«Прислухайтесь до повчання і станьте мудрими»

 1. Як ми набуваємо мудрості і які благословення це принесе?

ЄГОВА — Джерело мудрості, і він щедро ділиться своєю мудрістю з іншими. В Якова 1:5 сказано: «Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай безупинно просить у Бога, який усім дає щедро та без дорікання». Ми набуваємо мудрості від Бога, наприклад, якщо приймаємо його повчання. І така мудрість оберігатиме нас від неправильної поведінки і від усього того, що шкодить нашій духовності (Присл. 2:10—12). У результаті ми будемо «перебувати в Божій любові... з думкою про вічне життя» (Юди 21).

 2. Що допоможе нам цінувати повчання від Бога?

² Однак через грішні схильності, виховання та інші фактори нам важко приймати повчання чи правильно до нього ставитися. Ми починаємо цінувати повчання, коли на власному досвіді переконуємось в його корисності й усвідомлюємо, що так Бог виявляє до нас свою любов. «Сину мій, не відкидай повчання від Єгови... бо кого Єгова любить, тому й докоряє»,— сказано в Прислів’я 3:11, 12. Тож ніколи не забуваймо, що Єгова бажає нам найліпшого. (Прочитайте Євреїв 12:5—11.) Оскільки Бог все знає про нас, його повчання завжди доречне і саме таке, якого ми потребуємо. У цій статті ми поговоримо 1) про самодисципліну, 2) про батьківське повчання, 3) про повчання у зборі і 4) про те, що є гіршим за біль, якого може завдавати повчання.

 3. Як дитина розвиває самодисципліну? Поясніть на прикладі.

³ Самодисципліна включає в себе вміння контролювати власну поведінку і мислення. Ми не народжуємося з таким умінням, тому мусимо його розвивати. Приміром, коли дитина вчиться їздити на велосипеді, хтось з батьків зазвичай підтримує велосипед, щоб дитина не впала. Але коли дитина починає потрохи утримувати рівновагу, батько чи мати обережно відпускають велосипед на кілька секунд. Вони відпустять його зовсім після того, як дитина зможе сама тримати рівновагу. Подібно, коли батьки послідовно і терпеливо навчають своїх дітей, «повчаючи і наставляючи згідно з волею Єгови», вони також допомагають їм розвивати самодисципліну і мудрість (Еф. 6:4).

4, 5. а) Чому самодисципліна — важлива частина «нової особистості»? б) Чому нам не треба знеохочуватися, якщо ми, образно кажучи, падаємо «сім разів»?

⁴ Ті самі принципи стосуються і тих, хто пізнає Єгову в дорослому віці. Можливо, вони вже до певної міри розвинули самодисципліну. Однак у духовному розумінні нові учні є незрілими. Вони можуть зростати духовно, поступово одягаючись «в нову особистість» і наслідуючи Христа (Еф. 4:23, 24). У такому рості важливу роль відіграє самодисципліна. Завдяки їй ми вчимося «відкидати безбожність та світські прагнення, у теперішньому світі жити розсудливо, в праведності та відданості Богові» (Тита 2:12).

⁵ Проте всі ми схильні до гріха (Еккл. 7:20). Але якщо ми помиляємося, це не означає, що нам бракує самодисципліни. У Прислів’я 24:16 говориться: «Праведник може сім разів упасти, і він підніметься знову». Що йому допоможе? Не власна сила волі, а Божий дух. (Прочитайте Філіппійців 4:13.) До плоду духу належить і самовладання, яке тісно пов’язане з самодисципліною.

 6. Як розвинути прагнення до вивчення Божого Слова? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁶ Крім того, розвивати самодисципліну допомагає щиросерда молитва, вивчення Біблії і роздуми. А що, коли вам важко вивчати Боже Слово? Скажімо, вам не дуже подобається вчитися. Але якщо ви дозволите, Єгова допоможе вам розвинути прагнення до Божого Слова (1 Пет. 2:2). Спершу моліться до Єгови про самодисципліну, необхідну для вивчення його Слова. Потім дійте відповідно до своїх молитов. Спробуйте спочатку проводити коротке вивчення. Поступово вивчати стане легше і приємніше. Зрештою вам сподобається в тиші розмірковувати над цінними думками Єгови (1 Тим. 4:15).

 7. Як самодисципліна допомагає нам досягати духовних цілей?

⁷ Самодисципліна допомагає нам досягати духовних цілей. Розгляньмо приклад одного сім’янина, який відчув, що втрачає свій запал до служіння. Це його непокоїло, тож він поставив собі за мету служити сталим піонером і вирішив прочитати статті на цю тему в наших журналах. Завдяки цьому, а також завдяки молитві він зміцнювався духовно. До того ж цей брат час від часу служив допоміжним піонером. Яким був результат? Незважаючи на перешкоди, він зосереджувався на своїй меті служити сталим піонером і досягнув її.

