Надія на рай дійсна всупереч неслухняності людини

 1. Згодом, де знаходяться перший чоловік і жінка, і в якому оточенні?

ЧАС минав. Перший чоловік з дружиною вже не знаходяться голі. Вони одягнені — у шкіряній одежі. Вони знаходяться біля входу до досконалого Едемського раю, але назовні. Спиною вони обернені до раю. Перед ними знаходиться тільки необроблена земля. Ясно Бог не поблагословив її. Вони бачать тільки колючки й будяки. Чи ж це не земля, яку Бог наказав їм оволодівати нею? Так, але перший чоловік з жінкою не знаходяться поза раєм Едемським, щоб поширювати його.

 2. Чому чоловік і жінка не вертаються назад у рай?

² Чому ж вони не вертаються назад у рай? Це легко сказати, але дивіться що стоїть у вході до того раю. Створіння, яких вони ще ніколи не бачили, стоять при вході до раю, херувими, з обертаючимся мечем полум’яним. Чоловік з жінкою не могли повернутись у рай живими! (1 Мойсеєва 3:24).

 3. Чому обставини цієї першої пари так дуже змінились?

³ Що сталось? Це не є таємниця, така складна, щоб тисячу років бентежити науковців. Пояснення просте. Перший чоловік з жінкою здійснять надії, яких Бог поставив перед ними в день шлюбу, коли будуть слухняні їхньому небесному Отцеві в щонайменшому. Бог випробує їхню слухняність накладенням заборони на один харч: Вони не мали їсти з «дерева знання добра й зла» (1 Мойсеєва 2:16, 17). Якщо не послухаються Бога, то напевно помруть. Це наказ якого Адам, Божий пророк, передав своїй дружині, молодшому створінню. Але той на·хашʹ, змій, заперечував Божу пересторогу Адамові, щоб не їсти плоду забороненого «дерева знання добра й зла». Змій обманив жінку повірити, що коли порушить Божий закон і з’їсть заборонений фрукт, вона стане незалежною від Бога й вирішуватиме сама для себе, що буде добре а що зле (1 Мойсеєва 3:1-5).

Не є міфічне оповідання

 4, 5. Як апостол Павло доводить, що зведення першої жінки змієм не є міф?

⁴ Чи це неймовірне? Чи це звучить як міф, легенда необгрунтована фактами, в яку сучасна освідчена людина не може повірити? Ні, по думці широкочитаного письменника, достовірного, спеціально вибраного апостола, який розумів правду того що писав. До дорослих християн збору в досвідченому Коринті, цей апостол Павло написав: «Та боюсь я,— як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі» (2 Коринтян 11:3).

⁵ Павло не буде говорити про міф, уявну річ, щоб довести нею свій пункт коринтянам, ознайомленим з міфами поганської грецької релігії. Цитуючи з натхненного Святого єврейського Письма, яке він казав було «слово Боже», апостол Павло підтвердив, що «змій звів був Єву лукавством своїм» (1 Солунян 2:13). Крім того, пишучи до християнського наглядача, зобов’язаного навчати «взір здорових слів», апостол Павло сказав: «Адам бо був створений перше, а Єва потому. І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ» (2 Тимофія 1:13; 1 Тимофія 2:13, 14).

 6. (а) Чому Адамів переступ проти Бога був інакший від переступу жінки? (б) Чому ми можемо бути певні, що це не була вигадка жінки про змія?

⁶ Це факт, а не міф, що змій звів жінку, так само як результат її неслухняності через те, що з’їла заборонений фрукт підтверджується фактами історії. Учинивши гріх проти Бога, вона спонукала її чоловіка також з’їсти, але чоловік не був зведжений (1 Мойсеєва 3:6). Пізніше, даючи звіт перед Богом, Біблія каже: «Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева,— і я їв. Тоді Господь Бог [Єгова, НС] промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене,— і я їла» (1 Мойсеєва 3:12, 13). Цей на·хашʹ, змій, не був вигадкою жінки, і Бог Єгова не приймав її пояснення як фальшиве, міф. Він поводився з тим змієм як звідником жінки проти Нього, її Бога й Творця. Це було нижче Божої гідності мати справу з міфічним змієм.

 7. (а) Як Біблія описує Божий суд над змієм? (б) Як змій, який звів першу жінку, може й нас звести? (Також примітка під текством).

