«Люди... керовані святим духом»

«Пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини, але люди говорили від Бога, керовані святим духом» (2 ПЕТ. 1:21).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ

Як Бог, послуговуючись святим духом, передавав свою звістку письменникам Біблії?

Які є докази того, що Біблія натхнена Богом?

Що ти можеш робити кожного дня, аби поглибити свою вдячність за Боже Слово?

 1. Чому ми дуже потребуємо натхненого Божого Слова?

ЯК ЗАРОДИЛОСЯ життя? У чому його мета? Що нас чекає в майбутньому? Чому у світі стільки страждань? Що стається з нами, коли ми помираємо? Більшість людей ставлять собі такі запитання. Якби не натхнене Боже Слово, то ми не дізналися б відповіді на всі ці та інші важливі запитання. Нашим головним вчителем був би лише власний досвід, і ми ніколи не мали б таких почуттів до «Господнього Закону», як псалмоспівець. (Прочитайте Псалом 19:8).

 2. Що допоможе нам зберігати пошану до Біблії, безцінного дару від Бога?

² На жаль, деякі християни втрачають першу любов до біблійної правди. (Порівняйте Об’явлення 2:4). Вони більше не йдуть тією дорогою, яку вказує Єгова (Ісаї 30:21). Але не допускаймо, щоб таке сталося з нами. Нам під силу зберігати пошану до Біблії — безцінного дару від нашого люблячого Творця (Як. 1:17). Розгляньмо, як Бог керував письменниками Біблії під час її написання, а також деякі з численних доказів натхненості цієї книги. Це допоможе нам ще більше цінувати «слово Бога», заохотить нас щодня читати Біблію і застосовувати її поради (Євр. 4:12).

ЯК ДУХ КЕРУВАВ НИМИ?

 3. У якому розумінні біблійні пророки і письменники були «керовані святим духом»?

³ Упродовж 1610 років (з 1513 року до н. е. до 98 року н. е.) приблизно 40 чоловіків писали Біблію. Деякі з них діяли як пророки, «керовані святим духом». (Прочитайте 2 Петра 1:20, 21). Грецьке слово, перекладене як «керовані», означає «носити, переносити, управляти, скеровувати, сприяти» тощоa. У Дії 27:15 вжито те саме слово, коли згадується корабель, який підхопило і понесло вітром у певному напрямку. Біблійні пророки і письменники були «керовані святим духом» у тому розумінні, що Бог спілкувався з ними, спонукував їх і керував ними за допомогою своєї діючої сили. Тож вони записували не власні ідеї, а Божі думки. Інколи ці чоловіки під натхненням Бога писали чи передрікали те, чого самі навіть не розуміли (Дан. 12:8, 9). Дійсно, «усе Писання натхнене Богом» і не містить людських поглядів (2 Тим. 3:16).

4—6. Поясніть на прикладі, як Єгова передавав звістку письменникам Біблії.

⁴ А як Бог послуговувався святим духом, щоб передавати свої думки? Чи письменники отримували звістку дослівно, чи тільки загальні ідеї, які вони записували своїми словами? Візьмімо для прикладу директора, який має написати листа. Якщо для нього важливе точне формулювання, то він пише листа особисто або диктує секретареві слово в слово. Секретар друкує текст, а директор ставить свій підпис. В інших випадках він передає свою ідею лише в загальних тезах. Тоді секретар складає лист, використовуючи власний стиль та лексику. Потім директор може перевірити лист і попросити секретаря внести необхідні зміни. Насамкінець директор підписує лист і цим засвідчує, що саме він є автором.

⁵ Подібно деякі частини Біблії були «писані Божим перстом» (Вих. 31:18). Іноді Єгова диктував свою звістку, якщо точне формулювання мало для нього важливе значення. Наприклад, у Вихід 34:27 ми читаємо: «Промовив Господь до Мойсея: “Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем”». Також Єгова промовив до пророка Єремії: «Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги» (Єрем. 30:2).

⁶ Але здебільшого Бог передавав не конкретні слова, а думки, вкладаючи їх у серця і розуми письменників Біблії. Єгова дозволяв їм самим обирати слова, щоб записати його звістку. «Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова»,— сказано в Екклезіяста 12:10. Євангеліст Лука написав: «Я, докладно дослідивши усе від самого початку, постановив по порядку написати... про це» (Луки 1:3). За допомогою свого духу Бог подбав, щоб на його звістку не вплинула людська недосконалість.

 7. Як той факт, що Бог послуговувався людьми для написання Біблії, свідчить про його мудрість?

