Завдяки вічній угоді про Царство, яку Єгова уклав з Давидом, жезл і берло належали племені Юди протягом 470 років (Бт 49:10; 2См 7:16).

Влада не втрачена назавжди. Проте трагічний кінець царства Юди не означав, що жезл і берло віднято від цього племені назавжди. Згідно з передсмертним пророцтвом Якова, з племені Юди мав походити Шіло (озн. «той, чиє воно; той, кому воно належить»), який назавжди успадкує царську владу (Бт 49:10). Тому не дивно, що перед знищенням царства Юди Єгова через Єзекіїля промовив до Седекії: «Зніми тюрбан і скинь корону. Відбудеться зміна. Підвищ низького і понизь високого. Я знищу, знищу, знищу корону, і вона нікому не буде належати, поки не прийде той, хто має на неї законне право, і йому я дам її» (Єз 21:26, 27). Той, хто має законне право,— це не хто інший, як Ісус, Божий Син, про що свідчать слова ангела Гавриїла, які він промовив до юдейської дівчини Марії приблизно через 600 років (Лк 1:31—33). Тож Ісус Христос по праву носить титул «Лев із племені Юди» (Об 5:5).