Творення
Визначення. Творення, згідно з Біблією, означає, що Всемогутній Бог задумав і створив Усесвіт, у тому числі інших духовних осіб і всі основні форми життя на Землі.
Чи в наш час, в епоху науки, розсудливо вірити у творення?
«Природні закони Всесвіту настільки точні, що у нас немає труднощів з будуванням космічних кораблів, щоб полетіти на Місяць, і ми можемо розрахувати час польоту з точністю до частки секунди. Хтось повинен був установити ці закони». (Так висловився Вернер фон Браун, який брав участь в організації польотів американських астронавтів на Місяць).
Матеріальний Усесвіт. Коли б ви знайшли точний годинник, то чи зробили б висновок, що він утворився шляхом випадкового скупчення часток пороху? Ясно, що його зробив хтось розумний. Але існує ще ліпший «годинник». Планети нашої Сонячної системи, а також зорі цілого Всесвіту рухаються точніше, ніж ходить більшість годинників, розроблених і виготовлених людиною. Галактика, в якій розташовується наша Сонячна система, містить в собі понад 100 мільярдів зірок, і, за оцінками астрономів, у Всесвіті існує біля 100 мільярдів таких галактик. Якщо годинник свідчить про задум, то наскільки ж більше свідчить про це незрівнянно більший та складніший Усесвіт! Біблія говорить, що Конструктор Всесвіту — «Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув» (Ісаї 42:5; 40:26; Пс. 19:2).
Планета Земля. Якщо б, переходячи через безжиттєву пустелю, ви натрапили на гарний дім з усіма вигодами і запасом харчів, то чи повірили б, що він там виник унаслідок якогось випадкового вибуху? Ні; ви б визнали, що його збудувала людина з неабиякими знаннями. Вчені ще не знайшли життя на жодній планеті нашої Сонячної системи, окрім Землі; наявні докази свідчать, що інші планети безжиттєві. Наша планета, як говориться в книжці «Земля»,— це «диво Всесвіту, унікальна планета» (Артур Бейсер, «The Earth», Нью-Йорк, 1963, с. 10). Земля міститься на оптимальній відстані від Сонця, так що на ній може існувати людське життя, і вона рухається саме з такою швидкістю, що може утримуватися на орбіті. Лише земна атмосфера містить відповідні гази саме в такій пропорції, що може підтримувати життя. Дивовижним способом світло від Сонця, вуглекислий газ з повітря і вода та мінеральні речовини з родючого ґрунту поєднуються й утворюють харч для мешканців Землі. Чи все це результат якогось безконтрольного вибуху в космосі? Журнал «Саєнс ньюс» визнає: «Здається, що такі особливі й специфічні умови навряд чи могли виникнути випадково» («Science News», 24 і 31 серпня 1974 року, с. 124). Висновок, який зроблено в Біблії, розсудливий: «Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував,— то Бог» (Євр. 3:4).
Людський мозок. Сучасні комп’ютери — це плід глибоких досліджень, витвір інженерного мистецтва. Вони не виникли випадково. А що сказати про людський мозок? На відміну від мозку будь-якої тварини, мозок немовляти потроюється розмірами протягом першого року життя. Як працює мозок — це значною мірою ще загадка для вчених. Людина має вроджену здатність вивчати складні мови, відчувати красу, складати музику, роздумувати над походженням і сенсом життя. Нейрохірург Роберт Уайт сказав: «У мене не залишається іншого вибору, як тільки визнати існування Вищого Розуму, котрому слід віддати належне за розробку та створення дивовижного взаємозв’язку між мозком та розумом, який виходить за межі людського розуміння» («Рідерс дайджест» [«The Reader’s Digest»], вересень 1978 року, с. 99). Розвиток цього чуда починається з крихітної заплідненої клітини в утробі матері. Біблійний письменник Давид з глибокою проникливістю сказав до Єгови: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Пс. 139:14).
Жива клітина. Інколи живу клітину називають «найпростішою» формою життя. Але одноклітинна тварина здатна захоплювати їжу, перетравлювати її, видаляти продукти життєдіяльності, будувати собі домівку і виявляти статеву активність. Кожну клітину людського тіла можна порівняти до обнесеного муром міста, в котрому є централізований уряд, який підтримує порядок, силова станція, яка виробляє енергію, фабрики, які продукують білки, складна транспортна система та вартові, які контролюють, що можна впускати всередину. А людське тіло складається зі 100 трильйонів таких клітин. Які ж слушні слова з Псалма 104:24: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх»!
