій обов’язок щось сказати, коли будете відчувати, що вашим онукам загрожує небезпека. Проте хоча це природно любити своїх онуків та піклуватися ними, відповідальність за виховання дітей лежить на батьках, а не на дідусеві та бабусі (Ефесян 6:4). Біблія наказує вашим онукам поважати своїх батьків та слухатися їх (Ефесян 6:1, 2; Євреїв 12:9, Дерк.). Тому намагайтеся не засипати їхніх батьків небажаними порадами й не підривати їхнього авторитету. (Порівняйте 1 Солунян 4:11).

Безумовно, не втручатися в справу, а просто, затамувавши подих, спостерігати, як ваші діти справляються зі своїми батьківськими обов’язками, не завжди легко. Але як говорить Джін, «коли вони не питають у вас поради, вам залишається лише змиритися з тим, що вони вважають найліпшим для своїх дітей». А Джейн зауважує: «Я остерігаюся казати: «Це слід робити так!». Існує багато способів, як щось зробити, а коли ви підходите до справи категорично, то можуть виникнути проблеми».

Що можуть дати дідусь та бабуся

У Біблії написано, що внуки — то благословення від Єгови (Псалом 128:3—6). Цікавлячись життям ваших онуків, ви можете справляти великий вплив на них і прищепити їм побожні цінності. (Порівняйте Повторення Закону 32:7). У біблійні часи жінка на ім’я Лоіда відіграла важливу роль у житті свого внука Тимофія, допомігши йому стати винятковим чоловіком Божим (2 Тимофія 1:5). Вам теж може принести велику радість те, що ваші внуки відгукнулися на побожне виховання.

Крім того, ви можете бути джерелом такої потрібної усім любові та ласки. Можливо, ви не належите до сентиментальних, ніжних людей. Але побожна любов також виявляється у щирому, безкорисливому зацікавленні своїми внуками. Як каже письменниця Селма Вассерманн, «цікавлячись тим, що говорить вам дитина... ви, безперечно, засвідчуєте свою турботу. Уважно слухайте дитину, не перебивайте і не критикуйте. Цим ви покажете, що поважаєте, любите й цінуєте її». Для внуків така щира увага їхнього дідуся та бабусі може бути найціннішим подарунком.

До цього часу ми розглядали традиційну роль дідуся та бабусі. Проте багатьом із них доводиться сьогодні нести набагато важчий тягар.

[Вставка на сторінці 6]

«Власне бабуся навчила мене найважливішої істини в житті — що мене люблять і, отже, що я варта любові».

[Рамка на сторінці 6]

Поради для тих, хто живе далеко від своїх онуків

• Попросіть батьків, щоб вам надсилали відеокасети або фотографії ваших онуків.

• Шліть онукам звукові «листи». Для маленьких дітей запишіть на касету, як читаєте біблійні історії або співаєте колискові.

• Надсилайте внукам поштові листівки та листи. Якщо можливо, листуйтеся з ними регулярно.

• Коли маєте змогу, підтримуйте контакт зі своїми внуками через телефон. Говорячи з малими дітьми, починайте розмову з простих запитань, як, наприклад: «Що ти сьогодні їв за сніданком?»

• Якщо можливо, приїжджайте до них на короткий час, але регулярно.

• Домовтеся зі своїми дітьми, щоб вони привезли до вас онуків. Заплануйте щось веселе, наприклад, піти разом в зоопарк, музей чи парк.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Багато дідусів та бабусь допомагають доглядати за внуками.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Незгода щодо методів виховання може викликати напругу.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Дідусі та бабусі часто відіграють важливу роль у передачі історії родини.