⁷ Той факт, що Бог послуговувався людьми для написання Біблії, свідчить про його велику мудрість. Слова можуть передавати не тільки інформацію, а й почуття та емоції. Що, якби Єгова наказав ангелам записати своє слово? Чи могли б вони передати такі різноманітні людські почуття, як страх, смуток і розчарування? Завдяки тому що недосконалі люди самі підбирали слова, аби передати Божі думки, Біблія торкається наших сердець.

ЗВАЖАЙМО НА ФАКТИ

 8. Чому можна сказати, що Біблія не подібна до жодної іншої релігійної книги?

⁸ Існує чимало доказів того, що Біблія натхнена Богом. Жодна інша релігійна книга не розповідає нам стільки про Бога, як Святе Письмо. Приміром, серед індуїстських писань є книги ведичних гімнів, збірка обрядових коментарів до цих гімнів, філософські трактати, відомі як Упанішади, та епічні історії за назвою «Рамаяна» і «Махабхарата». Частиною «Махабхарати» є «Бгаґавад-ґіта» — книга моральних повчань. У буддійській праці «Тіпітака» («Три кошики») один том головно розповідає про правила та устрій життя монахів і монахинь. Другий том здебільшого присвячений буддійським доктринам, а третій — усним повчанням Будди. Сам Будда ніколи не називав себе богом і дуже мало казав про правдивого Бога. Писання конфуціанства містять історичні повідомлення, моральні принципи, магічні заклинання і пісні. Щоправда, священна книга ісламу вчить вірити в єдиного всезнаючого Бога, який передбачає майбутнє, але вона навіть не згадує Божого імені, Єгова, яке вживається в Біблії тисячі разів.

9, 10. Що Біблія розповідає нам про Бога?

⁹ У той час як більшість релігійних книг мало говорять про Бога або взагалі про нього не згадують, Біблія розповідає про Єгову і його діла. Вона допомагає нам пізнати його багатогранну особистість. Ця книга відкриває, що Єгова не тільки всемогутній, мудрий і справедливий Бог, але й люблячий. (Прочитайте Івана 3:16; 1 Івана 4:19). Крім того, Біблія каже: «Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:34, 35). Певною мірою це видно з того, наскільки Біблія сьогодні поширена. Мовознавці кажуть, що у світі існує приблизно 6700 мов і коло 100 з них є зрозумілими для 90 відсотків населення. Все ж Біблія (повністю або частково) перекладена більш ніж на 2400 мов. Тож принаймні частина Біблії доступна майже кожній людині на землі.

¹⁰ Ісус сказав: «Мій Батько досі працює, тому не перестаю працювати і я» (Ів. 5:17). Єгова є Богом «відвіку й довіку». Лише уявімо, скільки всього він вчинив! (Пс. 90:2). І тільки Святе Письмо розкриває нам, що Бог зробив у минулому, що робить тепер і що зробить у майбутньому. Біблія повідомляє, що Єгова любить, а що ненавидить, і показує, як людина може наблизитись до нього (Як. 4:8). Ніколи не дозвольмо особистим прагненням і турботам відвести нас від Єгови.

11. Яка мудрість міститься на сторінках Біблії?

¹¹ Біблія — книга неперевершеної мудрості, і це запевняє нас у тому, що її автором не була звичайна людина. Апостол Павло написав: «Хто пізнав розум Єгови і міг би повчати його?» (1 Кор. 2:16). Цей вірш базується на словах пророка Ісаї, який запитав своїх сучасників: «Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?» (Ісаї 40:13). Відповідь очевидна: такої людини немає. Тому не дивно, що біблійні поради стосовно моралі, шлюбу, виховання дітей, ставлення до роботи, вибору друзів і розваг приносять найкращі результати. Біблія ніколи не дає поганих порад. Натомість людські повчання не завжди дієві, бо люди не володіють такою мудрістю, як Бог (Єрем. 10:23). Вони часто переглядають і виправляють свої поради, усвідомлюючи, що помилялись. Біблія говорить: «Господь знає всі людські думки, що марнота вони» (Пс. 94:11).

12. Яких нападів зазнавала Біблія протягом віків?

¹² Історія теж доводить, що автором Біблії є Бог. У минулому чимало людей намагалося знищити цю книгу. У 168 році до н. е. сирійський цар Антіох IV наказав знайти всі книги Закону і спалити їх. Римський імператор Діоклетіан у 303 році н. е. звелів зруйнувати місця поклоніння християн і спалити їхні Писання. Такі переслідування тривали приблизно десять років. З XI століття папи римські перешкоджали поширенню біблійних знань і забороняли перекладати Святе Письмо на мови, якими розмовляли прості люди. Проте Біблія вціліла і дійшла до нашого часу, незважаючи на зухвалі напади Сатани і його прибічників. Єгова нікому не дозволив знищити його дар.

