Як потішати тих, хто в дитинстві став жертвою статевого розбещення (четверта з чотирьох статей)

1, 2. а) Який приклад показує, що люди від самого народження потребують потіхи і наділені здатністю потішати інших? б) Яких ран зазнаю́ть деякі діти?

УСІ люди від самого народження потребують потіхи, і вони наділені чудовою здатністю потішати інших. Наприклад, коли мала дитина під час гри падає і роздирає коліно, вона у сльозах біжить до мами або до тата. Батьки не в стані загоїти рану, але можуть потішити дитину. Вони розпитують дитину, що сталося, витирають їй сльози, з любов’ю пригортають її до себе, заспокоюють ніжними словами і при потребі обробляють та перев’язують рану. Уже за мить дитина перестає плакати і продовжує бавитися. З часом рана загоюється.

² Але інколи діти зазнають набагато серйозніших ран. Вони стають жертвами статевого розбещення. Дитина може зазнати сексуальної наруги один раз або ж її можуть розбещувати впродовж багатьох років. У будь-якому разі статеве розбещення залишає в душі глибокі шрами. У деяких випадках кривдника затримують і карають. В інших — може здаватися, що розбещувачу вдається уникнути правосуддя. Навіть якщо злочинець відразу отримує справедливе покарання, жертва може і в дорослому віці страждати від наслідків статевого розбещення.

 3. Чого хоче Єгова, згідно з 2 Коринфян 1:3, 4, і які запитання ми розглянемо?

³ Що допоможе християнам, які в дитинстві зазнали статевого розбещення і які досі зносять душевний біль? (Прочитайте 2 Коринфян 1:3, 4.) Безперечно, Єгова хоче, щоб його служителі відчували любов і отримували потіху, яких вони дуже потребують. Тож розгляньмо три запитання: 1) Чому ті, хто в дитинстві став жертвою статевого розбещення, можуть потребувати потіхи? 2) Хто може надавати їм необхідну потіху? 3) Як саме ми можемо їх потішати?

4, 5. а) Чому важливо усвідомлювати, що діти відрізняються від дорослих? б) Як сексуальна наруга може вплинути на здатність дитини довіряти іншим?

⁴ Деякі люди, що зазнали статевого розбещення у дитинстві, можуть і далі потребувати потіхи, навіть якщо після цього вже минуло чимало років. Чому? Щоб зрозуміти це, нам необхідно усвідомлювати, що діти дуже відрізняються від дорослих. Нерідко жорстоке поводження позначається на дітях зовсім не так, як на дорослих. Розгляньмо кілька прикладів.

⁵ Дітям потрібно мати близькі, довірливі стосунки з тими, хто виховує їх та опікується ними. Завдяки таким стосункам діти почуваються безпечно і вчаться довіряти тим, хто їх любить (Пс. 22:9). На жаль, найчастіше діти зазнають сексуальної наруги у власному домі, а розбещувачами нерідко стають члени сім’ї або друзі сім’ї. Якщо таким чином зруйнувати довіру дитини, їй може бути важко довіряти іншим навіть у дорослому віці.

 6. Чому статеве розбещення завдає дітям болю та згубно впливає на них?

⁶ Діти вразливі, і статеве розбещення завдає їм болю та згубно впливає на них. Втягнення дитини в сексуальні дії за багато років до того, як вона досягне фізичної, емоційної та розумової зрілості і буде готовою до статевих стосунків у шлюбі, може завдати їй багато шкоди. Статеве розбещення може сильно викривити погляд дитини на секс, на саму себе або на інших, хто намагатиметься розвинути з нею близькі взаємини.

 7. а) Чому підступним розбещувачам зовсім не складно обманути дитину і як вони можуть це робити? б) До чого можуть призвести їхні брехливі твердження?

⁷ Діти ще не вміють думати і розуміти все так, як дорослі, тому їм важко помічати небезпеки й уникати їх (1 Кор. 13:11). Тож підступним розбещувачам зовсім не складно обманути дитину. Наприклад, розбещувач намагається переконати її, що вона сама винна в усьому, що про розбещення не можна розповідати іншим, що її все одно ніхто не буде слухати і всім буде байдуже або що сексуальні дії між дорослими та дітьми є нормальним виявом щирої любові. Такі небезпечні брехливі твердження можуть спотворити мислення дитини, і вона протягом багатьох років не розумітиме, що її ввели в оману. Через це в дорослому віці така людина може вважати себе неповноцінною, зіпсованою і негідною того, щоб її любили чи потішали.

 8. Чому ми можемо не сумніватися, що Єгова потішає тих, хто страждає?

