Допомагаймо людям наблизитись до Єгови

«До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (ІВАНА 14:6).

 1. Який наказ дав своїм учням воскреслий Ісус і які результати принесло те, що Свідки Єгови послухались його?

ІСУС ХРИСТОС наказав своїм послідовникам ‘робити учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа’ (Матвія 28:19, Хом.). Протягом останніх десяти років Свідки Єгови допомогли понад трьом мільйонам осіб прийти до Бога. З часом усі ці люди присвятилися Богові, аби виконувати його волю, і Свідки Єгови охрестили їх на знак присвячення. Як же ми радіємо, що можемо допомагати цим людям наблизитися до Бога! (Якова 4:8).

 2. Яка склалася ситуація, незважаючи на те, що постійно хреститься багато нових осіб?

² Однак у деяких країнах, де охрестилося багато нових учнів, не було помічено відповідного зросту кількості вісників Царства. Звичайно, до уваги слід узяти смертність, яка щороку становила близько 1 відсотка. Та за останні кілька років досить багато осіб з тієї чи іншої причини відпало. Чому? У цій та наступній статтях ми дослідимо, як Єгова притягує до себе людей, а також можливі причини, з яких дехто відпадає.

Мета нашого проповідування

 3. а) У чому місія, доручена Ісусовим учням, збігається з місією ангела, згаданого в Об’явленні 14:6? б) Який спосіб виявився ефективним, щоб зацікавлювати людей звісткою про Царство, але яка разом з тим існує проблема?

³ У цей «час кінця» Ісусові учні мають завдання поширювати «правдиве знання» про ‘цю Євангелію Царства’ (Даниїла 12:4, НС; Матвія 24:14). Їхня місія збігається з місією ангела, котрий «мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові» (Об’явлення 14:6). У цьому світі, що буквально поглинутий буденними справами, найефективніший спосіб зацікавити людей Божим Царством і допомогти їм наблизитись до Єгови — це, як правило, розказати їм про надію вічного життя на райській землі. Хоча це й зрозуміло, однак ті, хто спілкується з Божим народом тільки для того, аби мати можливість потрапити в Рай, не йдуть упевненим духовним кроком по вузькій дорозі, котра веде до життя (Матвія 7:13, 14).

 4. У чому, за словами Ісуса та ангела, що летить серед неба, полягає мета нашої проповідницької праці?

⁴ Ісус сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Ангел, котрий летить серед неба, звіщає «вічну Євангелію» та говорить мешканцям землі: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!» (Об’явлення 14:7). Звідси випливає, що головна мета нашого проповідування доброї новини — допомагати людям наблизитись до Єгови через Христа Ісуса.

Наша роль у праці Єгови

 5. Які твердження Павла та Ісуса показують, що проповідування — це праця Єгови, а не наша?

⁵ В одному з листів до помазаних співхристиян апостол Павло звертає увагу на «служіння примирення» та говорить, що Бог примиряє з собою людей на основі жертовної смерті Ісуса Христа. Як каже Павло, «ніби Бог благає через нас» і ми «благаємо замість Христа: примиріться з Богом». Яка зворушлива думка! Незалежно від того, чи ми є помазаними ‘послами замість Христа’, чи посланниками із земною надією, нам ніколи не слід забувати, що це — праця Єгови, а не наша (2 Коринтян 5:18—20). Власне Бог притягує людей і навчає тих, хто приходить до Христа. Ісус сказав: «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його,— і того воскрешу Я останнього дня. У Пророків написано: «І всі будуть від Бога навчені». Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене» (Івана 6:44, 45).

 6. Як Єгова вже тепер у малому масштабі трясе народи і хто одночасно з цим знаходить сховок у його ‘домі’ поклоніння?

