„Хліб життя” всім досяжний

„Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам”.— ІВАНА 6:51.

 1. Яке трагічне становище людство сьогодні зустрічає?

ЛЮДИ вже з давніх-давен живились хлібом, найбільш поширеною поживою на землі. Відповідно, його звуть хлібом насущним. Але в сьогоднішньому світі голод за хлібом став трагічним питанням. Одна чверть світового населення голодує. Недавно, в газеті Глоб енд мейл з Торонто, Канади, було сказано, що „Голод, так як війна, не знає кордонів”. Газета цитувала виконавчого адміністратора ООН у справах крайніх операцій в Африці, який перестеріг, що Африка стоїть на порозі „одної з найбільших людських трагедій, одного з найбільших людських викликів до боротьби проти голоду, якого ми вже колись зустрічали”.

2, 3. (а) Брак харчів є частиною якої „ознаки”? (б) Як проблеми про харч будуть розв’язані? (в) Чого більше є потрібне, і що Ісаї 25:8 запевняє нам?

² Ісус пророкував, що голод буде частиною ознаки Його присутності в Царській владі. (Матвія 24:3, 7, 32, 33; 25:31, 32; Луки 21:11) Як ми тішимось, що Царство вже близько! Незабаром, цей славетний Цар переможе всіх ворогів людства, усунить політичні й економічні несправедливості, які стягнули на людство такі жорстокі страждання. Тоді всі люди будуть тішитись їхнім насущним хлібом.— Матвія 6:10, 11; 24:21, 22; Даниїла 2:44; Приповістей 29:2.

³ Під правлінням того праведного уряду, наша добра земля матиме спроможність родити „багато” їжі, щоб нагодувати багато більше людей від теперішнього населення світу. (Псалом 71 [72]:12—14, 16, 18) Єгова справить „гостину” добрих страв для Своїх людей. (Ісаї 25:6) Але щось додаткове є потрібне. З перебігом часу, чи люди будуть хворіти й вмирати? Щасливо, Ісаї 25:8 говорить про Єгову й каже: „Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь [Єгова, НС] Бог із обличчя усякого”. Як це стається?

Любляче постачання від Єгови

 4. Який люблячий розпорядок Єгова зробив у Єгипті?

⁴ Коли Йосип був адміністратором харчів у Єгипті, то було багато збіжжя. Це тому що Йосип, після того, як Фараон призначив його на посаду, мудро приготовився для передсказаних сімох років голоду, і Єгова люблячо помножив його благословення. (1 Мойсеєва 41:49) Там було вдосталь харчів для всіх людей, і ще до того залишок. Коли Яків, батько Йосипа, Йосипові брати з їхніми родинами, вибрались мешкати в Єгипті, то дуже скористали з тієї божественної передбачливості. Немає сумніву, що ті ізраїльтяни були добре звикли до заквашеного хліба з пшеничного борошна, який то хліб очевидно почали випікати в Єгипті.

 5. (а) Як Єгова постачив поживу в пустині? (б) Хто користав з Ізраїлем з цього благословення, і чому?

⁵ Пізніше, Єгова додатково люблячо постачав для Свого народу. Це сталось, коли мільйони ізраїльтян вийшли з Єгипту переходити Сінайську пустиню. Як же цей великий натовп одержував засоби до існування в тій похмурій, несприятливій пустині? Хоч Єгова розгнівався через їхній брак віри, то Він „відчинив двері неба, і спустив, немов дощ, на них манну для їжі,— і збіжжя небесне їм дав”. „Хлібом небесним Він їх годував”, протягом тих довгих 40 років. (Псалом 77 [78]:22—24; 104 [105]:40; 2 Мойсеєва 16:4, 5, 31, 35) І теж мусимо пам’ятати те, що не тільки ізраїльтяни споживали манну. „Багато різного народу” неізраїльтян, повірили в Єгову й приєднались до них під час виходу з Єгпиту. Бог їм також постачав манну.— 2 Мойсеєва 12:38.

 6. (а) Яку більшу потребу людина тепер має, і чому? (б) Що жертви, яких ізраїльтяни приносили, підкреслювали, і на що вони були прообразом?

