Чи Авраам справді мав верблюдів?

БІБЛІЯ говорить, що серед домашніх тварин, яких Авраам отримав від фараона, були верблюди (Бут. 12:16). Коли Авраамів слуга подався в далеку подорож до Месопотамії, він «взяв... десять верблюдів із верблюдів пана свого». Тож Біблія чітко засвідчує, що на початку другого тисячоліття до н. е. Авраам мав верблюдів (Бут. 24:10).

Дехто не погоджується з цим. В одній праці сказано: «Вчені ведуть дебати щодо історичності тих згадок про верблюдів, оскільки, на думку більшості, люди почали повсюдно використовувати цих тварин лише приблизно з 1200 року до н. е., а це значно пізніше від часів Авраама» («New International Version Archaeological Study Bible»). Зважаючи на вищесказане, будь-яку біблійну згадку про верблюдів у раніші часи вважають хронологічною помилкою.

Інші ж вчені твердять, що, хоча приручення верблюдів стало важливою справою наприкінці другого тисячоліття, це не означає, що їх не використовували раніше. У довіднику «Стародавні цивілізації Близького Сходу» (англ.) зазначено: «Недавні дослідження свідчать, що верблюдів деякий час приручали в південно-східній Аравії у третьому тисячолітті до н. е. Спочатку їх, мабуть, розводили задля молока, шерсті, шкіри і м’яса, але дуже швидко люди збагнули, що вони можуть бути в’ючними тваринами». Таке датування перед днями Авраама, схоже, доводять рештки верблюжих кісток та інші археологічні знахідки.

Також існують письмові докази. У тому ж довіднику говориться: «Месопотамські клинописні документи згадують живу істоту [верблюда], і він теж зображений на кількох печатках. Це вказує, що верблюди, скоріш за все, вже були в Месопотамії на початку другого тисячоліття», а саме в часи Авраама.

Деякі вчені вважають, що у Південній Аравії купці, які займалися торгівлею пахощів, використовували верблюдів для перевезення своїх товарів на північ через пустелю, прямуючи в такі краї, як Єгипет та Сирія, і тамтешні люди могли бачити верблюдів. Цією торгівлею, ймовірно, займалися вже у 2000 році до н. е. Цікаво, що в Буття 37:25—28 згадуються ізмаїльтянські купці, котрі приблизно через сотню років після днів Авраама перевозили верблюдами пахощі до Єгипту.

Можливо, на початку другого тисячоліття до н. е. верблюдами широко не послуговувалися на Близькому Сході, але факти доводять, що цих тварин таки знали. Тому в «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.) робиться висновок, що «згадку про верблюдів у патріархальних розповідях не потрібно вважати хронологічною помилкою, тому що існує достатньо археологічних доказів приручення верблюдів ще до часів патріархів».