РЕВЕ́КА

(можливо, озн. «корова»).

Дочка Бетуїла, сина Нахора, а отже, внучка Авраамового брата. В неї був брат на ім’я Лаван (Бт 22:20—23).

У 1878 р. до н. е. Авраам відправив управителя свого дому, очевидно Еліезера, на пошуки гідної дружини для свого сина Ісака, якому на той час було 40 років. Прийшовши до «Нахорового міста», яке лежало на Пн. Месопотамської низовини, Авраамів слуга зупинився біля колодязя і в молитві попросив Єгову вказати, яку дівчину він обрав для Ісака. На прохання дати йому напитися вона мала також запропонувати напоїти 10 його верблюдів (Бт 24:1—14). Поки слуга Авраама молився, до колодязя прийшла Ревека, тримаючи на плечі глек. Коли він попросив у неї ковток води, вона люб’язно дала йому пити, а потім «швиденько вилила воду з глека в жолоб і знову побігла до колодязя. Вона носила воду доти, доки не напоїла всіх верблюдів. А слуга, онімівши від подиву, весь той час дивився на неї і намагався зрозуміти, чи Єгова поблагословив його подорож, чи ні». Ревека була доброю, гостинною, скромною і працьовитою. До того ж «це була дуже вродлива дівчина» (Бт 24:14—21).

Зрозумівши, що Єгова відповів на його молитву, Авраамів слуга подарував Ревеці золоту носову сережку і два красивих золотих браслети (вартістю прибл. 1 350 дол. в перерахунку на сучасні гроші). Вона показала їх своїм рідним, матері і брату Лавану, який у свою чергу запросив гостя та людей, що були з ним, у їхній дім (Бт 24:22—32). Слуга Авраама сказав, що не їстиме, поки не розповість, для чого прийшов. Вислухавши його, Лаван та його батько Бетуїл погодились віддати Ревеку заміж за Ісака. Тоді Авраамів слуга подарував Ревеці та її рідним золоті і срібні вироби, вишуканий одяг, після чого всі вони сіли їсти (Бт 24:33—54). Так було укладено гідну пошани шлюбну угоду, але не між Ревекою та Ісаком, а, відповідно до тогочасного звичаю, між їхніми батьками. Після таких заручин Ревека, по суті, стала дружиною Ісака.

За згодою Ревеки караван уже наступного ранку вирушив до краю Негев, де неподалік від Беер-Лахай-Рої у той час жив Ісак. Перед тим як Ревека вирушила в подорож, її рідні поблагословили її, сказавши: «Стань матір’ю тисяч десятків тисяч, і нехай твоє потомство заволодіє брамами своїх ненависників». Разом з Ревекою пішла її годувальниця Девора та інші служниці, і жодна з них, очевидно, не повернулася в рідний край (Бт 24:55—62; 35:8).

Коли караван дістався до Негеву, Ревека побачила Ісака, який ішов їй назустріч, і накинула на голову покривало. Після того як слуга розповів про все, що сталося, і про те, як Єгова вказав на Ревеку, Ісак ввів її в намет своєї матері, Сарри, і вона стала його дружиною. Ісак ніжно любив Ревеку і в ній «знайшов потіху після смерті матері», яка померла за три роки до того (Бт 24:63—67).

Подібно до Сарри, Ревека довго залишалася неплідною. Приблизно через 19 років, протягом яких Ісак благав за неї Єгову, вона завагітніла і народила близнюків, Ісака та Якова. Вагітність Ревеки була настільки важкою,— бо діти билися в її утробі,— що вона сказала: «Навіщо мені жити?». У відповідь Єгова запевнив її, що вона стане матір’ю двох великих народів і що «старший буде служити молодшому» (Бт 25:20—26). Це, як зазначив Павло, мало вказати на те, що вибір обіцяного потомства повністю залежав від Єгови (Рм 9:6—13).

Одного разу Ревека, так само як Сарра, приховала, ким є насправді, і видала себе за сестру свого чоловіка. Це сталося, коли через голод у краю вони тимчасово оселилися в землі філістимлян, якою правив цар Авімелех. Ревека, ймовірно, була вже немолодою, але оскільки вона залишалася дуже привабливою, Ісака, призначеного спадкоємця Авраамової угоди, могли вбити через неї, якби дізналися, що він її чоловік (Бт 26:1—11).

Коли Ісак постарів і хотів поблагословити свого первістка Ісава, Ревека негайно зробила все необхідне, щоб благословення отримав Яків (Бт 25:28—34; 27:1—5). Невідомо, чи Ревека знала, що Яків купив у Ісава право первородства, але вона добре пам’ятала слова Єгови про те, що старший служитиме молодшому. Тому вона подбала, щоб благословення свого батька отримав саме Яків. Це було у згоді з наміром Єгови (Бт 27:6—29; див. ЯКІВ №1).

Пізніше,— довідавшись, що Ісав хоче вбити Якова,— Ревека спонукала Ісака відіслати Якова до її рідного краю, щоб він знайшов собі там дружину. Те, що Ісав узяв собі двох дружин з-поміж ханаанських дочок, завдавало Ісаку та Ревеці великого смутку (Бт 26:34, 35; 27:41—46; 28:1—5; 29:10—12).

В Біблії не говориться, коли померла Ревека, але, можливо, це сталося ще до того, як Яків повернувся з Месопотамії (Бт 35:27). Її поховали в печері Махпела, яка була місцем родинного поховання. Там уже були поховані Авраам і Сарра, а пізніше там поховали Ісака, Лію і Якова (Бт 49:29—31; 50:13).