⁶ Проте, людству завжди було потрібно щось більшого від того буквального „хліба з неба”. Навіть ті споживачі чудесно постаченої їм манни старілись і вмирали, тому що через успадкований грішний стан людина неминучо вмирає, незважаючи на те чим вона живиться. (Римлян 5:12) Жертви, яких ізраїльтяни приносили під Законом, були засобом, яким вони підтримували добре споріднення з Богом. Ті жертви теж пригадували народові його грішний стан. Вони „ніколи не можуть зняти гріхів”. Крім того, ті жертви були прообразом на Ісусову „жертву один раз”, яка „назавжди” усуває гріхи. З Його високої позиції на небі, Ісус тепер може подавати людству достоїнства Своєї жертви.— Євреїв 10:1—4, 11—13.

„Правдивий хліб з неба”

 7. (а) В якому новому змісті треба розуміти Ісусові слова в 6 розділі Єв. Івана? (б) У чому Ісус звинувачив натовп, який пішов за Ним?

⁷ Давайте тепер подивимось до 6 розділу Євангелії Івана. Сказане в цьому розділі не є продовженням того, що Ісус говорив у п’ятому. Зміст інакший, бо проминув ще один рік. Уже настав 32 р. н.е. Ісус тут не промовляє самовдоволеним євреям у Єрусалимі, але простим людям у Галілеї. Ісус тільки що чудесно нагодував 5000 осіб п’ятьма буханцями ячмінного хліба й двома маленькими рибами. Наступного дня народ знову пішов за Ісусом, сподіваючись даром наїстись. Отже, Ісус сказав їм: „Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя”. Отець послав Ісуса постачити таку поживу всім людям, які практикуватимуть віру в Нього. Це буде „правдивий хліб з неба”, з більш тривалими користями ніж манна, яку споживали стародавні ізраїльтяни.— Івана 6:26—32.

 8. Як людина може досягти вічного життя?

⁸ Ісус продовжує й пояснює їм користі, які приходять з тієї „поживи”, кажучи їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене приходить,— не голодуватиме він, а хто вірує [практикуватиме віру, НС] у Мене,— ніколи не прагнутиме... Оце ж воля Мого Отця,— щоб усякий, хто Сина бачить та вірує [практикує віру, НС] в Нього, мав вічне життя,— і того воскрешу Я останнього дня”.— Івана 6:35—40.

9, 10. (а) Яка є протилежність „хліба життя” з манною? (б) Згідно з Єв. Івана 6:42—51, то за кого Ісус віддав Своє тіло? (в) Як ці ,їдять Його тіло’?

⁹ Ті матеріалістичні євреї не погоджувались з тим, що Ісус говорив. Вони бачать у Ньому тільки сина Йосипа й Марії. Ісус перестерігає їх так: „Не ремствуйте ви між собою! Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його,— і того воскрешу Я останнього дня”. Потім Він повторив: „Я — хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну,— і померли. То є хліб, Який сходить із неба,— щоб не вмер, хто Його споживає. Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам”.— Івана 6:42—51.

¹⁰ Отже, це за „життя світу” — все людство, якого ще можна відкупити — Ісус дав Своє тіло. І „хто-небудь” з людства, який споживає символічно з того „хліба”, практикує віру в відкупляючу силу Ісусової жертви, може вступити на дорогу, яка веде до вічного життя. Тут, „багато різного народу”, який споживав з ізраїльтянами манну в пустині, був прообразом на великий натовп Ісусових „інших овець”, які, разом з помазаним останком „Ізраїлю Божого”, тепер споживають Ісусове тіло в зображальному значенні. Вони роблять це, коли практикують віру в Його жертву.— Римлян 10:9, 10; Галатів 6:16.

11. Які додаткові Ісусові слова дуже здивували євреїв, і чому?

¹¹ У Галілеї, багато Ісусових слухачів були дуже здивовані тим, що Він говорив. Отже, продовжуючи говорити про Своє тіло, Ісус каже: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя,— і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття”. (Івана 6:53—55) Як це приголомшило їх! Не досить того, що людоїдство було огидою для тих євреїв, то закон у 3 Мойсеєвій 17:14 дуже точно забороняв їм споживати „крови кожного тіла”.

