Довга затримка нареченого вказує на те, що присутність Христа як правлячого Царя ще у далекому майбутньому. Зрештою він сів на престол у 1914 році. Протягом довгої ночі, яка передувала цьому, всі дівчата засинають,— але не отримують за це докору. Все ж безглузді отримують докір за те, що не мають оливи у своїх посудинах. Ісус розповідає, як прокидаються дівчата перед приходом нареченого: «Раптом посеред ночі пролунав крик: “Дивіться, наречений! Виходьте зустрічати його”. Тоді всі дівчата повставали й підготували свої світильники. І безглузді сказали до розсудливих: “Дайте нам оливи для світильників, бо вони ось-ось загаснуть”. Та розсудливі їм відповіли: “Щоб не забракло ні вам, ні нам, підіть ліпше до тих, хто її продає, та й купіть собі”».

Після того як Христос приходить у своє небесне Царство, розсудливі дівчата, тобто правдиві помазані християни, прокидаються і світять серед цього похмурого світу, щоб прославити Нареченого, який повернувся. Але ті, кого представляють безглузді дівчата, не готові вітати Нареченого. Тому, коли надходить час небесного весільного бенкету, Христос не відчиняє їм дверей. Він залишає їх назовні, у непроглядній нічній темряві цього світу, де на них чекає знищення разом з усіма тими, хто чинить беззаконня. У кінці Ісус говорить: «Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години».