 8—10. Що допоможе батькам виховувати своїх дітей так, щоб вони служили Єгові? Наведіть приклад.

⁸ Християнські батьки мають важливе завдання — виховувати своїх дітей, «повчаючи і наставляючи [їх] згідно з волею Єгови» (Еф. 6:4). Це нелегко, особливо в теперішньому світі (2 Тим. 3:1—5). Звичайно, діти не народжуються зі здатністю розрізняти добро і зло. Вони з народження мають сумління, але його треба навчати. Для цього діти потребують повчання (Рим. 2:14, 15). В одному довіднику говориться, що грецьке слово, котре перекладається як «повчання», можна передати як «розвиток дитини».

⁹ Якщо дітей повчають з любов’ю, вони зазвичай почуваються безпечно. Вони дізнаю́ться, що свобода має межі і що будь-які рішення та вчинки мають свої наслідки — добрі чи погані. Тож християнським батькам вкрай важливо шукати керівництва в Єгови. Не забувайте, що погляди на виховання різні в кожній культурі і з часом змінюються. Якщо батьки слухаються Бога, вони будуть точно знати, як найліпше виховувати дитину, і не покладатимуться на людський досвід чи людську мудрість.

¹⁰ Розгляньмо приклад Ноя. Бог звелів йому побудувати ковчег. Однак Ной не міг покластися на власний досвід. Він ніколи раніше не будував ковчег. Тому Ной мав покладатися на Єгову і робити все «саме так», як він йому наказав (Бут. 6:22). Яким був результат? Ной побудував ковчег і врятував себе та свою сім’ю. Також, покладаючись на Божу мудрість, Ной був хорошим батьком. Він вміло навчав своїх дітей і подавав їм гарний приклад, а це було нелегко в тому злому світі перед Потопом (Бут. 6:5).

11. Наскільки важливим у вихованні дітей є приклад батьків?

¹¹ Як ви, батьки, можете робити «саме так», як наказує Бог? Слухайтеся Єгови. Нехай він навчає вас виховувати дітей. Застосовуйте поради з його Слова і від його організації. З часом ваші діти, ймовірно, подякують вам за це. Один брат написав: «Я надзвичайно вдячний батькам за те, як вони виховували мене. Вони завжди намагалися досягнути мого серця. Своїм духовним поступом я значною мірою завдячую батькам». Але, незважаючи на зусилля батьків, деякі діти покидають Єгову. Проте батьки, котрі з усіх сил старалися прищепити правду в серце дитини, мають чисте сумління. Крім того, вони можуть надіятися, що одного дня їхня непокірна дитина повернеться «додому», до Єгови.

12, 13. а) Як батьки, дитина яких виключена зі збору, показують, що слухаються Бога? б) Яку користь принесло одній сім’ї те, що батьки слухалися Єгови?

¹² Слухняність батьків особливо випробовується, якщо їхню дитину виключають зі збору. Ось що сказала одна мама, коли її виключена дочка пішла з дому: «Я шукала в наших публікаціях виправдання, щоб проводити час зі своєю донькою і внучкою». Але чоловік допоміг їй зрозуміти, що тепер їхня дочка в руках Єгови і їм треба бути обережними, аби не заважати Єгові повчати її.

¹³ Через кілька років доньку поновили в зборі. Мама розповідає: «Тепер вона дзвонить і пише мені майже щодня! І вона глибоко поважає нас з чоловіком, бо знає, що ми слухалися Бога. У нас чудові стосунки!» Якщо ваша дитина виключена зі збору, чи ви дотримуєтеся поради: «Надійся на Єгову всім своїм серцем, а на власне розуміння не покладайся»? (Присл. 3:5, 6). Пам’ятайте: повчання від Єгови свідчить про його незрівнянну мудрість і любов. Ніколи не забувайте, що він віддав свого Сина за всіх людей, в тому числі за вашу дитину. Бог не хоче, щоб хтось був знищений. (Прочитайте 2 Петра 3:9.) Отже, довіряйте вказівкам і повчанню від Єгови. Робіть те, що каже Єгова, навіть тоді, коли вам, як батькам, боляче це робити. Сприяйте повчанню від Єгови, а не протидійте йому.

14. Яку користь ми отримуємо з настанов Єгови, котрі він дає нам через «вірного і розсудливого управителя»?