12. (а) Що Ісус тут підкреслює? (б) Які вірші показують, що це не обмежується тільки до Ісусових співспадкоємців?

¹² Звичайно, Ісус тут говорив про те, що коли хто-небудь, хоче одержати вічного життя то мусить практикувати віру в Ісусову жертву, яку Ісус пізніше постачив пожертвуванням Свого досконалого тіла й вилиттям Своєї крові. (Євреїв 10:5, 10; 1 Петра 1:18, 19; 2:24) З цього постачання не будуть користати тільки Ісусові співспадкоємці. З нього теж скористає „великий натовп”, який переживе „велике горе”, тому що вони „випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця”. Маючи віру в Ісусову жертву, яку то віру вони виявляють „святою службою” Богові, то будуть збережені під час щонайбільшого горя в світі. Так як Рахав була визнана праведною й пережила, коли Ісус Навін знищив Єрохон.— Об’явлення 7:9, 10, 14, 15; Ісуса Навина 6:16, 17; Якова 2:25.

„Життя в собі”

13. (а) Що ми зауважуємо із порівняння Єв. Івана 5:26 з 6:53? (б) Яка граматична будова грецької мови помагає нам зрозуміти Івана 6:53? (в) Отже, що це значить мати „життя в собі”, і до кого стосуються ці слова?

¹³ В Євангелії Івана 6:53, 54, Ісус каже, що „вічне життя” є таке саме як „у собі мати життя”. Отже, в цьому змісті, здається, що вислів „у собі мати життя” значить щось інакшого від того, що Ісус сказав у Івана 5:26. Вислови подібної граматичної будови, як-от „у собі мати життя” знаходяться в інших віршах Святого Грецького Письма. Наприклад, „майте сіль у собі” (Марка 9:50) і „і вони прийняли в собі відплату” (Римлян 1:27).a У цих зразкових віршах, цей вислів не значить, що людина має силу нагороджувати інших сіллю або відплатою. Краще, це натякає на внутрішню довершеність або повноту. Отже, згідно із змістом Ісусових слів у Івана 6:53, то мати „життя в собі” значить уходити в повноту життя. „Мала отара” спадкоємців Царства одержує цю повноту, коли воскресає на небо, а „інші вівці” при кінці тисячу років, коли будуть випробувані й визнані праведними, щоб одержати вічне життя на Райській землі.— 1 Івана 3:2; Об’явлення 20:4, 5.

14. Хто інший скористає з „хліба з неба”, і як?

¹⁴ Інші люди, теж, можуть користатись „хлібом з неба”. Ісус сказав про тих, які ,їдять Його тіло й п’ють Його кров’, але які вмирають: „Я воскрешу його останнього дня”. З цього розуміється, що помазані християни, сплячі сном смерті воскресають при „останній сурмі”, протягом „виявлення” Ісуса Христа в царській славі. (1 Коринтян 15:52; 2 Тимофія 4:1, 8) Але що сказати про майбутніх „інших овець”, які сплять сном смерті? Те що Марта сказала, коли Лазар помер, цікавить нас, бо в той час Богобійні євреї мали надію тільки на земне воскресіння. Марта висловила свою віру так: „Знаю, що в воскресення останнього дня він [Лазар] воскресне”. (Івана 11:24) Ми, живучи під час Христової присутності, можемо надіятись на те, що всі вірні з „великого натовпу”, які вмирають, воскреснуть до життя саме тут на землі, так щоб знову могли споживати „хліб з неба”, маючи на увазі заслужити вічного життя. Яка ж чудова надія, надія запевнена воскресінням Самого Ісуса! — 1 Коринтян 15:3—8.

,В єдності з Христом’

15. До кого стосуються Ісусові слова „в єдності з Христом”, і чому ви так відповідаєте?