⁶ Як у ці останні дні Єгова притягує людей і відкриває перед ними «двері віри»? (Дії 14:27; 2 Тимофія 3:1). Перш за все він послуговується своїми Свідками, котрі проголошують його звістки про спасіння та про суд над цією злою системою речей (Ісаї 43:12; 61:1, 2). Це всесвітнє проголошення викликає у народів тремтіння, яке є передвісником близького сповнення руйнівного вироку. Водночас Бог виводить із цієї системи людей, котрі є ‘коштовними’ в його очах, та дає їм сховок у своєму ‘домі’ правдивого поклоніння. Цим Єгова сповнює свої пророчі слова, записані Огієм: «Я затрясу небо та землю, і море та суходіл! І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою» (Огія 2:6, 7; Об’явлення 7:9, 15).

 7. Як Єгова відкриває серця людей та притягує окремих осіб до себе та до свого Сина?

⁷ Єгова відкриває серця цих богобоязливих людей — «найдобірніших речей з усіх народів», аби вони могли ‘уважати на те, що говорять’ його Свідки (Огія 2:7, Юдейське видавниче товариство; Дії 16:14). Як і в першому столітті, Єгова деколи використовує ангелів, щоб скерувати своїх Свідків до щирих людей, котрі взивають до нього за допомогою (Дії 8:26—31). У міру того як ці особи дізнаються про чудові дари, котрі їм дав Єгова через свого Сина, Ісуса Христа, їх притягує до Нього Його любов (1 Івана 4:9, 10). Справді, Бог притягує людей до себе та до свого Сина власне своєю ‘милістю’, або «вірною й відданою любов’ю» (Єремії 31:3, примітка в НС).

Кого притягує Єгова?

 8. Яких людей притягує Єгова?

⁸ Єгова притягує до себе та до свого Сина тих, хто Його шукає (Дії 17:27). Сюди входять люди, котрі «зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться» в загальновизнаному християнстві та й взагалі по всьому світі (Єзекіїля 9:4). Вони «усвідомлюють свої духовні потреби» (Матвія 5:3, НС). Саме вони є тими ‘покірними [«смиренними», примітка в НС] землі’, котрі житимуть на ній вічно в Раю (Софонії 2:3).

 9. Як Єгова може побачити, чи людина «схильна до вічного життя», і як він притягує таких людей?

⁹ Єгова вміє читати серця людей. Цар Давид сказав колись своєму сину Соломонові: «Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його» (1 Хронік 28:9). У залежності від того, який у людини стан серця та дух, або переважаючий напрям думок, Єгова може побачити, наскільки ймовірно, що ця особа відгукнеться на його заходи для прощення гріхів та надію на вічне життя в його праведній новій системі (2 Петра 3:13). За допомогою свого Слова, яке проповідують і якого навчають Свідки, Єгова притягує до себе й до свого Сина «всіх тих, котрі схильні до вічного життя», так що вони «стають віруючими» (Дії 13:48, НС).

10. Чому можна сказати, що, хоча Єгова одних людей притягує, а інших ні, це не має нічого спільного з приреченням?

¹⁰ Чи той факт, що Єгова одних притягує, а інших ні, натякає на свого роду приречення? Аж ніяк! Те, чи притягне Бог людину чи ні, залежить від її власних прагнень. Бог поважає свободу волі людини. Сьогодні Єгова пропонує мешканцям землі зробити такий самий вибір, який понад 3000 років тому пропонував ізраїльтянам, коли Мойсей сказав: «Я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло. (...) Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю,— життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх» (Повторення Закону 30:15—20).

11. Як ізраїльтяни могли вибрати життя?

¹¹ Зверніть увагу: вибір ізраїльтян — життя або смерть — залежав від того, чи будуть вони ‘любити Господа, слухатися голосу Його та линути до Нього’. Коли Мойсей промовляв ці слова, ізраїльтяни ще не оволоділи Обітованою землею. Вони затримались у моавських степах, готуючись перейти Йордан та увійти в землю ханаанську. Хоча з їхнього боку було цілком природно мріяти про ‘добрий і широкий’ край, який «тече молоком та медом» і який вони мали невдовзі отримати, проте здійснення їхніх мрій залежало від того, чи вони любитимуть Єгову, чи слухатимуться його голосу та чи будуть до нього линути (Вихід 3:8). Мойсей чітко показав це наступними словами: «Як слухатимеш заповіді Господа, Бога твого, що її заповідаю тобі нині,— любитимеш Господа, Бога твого, ходитимеш його дорогами та додержуватимешся його заповідей, установ і рішень,— то житимеш і розмножишся, і Господь, Бог твій, поблагословить тебе на землі, що йдеш її зайняти» (Повторення Закону 30:16, Хом.).