⁸ Тож не дивно, що ті, хто став жертвою статевого розбещення, можуть протягом багатьох років зазнавати страждань. Який жорстокий злочин! Повсюдне поширення проблеми статевого розбещення чітко свідчить про те, що ми живемо в останні дні — у час, коли чимало людей не виявляють «природної любові», а «лихі люди і обманщики чинитимуть дедалі більше зло» (2 Тим. 3:1—5, 13). Задуми Сатани вкрай лихі, і дуже прикро, коли люди роблять те, що подобається Дияволу. Однак Єгова набагато сильніший від Сатани і його прибічників. Йому добре відома тактика Сатани. Не сумніваймося, що Єгова знає про наш біль і може потішити нас. Ми маємо надзвичайну честь служити «Богові усілякої потіхи. Він потішає нас у всіх випробуваннях, щоб ми могли потішати тих, хто зносить різні випробування, ділячись з ними тією потіхою, яку самі отримуємо від Бога» (2 Кор. 1:3, 4). Але через кого Єгова надає потіху?

 9. Як Єгова подбає про тих, кого покинули рідні, як видно зі слів Давида, записаних у Псалмі 27:10?

⁹ Ті, кого покинули батьки або хто зазнав наруги з боку близької людини, особливо потребують потіхи. Псалмоспівець Давид знав, що Єгова завжди надає необхідну потіху. (Прочитайте Псалом 27:10.) Давид вірив, що Єгова приймає тих, кого відкинули рідні. Як Єгова це робить? Він послуговується своїми вірними служителями. Наші одновірці — це наша духовна сім’я. Приміром, Ісус назвав тих, хто приєднався до нього в поклонінні Єгові, своїми братами, сестрами і матір’ю (Матв. 12:48—50).

10. Як Павло описав працю, котру він виконував як старійшина?

¹⁰ Розгляньмо приклад того, як християнський збір може бути подібним до сім’ї. Апостол Павло був вірним старійшиною і старанно дбав про свої обов’язки. Павло подав чудовий приклад і під Божим натхненням навіть заохотив інших наслідувати його, як він наслідував Христа (1 Кор. 11:1). Зверніть увагу, як Павло описав працю, котру він виконував як старійшина: «Ми були лагідні з вами, немов мати, що годує своїх немовлят і ніжно дбає про них» (1 Фес. 2:7). Віддані старійшини в наш час також підбирають лагідні та ніжні слова, коли за допомогою Біблії потішають тих, хто цього потребує.

11. З чого видно, що не тільки старійшини можуть надавати потіху?

¹¹ Чи тільки старійшини можуть надавати потіху жертвам статевого розбещення? Ні. Ми всі маємо обов’язок постійно «потішати одне одного» (1 Фес. 4:18). Зрілі сестри можуть неабияк підбадьорювати інших сестер, які потребують потіхи. Цікаво, що Бог Єгова порівняв себе з матір’ю, яка потішає свого сина (Ісаї 66:13). У Біблії згадуються жінки, котрі потішали пригнічених (Йова 42:11). Як же приємно Єгові бачити християнок, які потішають інших сестер, котрі зносять душевний біль! У деяких випадках один або два старійшини можуть наодинці спитати зрілу сестру, чи могла б вона надати таку допомогу сестрі, яка страждаєb.

12. Чого нам не слід робити?

¹² Звичайно, ми маємо бути обережними, щоб не втручатися в справи, про які одновірець не хоче розповідати (1 Фес. 4:11). А що можна зробити для тих, хто потребує і прагне допомоги та потіхи? Розгляньмо п’ять біблійних порад, як надавати потіху.

13. Що ангел Єгови зробив для Іллі, як видно з 1 Царів 19:5—8, і як ми можемо наслідувати приклад цього ангела?

¹³ Надавайте практичну допомогу. Коли пророк Ілля втікав, щоб врятувати своє життя, він настільки знеохотився, що став просити собі смерті. Єгова послав могутнього ангела підтримати Іллю. Ангел надав йому практичну допомогу. Він дав йому гарячу їжу і заохотив його поїсти. (Прочитайте 1 Царів 19:5—8.) Цей приклад підтверджує важливу істину: іноді простий вияв доброти може дуже допомогти людині. Можливо, якась страва, скромний подарунок або теплі слова в листівці запевнять засмученого брата чи сестру в тому, що ми любимо їх і турбуємося про них. Якщо нам нелегко обговорювати дуже особисті або болючі теми, то ми, ймовірно, могли б надати практичну допомогу.

14. Чого ми можемо навчитися з розповіді про Іллю?

¹⁴ Подбайте про те, щоб пригнічена людина почувалася безпечно і невимушено. У розповіді про Іллю міститься ще один урок. Єгова зробив чудо, щоб допомогти цьому пророку подолати весь шлях до гори Хорив. Мабуть, у цьому віддаленому місці, де Єгова за сотні років до того уклав угоду зі своїм народом, Ілля почувався безпечно. Він міг усвідомити, що зрештою йому ніщо не загрожує, бо вороги вже далеко. Чого ми можемо навчитися з цього? Якщо ми хочемо потішити жертву статевого розбещення, можливо, спочатку потрібно буде подбати про те, щоб вона почувалася безпечно. Наприклад, старійшинам важливо пам’ятати, що одна пригнічена сестра може почуватися безпечно і невимушено за чаєм у домашній обстановці, а інша — в кімнаті для нарад Залу Царства.