⁷ Описуючи Божий суд над тим змієм у раю Едемському, Біблія каже: «І до змія сказав Господь Бог [Єгова, НС]: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (1 Мойсеєва 3:14, 15). Який-небудь суд приймає тільки факти, пересіває дійсний доказ, а не легенди. Бог Єгова не поводився безумно, оголошуючи суд над міфічним змієм. Він судив фактичне, існуюче, відповідальне створіння. Це не було б смішне, краще жалісне, коли б той самий змій звів нас думати, що він ніколи не існував, був тільки міфом, не відповідальним за злочин на земліa.

 8. Як Бог засудив жінку, і як це впливатиме на її дочок та внучок?

⁸ Приймаючи те що жінка говорила про змія як факт, Біблія каже про Адамову дружину: «До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє,— а він буде панувати над тобою» (1 Мойсеєва 3:16). Бог нічого не згадував про це, коли благословив її шлюб кажучи: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (1 Мойсеєва 1:28). Коли Бог наказав їм плодитися, то жінка мала багато разів вагітніти але без мук важких пологів, і чоловік не мав гнобити її. Цей суд над переступником-жінкою рід за родом впливатиме на її дочок й внучок.

Божий закон утверджений засудом Адама

 9, 10. (а) Як Бог прямо перестеріг Адама, і які будуть результати коли б Бог додержався Свого суду? (б) Як Бог засудив Адама?

⁹ Під якими зміненими обставинами жінка тепер буде жити з її чоловіком, якого вона спонукала приєднатись до її переступу? Цьому чоловікові, Бог наказав: «Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (1 Мойсеєва 2:17). Чи Бог, Суддя, каратиме Адама таким остаточним судом тільки за те, що він з’їв якийсь там фрукт? Подумайте про значення такої кари! Це зруйнує захоплюючу надію з якої Адам і Єва раділи в день їхнього одруження, надію наповнити цілу землю нащадками їхніми, досконалими людьми, які житимуть мирно в раю на землі на віки. Вони ніколи не постаріються, але будуть утішатися мирним спорідненням з їхнім Богом і небесним Отцем! Певно, Бог не зруйнує Свого чудесного наміру для людства й земного дому людини точним покаранням перших батьків цього людства смертю! Послухайте цієї божественної постанови записаної в Біблії:

¹⁰ «І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“,— проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до проху вернешся» (1 Мойсеєва 3:17-19).

11. Які факти про слухняність доказують, що Бог належно засудив Адама?

¹¹ Людина буде покарана смертю, незважаючи на наслідки Божому намірові наповнити райську землю досконалими чоловіками й жінками, щоб вони люблячо й спокійно жили разом і навіки порали землю й доглядали всесвітній Рай. Чоловік послухався голосу дружини своєї, замість Божого, Який наказав йому не їсти із забороненого «дерева знання добра й зла». І якщо Адам не послухався Божого голосу, Творця, то чи ж він буде навчати своїх дітей слухатись Бога? Чи своїм власним прикладом він навчатиме їх слухатись Бога Єгови? (Порівняйте 1 Самуїлова 15:22).

12, 13. (а) Як Адамів гріх впливатиме на його нащадків? (б) Чому Адамові не належалось жити вічно в Раю а навіть на землі?

¹² Чи Адамові нащадки будуть досконало додержуватися Божого закону, так як він у своїй досконалості міг робити? Чи через закони спадковості він не передасть його дітям свої власні слабкості й напрям не слухатись Божого а якогось інакшого голосу? У фактах історії знаходяться відповіді на ці запитання (Римлян 5:12).

¹³ Чи ж такій людині, яка заради дружини своєї, не послухалась Бога, належалось жити в Раю, а навіть на землі? Чи це навіть буде безпечно дозволити йому жити вічно на землі? Чи дозволити грішній людині жити вічно на землі прославить Божий закон і Його божественне правосуддя? Або чи це навчатиме непошани до Божого закону навіваючи на думку, що Боже слово не заслуговує довір’я?

Вигнаний з раю Едемського

14. Що Біблія говорить про Боже вигнання Адама з його дружиною?

¹⁴ Історія в Біблії каже, як Бог вирішив ці справи: «І зробив Господь Бог [Єгова, НС] Адамові та жінці його одежу шкуряну — і зодягнув їх. І сказав Господь Бог [Єгова, НС]: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з’їв,— і не жив повік віку. І вислав його Господь Бог [Єгова, НС] із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. І вигнав Господь Бог [Єгова, НС] Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (1 Мойсеєва 3:21-24).