¹⁴ Єгова пообіцяв дбати про християнський збір, оберігати його і навчати. Він робить це по-різному. Приміром, дбати про збір Бог доручив своєму Синові, який призначив «вірного і розсудливого управителя», щоб своєчасно давати нам духовний харч (Луки 12:42). Через цей різноманітний харч ми отримуємо цінні настанови, або повчання. Запитайте себе: «Чи бувало, що промови або статті з наших журналів спонукували мене змінити своє мислення або поведінку?» Якщо ваша відповідь ствердна, радійте, адже ви дозволяєте Єгові вас формувати, тобто повчати, вам на добро (Присл. 2:1—5).

15, 16. а) Яку користь ми отримуємо завдяки праці старійшин? б) Як ми посприяємо тому, щоб старійшини з радістю виконували свою працю?

¹⁵ Крім того, Христос дав зборові «людей, які стали дарами» — старійшин, що пасуть Божу отару (Еф. 4:8, 11—13). Яку користь приносить нам праця старійшин? Наприклад, ми можемо наслідувати їхню віру і гарний приклад. Також нам варто прислухатися до їхніх порад, що ґрунтуються на Біблії. (Прочитайте Євреїв 13:7, 17.) Старійшини люблять нас і хочуть, щоб ми зростали духовно. Скажімо, якщо старійшини помічають, що ми пропускаємо зібрання або що наша ревність до служіння згасає, вони, без сумніву, швидко прийдуть нам на допомогу. Старійшини вислухають нас і намагатимуться зміцнити теплими словами підбадьорення та доречними біблійними порадами. Чи ви вважаєте таку допомогу доказом любові Єгови до вас?

¹⁶ Пам’ятайте, що старійшинам може бути нелегко підійти до вас, щоб дати вам необхідну пораду. Уявіть собі, як важко, мабуть, було пророкові Натану поговорити з царем Давидом, який хотів приховати свій тяжкий гріх! (2 Сам. 12:1—14). Апостолу Павлу також потрібна була мужність, щоб виправити Петра, одного з 12 апостолів, коли той почав ставитися до юдейських братів ліпше, ніж до братів з інших народів (Гал. 2:11—14). Тож як вам допомагати старійшинам виконувати цей обов’язок? Будьте смиренними, доступними і вдячними. Сприймайте їхню допомогу як вираз Божої любові до вас. Це не лише принесе користь вам, але й посприяє тому, щоб вони з радістю виконували свою працю.

17. Як старійшини допомогли одній сестрі?

¹⁷ Одній сестрі було важко любити Єгову з огляду на те, що вона пережила в минулому. Сестра розповіла: «Через пережите мною та інші проблеми я почувалась емоційно виснаженою. Я зрозуміла, що мушу порозмовляти зі старійшинами. Вони не сварили мене і не критикували, а підбадьорили і зміцнили. Після кожного зібрання, хоч би якими зайнятими вони були, хтось з них запитував мене, як я почуваюсь. Через своє минуле я вважала себе недостойною Божої любові. Однак Єгова знову і знову через збір і старійшин запевняв мене у своїй любові. Я благаю Єгову, щоб він допомагав мені завжди залишатися з ним».

18, 19. Що є гіршим за біль, якого може завдавати повчання? Наведіть приклад.

¹⁸ Хоча повчання може завдавати болю, існує щось значно гірше за цей біль — наслідки, яких зазнаю́ть ті, хто відкидає повчання (Євр. 12:11). Розгляньмо приклад Каїна і приклад царя Седекії. Каїн розвинув люту ненависть до Авеля, тому Бог застеріг його: «Чому ти так розлютився? Чому лице твоє таке похмуре? Якщо почнеш робити добро, хіба я знову не виявлятиму тобі ласку? Якщо ж ні, то знай, що біля дверей тебе підстерігає гріх і він прагне заволодіти тобою. Але чи ти його переможеш?» (Бут. 4:6, 7). Каїн не послухався Бога і піддався гріху. Скільки ж непотрібного болю і страждань він стягнув на себе! (Бут. 4:11, 12). Якби Каїн прислухався до застереження від Єгови, він не відчув би стільки болю.

¹⁹ Седекія був слабодухим і лихим царем, який правив у похмурий для Єрусалима період. Пророк Єремія неодноразово закликав Седекію навернутися зі своїх неправедних доріг, але цар не приймав повчання. Результати були трагічними (Єрем. 52:8—11). Єгова прагне вберегти нас від таких непотрібних страждань! (Прочитайте Ісаї 48:17, 18.)

20. Яке майбутнє чекає на тих, хто приймає повчання від Бога, і на тих, хто його відкидає?

²⁰ Люди у світі часто нехтують повчанням і не хочуть дотримуватися самодисципліни. Проте невдовзі вони поплатяться за свою безглузду поведінку (Присл. 1:24—31). Тож «прислу́хайтесь до повчання і станьте мудрими». Адже в Прислів’я 4:13 говориться: «Ухопись за повчання і не відпускай його. Бережи його, бо це твоє життя».