15, 16. Що означає вміти слухати?

¹⁵ Будьте хорошим слухачем. Біблія дає чітку пораду: «Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова» (Як. 1:19). Чи вміємо ми слухати? Нам може здаватися, що слухати — значить просто дивитися на людину і нічого не казати. Але це далеко не так. Приміром, Ілля розповів Єгові про свої переживання, і Єгова по-справжньому вислухав його. Бог побачив, що Ілля наляканий, почувається самотнім і думає, що вся його праця марна. Єгова з любов’ю допоміг йому подолати ці почуття. Він показав, що справді слухав Іллю (1 Цар. 19:9—11, 15—18).

¹⁶ Як ми можемо слухати з розумінням і співчуттям, що є виявами любові? Інколи свої почуття можна виразити кількома теплими тактовними словами. Ви могли б сказати: «Мені тебе дуже шкода! У голові не вкладається, як таке можна було вчинити з дитиною!» Можна поставити одне-два запитання, щоб переконатися, що ви розумієте слова згорьованої людини. Ви могли б спитати: «Вибач, будь ласка. Ти можеш мені пояснити, що ти маєш на увазі?» або «Я правильно розумію, що..?» Ваші сердечні слова можуть запевнити людину, що ви її справді слухаєте і намагаєтеся зрозуміти (1 Кор. 13:4, 7).

17. Чому нам потрібно бути терпеливими і повільними на слова?

¹⁷ Але не забувайте, що «кожна людина повинна бути... повільною на слова». Не перебивайте людину, намагаючись дати їй пораду або пояснити, що вона помиляється. І будьте терпеливі! Коли Ілля виливав своє серце Єгові, він з гіркотою виражав свій біль. Пізніше, після того як Єгова зміцнив віру Іллі, пророк знову вилив свої почуття тими самими словами (1 Цар. 19:9, 10, 13, 14). Який висновок ми можемо з цього зробити? Інколи пригніченій людині недостатньо один раз поговорити про свої почуття. Подібно до Єгови, ми хочемо терпеливо вислуховувати її. Ми не намагаємося вказувати їй, як вирішити її проблему, а виявляємо до неї розуміння і сердечне співчуття (1 Пет. 3:8).

18. Як наші молитви можуть потішити тих, хто страждає?

¹⁸ Щиро моліться з тим, хто страждає. Пригніченій людині буває важко молитися. Вона може вважати себе недостойною того, щоб наближатися до Єгови. Якщо ми хочемо потішити таку людину, то можемо молитися з нею, називаючи її ім’я. У молитві до Єгови можна сказати, що ця людина дуже дорога для нас і для збору. Можна попросити Єгову заспокоїти і потішити цю дорогоцінну Божу овечку. Такі молитви приносять неабияку потіху (Як. 5:16).

19. Що допоможе нам потішати інших?

¹⁹ Підбирайте слова, які лікують і втішають. Думайте, перш ніж говорити. Бездумні слова завдають душевних ран, а добрі — лікують (Присл. 12:18). Тож моліться до Єгови, щоб він допоміг вам знайти добрі слова, які несуть потіху і заспокоєння. Пам’ятайте, що найбільший вплив справляють слова самого Єгови, записані в Біблії (Євр. 4:12).

20. Що думають про себе деякі брати й сестри, котрі зазнали статевого розбещення, і в чому ми хочемо їх запевнити?

²⁰ Зазнавши в минулому статевого розбещення, дехто вважає себе гидким, нічого не вартим, нелюбимим і навіть негідним любові. Яка жахлива неправда! За допомогою Біблії нагадуйте таким братам і сестрам, що вони справді цінні в очах Єгови. (Дивіться інформацію в рамці «Потіха з Писань».) Пригадайте, як ангел з добротою зміцнив пророка Даниїла, коли той почувався знесиленим і знеохоченим. Єгова запевнив цього чоловіка, що він є дорогоцінним у його очах (Дан. 10:2, 11, 19, прим.). Наші брати і сестри, які страждають, також дорогоцінні в очах Єгови!

21. Що чекає на всіх нерозкаяних грішників і що ми маємо робити вже тепер?

²¹ Потішаючи інших, ми нагадуємо їм про любов Єгови. Крім того, не слід забувати, що Єгова є також Богом справедливості. Від нього неможливо приховати жодне зло. Єгова все бачить, і він не допустить, щоб нерозкаяний грішник залишився без покарання (Чис. 14:18). А поки що робімо все, що в наших силах, щоб виявляти любов до тих, хто в дитинстві став жертвою статевого розбещення. Як же нас потішає той факт, що Єгова назавжди зцілить усіх, кого скривдили Сатана і його світ! Невдовзі таке болісне минуле вже не буде згадуватись і не прийде на серце (Ісаї 65:17).