Батьки, змалку навчайте своїх дітей

«ДІТИ — спадщина Господня, плід утроби — нагорода»,— говориться в Біблії (Пс.127:3). Тож не дивно, що християнські батьки дуже тішаться народженням свого немовляти.

Але разом із радістю народження малюка приносить серйозну відповідальність. Щоб дитина виросла здоровою, їй необхідне постійне поживне харчування. А щоб вона міцно стояла в правді, їй потрібне духовне харчування і керівництво батьків. Батьки повинні навчити її біблійних принципів (Прип. 1:8). Коли слід починати таке навчання і що воно має охоплювати?

Розгляньмо приклад Маноаха, чоловіка з родини данівців, який жив у стародавньому ізраїльському місті Цорі. Ангел Єгови повідомив неплідній дружині цього чоловіка, що вона народить сина (Суд. 13:2, 3). Безсумнівно, вірний Маноах і його дружина раділи цьому. Водночас їх охоплювали певні хвилювання. Тому Маноах молився: «О Господи,— Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться» (Суд. 13:8). Ці майбутні батьки переживали, чи зможуть добре виховати свою дитину. Вони, безперечно, навчали свого сина, Самсона, Божого закону, і їхні зусилля не були марними. «Дух Господній почав діяти в ньому [Самсонові]»,— каже Біблія. Завдяки цьому Самсон виконував багато могутніх діл, будучи суддею в Ізраїлі (Суд. 13:25; 14:5, 6; 15:14, 15).

З якого віку слід навчати дитину? Мама Тимофія, Євникія, і його бабуся, Лоіда, навчали його «святих писань» «із самого народження» (2 Тим. 1:5; 3:15). Отже, Тимофія почали навчати святих писань з раннього дитинства.

Християнським батькам варто молитися про керівництво і заздалегідь все обдумати, щоб вони могли почати навчання дитини «із самого народження». «Думки пильного лиш на достаток ведуть»,— сказано в Приповістей 21:5. Звичайно, батьки ретельно готуються до народження малюка. Вони навіть можуть скласти список того, що буде необхідне для їхньої дитини. Планувати духовні справи не менш важливо. Мета батьків — почати навчання своєї крихітки якомога раніше.

В одній книжці зазначається: «Перші місяці після народження дитини є вирішальними, оскільки тоді швидко розвивається мозок. У цей час кількість синапсів — зв’язків, завдяки яким відбувається навчання, зростає в 20 разів» («Early Childhood Counts—A Programming Guide on Early Childhood Care for Development»). Тому батькам було б мудро використовувати цей короткий період розумового розвитку дитини, щоб прищеплювати їй духовні поняття і цінності.

Ось що сказала про свою доньку мати, яка служить сталим піонером: «Я брала донечку в служіння з того часу, як їй виповнився місяць. Хоча вона не розуміла, що відбувається, я переконана, що такий ранній досвід приніс їй користь. Коли донечці виповнилося два роки, вона впевнено пропонувала буклети людям, яких ми зустрічали в служінні».

Навчання з раннього дитинства приносить хороші плоди. Однак батьки розуміють, що навчати дітей духовних істин — нелегка справа.

Найбільшою трудністю для батьків може бути непосидючість дитини і те, що вона не може довго на чомусь зосереджуватися. Малюки швидко переключають свою увагу з одного предмета на інший. Зрештою вони допитливі і намагаються дослідити світ, який їх оточує. Як батькам допомогти своїй дитині зосередитись на тому, чого вони її навчають?

Проаналізуймо слова Мойсея. У Повторення Закону 6:6, 7 написано: «Будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш». Слово, перекладене як «пильно навчиш», містить думку про навчання завдяки частому повторенню. Маленька дитина наче рослинка, яка потребує регулярного поливу. Якщо повторення допомагає дорослим запам’ятати важливу інформацію, воно неодмінно допоможе і дітям.

Щоб навчити дітей біблійних істин, батькам необхідно присвячувати їм час. У сьогоднішньому світі з шаленим темпом життя це досить нелегко. Проте апостол Павло радив якнайліпше використовувати час для важливої християнської діяльності (Еф. 5:15, 16). Як це робити? Одному християнському наглядачеві, дружина якого служить сталою піонеркою, було важко зберігати рівновагу між навчанням дитини, виконанням теократичних обов’язків і роботою. Як їм вдається знаходити час для навчання доньки? Батько розповідає: «Кожного ранку, перш ніж іти на роботу, ми з дружиною читаємо донечці “Мою книгу біблійних оповідань” або брошуру “Щоденне досліджування Святого Письма”. Увечері ми стараємося почитати їй перед сном, а також беремо її з собою у служіння. Ми не хочемо упустити цих перших років її життя».

Звісно, ми прагнемо виховати дітей відповідальними людьми. Але наша головна мета — навчити їх усім серцем любити Бога (Марка 12:28—30).

У Псалмі 127:4 говориться: «Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді». Тут дітей порівнюється зі стрілами, які необхідно точно спрямувати, щоб влучити в ціль. Лучник недовго тримає стрілу і, випустивши її, може втратити назавжди. Подібно батьки тримають у руках символічні стріли, своїх дітей, відносно короткий період. Цей час треба присвячувати тому, щоб прищепити біблійні принципи в їхньому розумі та серці.

Про своїх духовних дітей апостол Іван написав: «Не маю більшої підстави бути вдячним, ніж чути, що діти мої не перестають ходити у правді» (3 Ів. 4). Християнські батьки можуть висловлювати подібну вдячність, коли бачать, як їхні діти «не перестають ходити у правді».