¹⁵ Ісус продовжує й каже: „Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому”. (Івана 6:56) Так то буває з „ким-небудь”, який практикує віру в Ісусову жертву, з надією ,мати життя в собі’. Усі, виявляючі таку віру можуть ,з’єднуватись з Ісусом’. Звичайно, „великий натовп” маючий надію на земне життя не є „в єдності з Христом” в тому розумінні, що вони стануть співспадкоємцями з Ним, членами Його невісти, які так як Він воскреснуть до життя на небі. (Римлян 8:1, 10; 1 Коринтян 1:2; 2 Коринтян 5:17; 11:2; Галатів 3:28, 29; Ефесян 1:1, 4, 11; Филип’ян 3:8—11) Однак, усі, які мають надію жити на землі можуть, і дійсно мусять, бути в цілковитій злагоді з Отцем та Сином у знанні й виконуванні „досконалої волі Божої”, так як мала отара.— Римлян 12:2; порівняйте з Єв. Івана 17:21.

16. (а) В які важливі способи всі, хто практикує віру в Христову жертву, є „з’єднані” з Ісусом? (б) У чому можна бачити їхню єдність наміру й зусилля?

¹⁶ Отже, жертовна користь Христового тіла й крові є досяжна всім людям, які практикують віру, й всі користуючись цим постачанням можуть бути „в єдності”, з Ісусом. Усі мають стати частиною всесвітньої родини Бога Єгови. У ці критичні „останні дні”, вони можуть утішатись усесвітньою єдністю віри, наміру та діяльності. Практикуючи віру в Ісуса, вони можуть „виконувати більші діла” від тих, яких Ісус виконував тут на землі. Також треба звернути увагу на те, що мільйони з „великого натовпу” тепер становлять 99,7 процентів усіх тих, які виконують працю Єгови в цей час. (Івана 14:12; Римлян 10:18) Цю єдність наміру праці бачимо в усесвітньому свідченні й в охочому підтримуванні будівельних програм Товариства Вартової Башти. (Псалом 109 [110]:3) Ще побачимо скільки людей повірять і приєднаються до цієї дорогоцінної єдності. Недавній рапорт показує, що вже є 3 024 131 дієвих Свідків.

17. Що всі присутні на Спомині мусять оцінювати?

¹⁷ Надіємось, що на Спомині 1986 року до присутніх Свідків ще приєднається багато зацікавлених людей. Мільйони „інших овець” будуть присутні на Спомині, разом із зменшаючими тисячами „малої отари”. Вони всі глибоко оцінюють любляче постачання Єгови через Христа й визнають важливість Христового тіла та крові. Але, всі повинні добре розпізнати до котрого класу вони належать. Приймати емблеми на Спомині не дає нікому вічного життя. Це тільки символи Ісусової жертви, яка перше застосовується в зв’язку з „новою угодою”. Помазані християни, забрані в ту угоду, і тільки вони, правильно їдять хліб і п’ють вино на Спомині. Людина або належить до тієї нової угоди, або ні. (1 Коринтян 11:20, 23—26) Ті, що не належать до нової угоди, і яких Ісус не приймає до угоди про Царство, не беруть емблем. Однак, вони таки повинні визнавати важливість Ісусової жертви, Його тіла й крові, заради них. (Луки 22:14—20, 28—30) Ісусова жертва — це засіб через який вони можуть набути вічного життя на землі.

18. Яке щастя приходить у наслідок розуміння всього того, що Ісусова жертва значить?

¹⁸ Отже, давайте прийдемо на Спомин цього року з ясним розумінням усього того, що Ісусова жертва значить для людства. Хай ті з „малої отари” дорожать їхнім покликом, а зростаючий натовп „інших овець” радіють у надії одержати досконале ,життя в собі’ на землі, тоді як саме тепер високо цінують їхню єдність з Отцем, Сином, і зі зменшаючим числом помазаного останка ще тут на землі. Як ми тішимось, що „хліб життя” тепер є досяжний всім людям!

[Примітка]

Питання для перегляду

◻ Про яких два роди манни Ісус говорив у 32 році н.е., і хто постачив їх?

◻ Кого Ісус запрошує ,їсти Його тіло й пити Його кров’, і як вони роблять це?

◻ Що це значить мати „життя в собі”, і як і коли набувається цього життя?

◻ Якого щастя всі можуть мати відносно „хліба життя”?