15. (а) Як Бог зважав на сором неодягненого Адама з його дружиною? (б) Як вигналось Адама й Єву з Едемського раю? (в) Під якими зміненими обставинами Адам і Єва тепер знайшлись поза Едемським раєм?

¹⁵ Божественний Суддя зважав на сором неодягненого Адама з його дружиною. Якимсь несказаним чином, Він зробив їм довгий шкіряний одяг замінити фігові листя, яких вони зшили для себе (1 Мойсеєва 3:7). Шкіряна одежа буде довше тривати й охороняти їх від будяків, колючок та інших шкідливих речей поза Едемським раєм. Через те, що вони згрішили, їх сумління мучило, і вони ховались від Бога серед дерев у раю (1 Мойсеєва 3:8). Бог засудив і вигнав їх з раю. Він вигнав їх на схід і незабаром вони знайшлись поза раєм, назавжди вигнані з нього. Вони вже не будуть поширювати той рай й райські обставини до кінців землі. З того часу, вони їстимуть хліб з польової рослини, який не буде живити їх на віки. Вони вже відрізані від «дерева життя». Після якогось часу — як довго? — Вони мусять померти!

Оригінальний намір Єгови непереборний

16. Що Бог не мав не меті робити, і чому?

¹⁶ Чи ж Бог тепер вирішив знищити землю, разом з місяцем і сонцем та зорями, всесвітньою пожежею через те, що цих двоє створінь з пороху земного вчинили гріх проти Нього? Коли б Він знищив землю, то це значило б зруйнування Його славетного наміру, і все через те, що на·хашʹ накоїв? Чи ж змій розладнить те, що Бог оригінально мав на меті? Він виявив Адамові й Єві Свій намір у день їхнього одруження поблагословивши їх і виявивши Його волю для них: наповнити цілу землю досконалим людством, і привести її до досконалості Едемського раю, в якому людство житиме мирно й пануватиме над нижчими створіннями на землі й в її водах. Це було вражаюче видіння Божого завершеного наміру, якого він приготовляв протягом шістьох творчих днів праці, тобто протягом тисячі років часу! Чи ж цей похвальний намір залишиться не здійснений через змія й впертість першої людської пари? Зовсім ні! (Порівняйте Ісаї 46:9-11).

17. Що Бог вирішив зробити відносно сьомого дня, і як закінчиться той день?

¹⁷ Це ще був день відпочинку, сьомий день, Бога Єгови. Він вирішив поблагословити той день і зробити його святим. Він не дозволить нічому зробити його проклятим днем. І коли б хтось придумав проклясти той день відпочинку, то Єгова буде протидіяти й оберне прокляття на благословення. Ціла земля стане святим місцем, і Божу волю виконуватимуть досконалі люди саме тут на землі, так як на небі. (Порівняйте Матвія 6:10).

18, 19. (а) Чому страждаючі нащадки першої грішної пари можуть підбадьорюватися? (б) Що буде обговорюватись у наступних виданнях Вартової Башти?

¹⁸ Бог не розстроювався. Він не покинув Свого наміру. Він вирішив виправдати Себе як той що зовсім є гідний нашого довір’я, Який має намір і повністю сповняє його, роблячи Собі честь (Ісаї 45:18). Недосконалі, страждаючі потомки грішної першої людської пари можуть підбадьорюватися й чекати часу коли Бог вірно виконає Свій оригінальний намір на вічну користь для них. Уже минуло тисячі років Його дня відпочинку, і остаточна частина того дня яку Він спеціально поблагословить уже близька. «Вечір» Його дня відпочинку вже кінчиться, і так як з попередніми шістьома творчими днями, мусить настати «ранок». Коли цей «ранок» удосконалиться й повністю виявить славетне завершення Божого незмінного наміру, тоді можна буде записати: «І був вечір, і був ранок — день сьомий». Справді, це чудова надія!

¹⁹ Тільки подумати про все це викликає дрижання від радості! І в наступних виданнях Вартової Башти, будемо обговорювати чарівні надії на майбутній Рай для слухняних людей, любителів Божого закону.

[Примітка]

Що ви казали б?

◻ Як перша людська пара загубила їхній райський дім?

◻ Як ми знаємо, що зведення Єви змієм не був міф?

◻ Як Бог засудив жінку?

◻ Як Бог засудив Адама, і чому це прославило Божий закон?

◻ Чому Бог не розстроювався відносно Його наміру наповнити землю досконалими людьми в раю?