ЗІНИЦЯ

Отвір у райдужній оболонці ока. Зіниця виглядає чорною, оскільки за нею розташована темна внутрішня порожнина ока. Розмір зіниці змінюється залежно від освітлення. Світло проходить через прозору рогівку, зіницю і кришталик.

У єврейській мові зіниця ока позначалась поєднанням слів ішо́н (Пв 32:10; Пр 7:2) або бат (Пл 2:18) зі словом а́йін («око»). Ці словосполучення буквально означають «чоловічок ока» або «дочка ока». У Псалмі 17:8 всі три слова вживаються разом для підсилення (ішо́н бат-а́йін [«зіниця ока», НС]; букв. «чоловічок, дочка ока»). Ці вислови, очевидно, пов’язані з тим, що людина може бачити своє маленьке відображення в зіниці ока іншої людини.

Око дуже делікатне і чутливе. Навіть дрібна волосинка або порошинка, яка опиняється між повікою та очним яблуком, одразу викликає дискомфорт. Прозору рогову оболонку ока, яка покриває зіницю, треба берегти, оскільки її травмування чи помутніння через хворобу може призвести до погіршення зору чи навіть сліпоти. Тому в Біблії вислів «зіниця ока» вживається, коли йдеться про щось, що дуже пильно бережуть. Так треба ставитись до Божого закону (Пр 7:2). У Повторення Закону 32:10 Мойсей, описуючи батьківську турботу Єгови про ізраїльтян, каже, що Бог їх «оберігав, як зіницю свого ока». Давид молився, щоб Єгова захищав його і беріг, «як зіницю ока» (Пс 17:8). Він хотів, щоб Єгова швидко став на його захист, коли нападе ворог. (Пор. Зх 2:8, де вживається євр. вислів бава́т а́йін [«зіниця ока»]. Див. ОКО.)