Чи Біблія допускає можливість того, що Бог використав еволюцію для створення різних видів живих істот?
В Буття 1:11, 12 говориться, що трава і дерева створені так, що мали розмножуватись «за родом своїм». Вірші 21, 24, 25 додають, що Бог створив морські істоти, крилаті істоти та наземних тварин «за їх родом». Тут не допускається можливості того, що один якийсь основний вид еволюціонував або перетворювався в інший.
В Буття 1:26 записано, що Бог сказав стосовно людини: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою». Отже, людина повинна була мати божественні риси, а не такі риси, які просто розвинулися б з певних властивостей тварини. У Буття 2:7 додається: «Створив Господь Бог людину з пороху земного [а не з якоїсь уже існуючої форми життя]. І дихання життя вдихнув у ніздрі її». Тут немає жодного натяку на еволюцію, а натомість описується творення чогось нового.
Чи Бог створив усі ті мільйони різновидів живих істот, які існують сьогодні на Землі?
У 1-му розділі Буття сказано лише, що Бог створив усе «за родом його» (Бут. 1:12, 21, 24, 25). Під час приготувань до всесвітнього Потопу за днів Ноя Бог наказав узяти до ковчега представників кожного «роду» наземних тварин і крилатих істот (Бут. 7:2, 3, 14). Кожний «рід» має генетичний потенціал, що уможливлює велику різноманітність. Тому, згідно з повідомленнями, існує більше 400 порід собак і понад 250 порід і типів коней. Усі різновиди будь-якої тварини, які можуть схрещуватись, належать лише до одного «роду», як його названо в Бутті. Подібно й усі люди — жовтої, чорної, білої раси, високі, як двометрові динка з Судану, чи низькі, як пігмеї заввишки 1,2 метра,— походять від одної-єдиної першої пари людей, Адама і Єви (Бут. 1:27, 28; 3:20).
Як пояснити загальні подібності в будові живих істот?
‘Бог створив усе’ (Еф. 3:9). Отже, все має одного Величного Конструктора.
«Усе через Нього [Божого єдинородного Сина, який став Ісусом Христом, прийшовши на землю] повстало, і ніщо... не повстало без Нього» (Ів. 1:3). Отже, був тільки один Майстер, через якого Єгова здійснював творення (Прип. 8:22, 30, 31).
Звідки взялася матерія, з якої складається Всесвіт?
Вчені встановили, що матерія є сконцентрованою формою енергії. Це ілюструють вибухи ядерної зброї. Астрофізик Йосип Клечек сказав: «Більшість елементарних частинок, а можливо й усі, можна утворити шляхом матеріалізації енергії» («Всесвіт» [«The Universe»], Бостон, 1976, т. 11, с. 17).
Звідки могла б походити така енергія? Після запитання: «Хто те все [зорі і планети] створив?» — Біблія так говорить про Бога Єгову: «Ніхто не загубиться через всесильність [«надмір динамічної енергії», НС] та всемогутність Його» (Ісаї 40:26). Отже, сам Бог є Джерелом усієї «динамічної енергії», що була необхідна для створення Всесвіту.
Чи творення всіх матеріальних речей відбулося 6—10 тисяч років тому всього за шість днів?
Факти не узгоджуються з таким висновком: 1) У Північній півкулі в безхмарну ніч видно туманність Андромеди. Світло від неї доходить до Землі приблизно за 2 000 000 років, а це вказує на те, що Всесвіт існує вже принаймні мільйони років. 2) Кінцеві продукти радіоактивного розпаду в породах Землі свідчать про те, що декотрі геологічні формації вже мільярди років не зазнавали змін.
В Буття 1:3—31 не обговорюється первісне створення матерії чи небесних тіл. Там описується приготування вже існуючої Землі для життя людей. У це входило створення основних видів рослин, морської флори і фауни, крилатих істот, наземних тварин, а також першої пари людей. Сказано, що все це було зроблено протягом періоду, який тривав шість «днів». Проте єврейське слово, перекладене як «день», має різні значення, в тому числі «довгий час», «час, коли відбувається... надзвичайна подія» (В. Вільсон, «Дослідження слів Старого Завіту» [«Old Testament Word Studies»], Гранд-Рапідс, Мічиган, США, 1978, с. 109). Вжите тут слово допускає думку, що кожний «день» міг тривати тисячі років.