12. Чого повинен навчити нас приклад ізраїльтян щодо нашої праці проповідування й навчання?

¹² Чи ж не повинні ми винести з вищесказаних слів певний урок щодо нашої праці проповідування й навчання в цей час кінця? Ми мріємо про майбутній Рай на землі та розповідаємо про нього в нашому служінні. Однак ані ми, ані учні, котрих ми робимо, не побачимо сповнення цієї обітниці, якщо служитимемо Богові із самолюбних спонук. Подібно до ізраїльтян, ми, а також ті, кого навчаємо, повинні навчитися ‘любити Господа, слухатися його голосу та линути до нього’. Пам’ятаючи про це під час служіння, ми справді співпрацюватимемо з Богом і притягуватимемо до нього людей.

Божі співробітники

13, 14. а) Як, згідно з 1 Коринтян 3:5—9, ми стаємо Божими співробітниками? б) Кому слід віддавати належне за зріст і чому?

¹³ Павло проілюстрував нашу співпрацю з Богом на прикладі того, як обробляють поле. Він написав: «Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь. Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить! І хто садить, і хто поливає — одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю! Бо ми співробітники Божі, а ви — Боже поле» (1 Коринтян 3:5—9).

¹⁴ Будучи Божими співробітниками, ми повинні вірно насаджувати «слово про Царство» в серцях людей, а тоді поливати навіть найменше зацікавлення за допомогою добре продуманих повторних відвідин та біблійних вивчень. Якщо ґрунт, тобто серце, добрий, Єгова довершить справу, аби з насіння біблійної правди виросла плодовита рослина (Матвія 13:19, 23). Він притягне таку людину до себе та до свого Сина. Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок: будь-який зріст кількості вісників Царства — це результат праці Єгови над серцями людей, завдяки якій насіння правди може рости; згодом Бог притягує таких людей до себе та до свого Сина.

Будівля, яка встоїть

15. Яку ілюстрацію навів Павло, аби показати, як ми допомагаємо іншим розвинути віру?

¹⁵ Ми дуже радіємо зросту, але одночасно від усього серця прагнемо, щоб люди не переставали любити Єгову, слухатись його голосу та линути до нього. Коли ж хтось холоне і відпадає, нам стає прикро. Чи можна щось зробити, аби цьому запобігти? Ще в одній ілюстрації Павло показує, як ми можемо допомогти іншим розвинути віру. Він пише: «Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона — Ісус Христос. А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об’являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є» (1 Коринтян 3:11—13).

16. а) Як дві вжиті Павлом ілюстрації відрізняються своєю метою? б) Як може статися, що зведена нами будівля виявиться незадовільною та не встоїть у вогні?

¹⁶ У Павловій ілюстрації про поле зріст залежить від сумлінного насаджування, регулярного поливання та Божого благословення. У другій же ілюстрації апостол звертає увагу на відповідальність християнського служителя за те, що станеться з його будівлею. Чи він будував на надійному фундаменті з якісних матеріалів? Павло попереджає: «Нехай кожен пильнує, як він будує» (1 Коринтян 3:10). Коли ми викликали в людини зацікавлення надією на вічне життя в Раю, то пізніше, під час навчання, чи не зосереджуємо увагу лише на основних біблійних ученнях, а тоді чи не ставимо наголос переважно на тому, що́ людина повинна робити, аби отримати вічне життя? Чи не зводиться наше навчання суто до такої настанови: «Якщо ти хочеш жити вічно в Раю, то мусиш вивчати, ходити на зібрання та брати участь у проповідницькій праці»? Коли так, тоді ми не будуємо віру людини на міцній основі, а те, що ми збудуємо, може не вистояти у вогні випробувань і не пройти випробування часом. Намагання притягнути людей до Єгови лише одною надією на життя в Раю в обмін на кілька років служіння Йому — це все одно, що будувати «із дерева, сіна, соломи».

