Вихід 34:6,

«Господь, Господь,— Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий [«нескорий на гнів», Хом.], і многомилостивий та правдивий [«щедрий на милость і правду», Кул.],

11. Як усвідомлення того, що Єгова милосердний та милостивий, має впливати на нас?

¹¹ Це божественне проголошення загострює нашу увагу на потребі наслідувати Єгову, намагаючись бути милосердними та милостивими. «Блаженні милостиві,— сказав Ісус,— бо помилувані вони будуть» (Матвія 5:7; Луки 6:36). Усвідомлення того, що Єгова милостивий, спонукує нас милостиво й люб’язно ставитися до інших, також до осіб, яким проповідуємо. Це узгоджується з Павловою порадою: «Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати» (Колосян 4:6).

12. а) Оскільки Бог нескорий на гнів, то як ми повинні ставитись до інших? б) До чого нас спонукує милість Єгови?

¹² Оскільки Бог нескорий на гнів, то бажання продовжувати ‘робити добро’ спонукує й нас миритися з незначними недоліками співвіруючих і зосереджуватись на їхніх позитивних рисах (Матвія 7:5; Якова 1:19). Милість Єгови спонукує нас виявляти вірну й віддану любов навіть за найважчих обставин. Це неабиякий здобуток (Приповістей 19:22).

13. Як у нашій поведінці повинне відображатися те, що Єгова щедрий на правду?

¹³ Оскільки наш небесний Отець щедрий на правду, ми стараємося ‘пропонувати себе як слуги слова правди’ (2 Коринтян 6:3—7, СМ). Серед сімох речей, якими гидує Єгова, є «брехливий язик» і «свідок брехливий, що брехні роздмухує» (Приповістей 6:16—19). Тому бажання подобатися Богові спонукує нас ‘неправду відкинути й говорити правду’ (Ефесян 4:25). Тож завжди виявляймо доброту таким неоцінимим способом.