ДОКАЗИ, ЯКІ ПЕРЕКОНАЛИ БАГАТЬОХ

13. Які ще є докази того, що Біблія натхнена Богом?

¹³ Існують ще й інші докази того, що Біблія натхнена Богом: її внутрішня гармонія, історична і наукова точність, сповнені пророцтва та надзвичайна відвертість її письменників. Крім того, Біблія має силу змінювати людей і дає вичерпні відповіді на запитання, які ми згадували на початку статті. Подивімось, як деякі люди переконалися, що Біблія — це книга від Бога.

14—16. а) Завдяки чому троє людей переконалося, що Біблія — це книга від Бога? б) Які докази натхненості Біблії ти любиш використовувати в служінні?

¹⁴ Анварb виростав на Близькому Сході і був мусульманином. Коли він жив у Північній Америці, до нього завітали Свідки Єгови. «У той час,— говорить Анвар,— я негативно ставився до християнських релігій, бо знав про хрестові походи та інквізицію. Однак, будучи допитливою людиною, я погодився на біблійне вивчення». Невдовзі після цього Анвар повернувся додому і втратив зв’язок зі Свідками. Через кілька років він переїхав до Європи, де відновив вивчення. Анвар згадує: «Сповнення біблійних пророцтв, внутрішня гармонія Святого Письма, відсутність у ньому протиріч та любов, яка панує між поклонниками Єгови,— все це переконало мене, що Біблія дійсно є Божим Словом». У 1998 році Анвар охрестився.

¹⁵ Шістнадцятирічна Аїша виховувалась у сім’ї відданих індуїстів. Вона розповідає: «Я молилась лише тоді, коли приходила в храм або стикалася з проблемами, але ніколи не згадувала про Бога, коли в мене все було добре. Якось до мене прийшли Свідки Єгови, і відтоді моє життя кардинально змінилось». Аїша почала вивчати Біблію і розвинула дружбу з Богом. Що переконало її в натхненості Біблії? Дівчина каже: «Біблія відповіла на всі запитання, які мене турбували. Вона допомогла мені повірити в Бога, якого неможливо побачити. Я збагнула: щоб розвинути віру, непотрібно ходити до храму та вклонятися ідолам».

¹⁶ Паула народилась у родині католиків, але, ставши дорослою, вона вважала себе агностиком. Та невдовзі в її житті відбулася важлива подія. «Я зустріла друга, якого не бачила кілька місяців,— пригадує Паула.— Тоді була популярною культура хіпі. Коли я побачила, що він виглядав щасливим і постриг волосся, то запитала його: “Що з тобою сталося і де ти пропадав?” Хлопець сказав, що вивчає Біблію зі Свідками Єгови, і почав мені свідчити». Побачивши, наскільки сильно біблійна правда вплинула на її друга, який колись теж сумнівався в існуванні Творця, Паула зацікавилась звісткою з Біблії і згодом переконалась, що це книга від Бога.

«ДЛЯ МОЄЇ НОГИ ТВОЄ СЛОВО — СВІТИЛЬНИК»

17. Як тобі допоможе щоденне читання Божого Слова і роздуми над ним?

¹⁷ Біблія — дивовижний дар Єгови, який він дав людям, послуговуючись своїм святим духом. Щоденне читання Біблії неодмінно принесе тобі насолоду і поглибить любов до її автора (Пс. 1:1, 2). Перед тим як читати Біблію, щоразу проси в Єгови, щоб його дух керував твоїми думками (Луки 11:13). У Біблії записані думки Єгови, тож якщо ти будеш розмірковувати над прочитаним, то перейматимеш Божий погляд на ті чи інші питання.

18. Чому ти прагнеш і далі вивчати Біблію?

¹⁸ Набуваючи точного знання правди, намагайся жити згідно з нею. (Прочитайте Псалом 119:105). Вдивляйся у Святе Письмо, немов у дзеркало. Коли ти бачиш, що необхідно зробити зміни, роби їх без зволікань (Як. 1:23—25). Використовуй Боже Слово як меч, щоб захищати свої переконання і викорінювати фальшиві вчення із сердець смиренних людей (Еф. 6:17). Виявляй вдячність Богові за те, що біблійні пророки і письменники були «керовані святим духом».

[Примітки]

[Вставка на сторінці 29]

Щоденне читання Біблії поглибить твою любов до її автора

[Ілюстрація на сторінці 26]

Автором листа вважається той, хто ставить на ньому свій підпис