Збудовуймо любов до Бога та Христа

17, 18. а) Що конче необхідно для того, аби віра людини залишалася міцною? б) Як ми можемо допомогти людині, щоб у її серці замешкав Христос?

¹⁷ Аби віра залишалася міцною, вона повинна ґрунтуватися на особистих взаєминах з Богом Єговою через Ісуса Христа. Будучи недосконалими людьми, ми можемо розвинути такі мирні стосунки з Богом тільки через його Сина (Римлян 5:10). Згадайте, що сказав Ісус: «До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». Щоб допомогти іншим будувати в собі віру, «ніхто... не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона — Ісус Христос». Як це робити? (Івана 14:6; 1 Коринтян 3:11).

¹⁸ Будувати на Христі як на основі — означає навчати зацікавлених так, щоб вони розвинули глибоку любов до Ісуса завдяки докладному знанню про його роль Відкупителя, Голови збору, сердечного Первосвященика та пануючого Царя (Даниїла 7:13, 14; Матвія 20:28; Колосян 1:18—20; Євреїв 4:14—16). Це також означає допомогти їм пізнати Ісуса як особу, настільки реальну, що він фактично мешкатиме в їхньому серці. Ми повинні молитися за них так само, як Павло палко молився за християн в Ефесі. Він писав: «Схиляю коліна свої перед Отцем... щоб Він дав вам... щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, [були] закорінені й основані в любові» (Ефесян 3:14—17).

19. Коли ми будуємо в серцях зацікавлених любов до Христа, який має бути результат і чого їх слід навчати?

¹⁹ Коли ми будуємо так, аби в серцях наших зацікавлених розвинулась любов до Христа, то закономірно, що тим самим будуватимемо в них і любов до Бога Єгови. Ісусові почуття, його любов та співчуття є правдивим відображенням рис Єгови (Матвія 11:28—30; Марка 6:30—34; Івана 15:13, 14; Колосян 1:15; Євреїв 1:3). Тож, у міру того, як люди пізнаватимуть та почнуть любити Ісуса, вони також пізнаватимуть та любитимуть Єговуa (1 Івана 4:14, 16, 19). Необхідно навчати зацікавлених: за всім тим, що Христос зробив для людства, стоїть Єгова, тому ми повинні бути вдячними Йому, хвалити Його та поклонятись Йому як ‘Богу нашого спасіння’ (Псалом 68:20, 21; Ісаї 12:2—5; Івана 3:16; 5:19).

20. а) Як ми можемо допомагати людям наблизитись до Бога і до його Сина? б) Що розглядатиметься в наступній статті?

²⁰ Будучи Божими співробітниками, допомагаймо людям наблизитись до нього і до його Сина та розвинути у своєму серці віру й любов. Тоді Єгова стане для них реальною особою (Івана 7:28). Завдяки Христові вони зможуть мати тісні взаємини з Богом, будуть любити його і линути до нього. Вони не встановлюватимуть жодних строків свого керованого любов’ю служіння, оскільки віритимуть, що в належний час Єгова сповнить свої чудові обітниці (Плач Єремії 3:24—26; Євреїв 11:6). Проте, допомагаючи іншим розвинути віру, надію й любов, ми повинні будувати й власну віру, щоб вона була немов той міцний корабель, котрий у стані знести будь-які шалені шторми. Саме про це йтиме мова у наступній статті.

[Примітка]

Повторення

◻ Як ми зазвичай викликаємо зацікавлення людей звісткою про Царство, але яка може існувати небезпека?

◻ Яких людей Єгова притягує до себе та до свого Сина?

◻ Від чого залежало, чи ввійдуть ізраїльтяни в Обітовану землю, і який урок можемо винести з цього ми?

◻ Яку роль ми відіграємо, допомагаючи людям наблизитись до Єгови і до його Сина?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Хоча ми й представляємо людям надію на вічне життя в Раю, проте наша головна мета — притягнути їх до Єгови.

[Ілюстрації на сторінці 13]

Наші повторні відвідини можуть бути дуже плідними, якщо ми добре до них готуємось.