Наслідуйте справедливість і милосердя Єгови

1, 2. а) Як Ісус ставився до Божого закону? б) Як книжники та фарисеї перекручували Закон?

ІСУС любив Мойсеїв закон. І нас це не дивує, оскільки Закон походив від найважливішої для нього особи — від його Батька, Єгови. Глибокі почуття Ісуса, які він мав до Божого закону, пророчо описано в Псалмі 40:8. Там сказано: «Виконувати волю твою, мій Боже,— насолода для мене, і закон твій у мене в серці». Ісус словом і ділом доводив, що Божий закон досконалий та корисний і що все написане в ньому має сповнитися (Матв. 5:17—19).

² Ісусу, мабуть, було дуже боляче, коли він бачив, як книжники та фарисеї перекручують Закон його Батька. Вони скрупульозно дотримувалися Закону в дрібницях, як видно зі слів Ісуса: «Ви даєте десятину з м’яти, кропу та кмину». А що ж було не так? Він додав: «Однак нехтуєте тим, що важливіше в Законі,— справедливістю, милосердям і вірністю» (Матв. 23:23). На відміну від цих самовдоволених фарисеїв, Ісус розумів дух Закону і бачив Божі риси за тою чи іншою заповіддю.

 3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ Християни не перебувають під Закон-угодою (Рим. 7:6). Усе ж Єгова зберіг для нас цей Закон у своєму Слові, Біблії. Він не хоче, щоб ми зациклювалися на деталях Закону. Бог прагне, аби ми розуміли і застосовували те, «що важливіше в Законі»,— високі принципи, які лежать в основі заповідей. А які принципи можна побачити у вказівках щодо міст-сховищ? З попередньої статті ми довідалися, що мав робити втікач і які уроки з цього можна взяти для себе. У цій статті ми дізнаємось, чого ми вчимося на прикладі міст-сховищ про Єгову і як нам наслідувати його риси. Ми знайдемо відповіді на три запитання: що міста-сховища відкривають нам про милосердя Єгови? Чого ми вчимося на їхньому прикладі про Божий погляд на життя? Як вони віддзеркалюють досконалу справедливість Єгови? Розглядаючи кожне запитання, намагайтеся побачити, як вам наслідувати вашого небесного Батька. (Прочитайте Ефесян 5:1.)

4, 5. а) Що було зроблено для того, щоб до міст-сховищ було легко дістатися, і чому? б) Чого це нас вчить про Єгову?

⁴ До шести міст-сховищ було легко дістатися. Єгова наказав ізраїльтянам вибрати по три міста на кожному боці річки Йордан. Для чого? Щоб утікач, хоч би де він був, міг швидко і без зайвих труднощів знайти сховок (Чис. 35:11—14). Дороги до міст-сховищ мали підтримуватися в доброму стані (Повт. 19:3). Згідно з юдейською традицією, вздовж доріг були встановлені знаки, які вказували напрямок до міст-сховищ. Оскільки існували міста-сховища, той, хто ненавмисно когось вбив, не мусив втікати до чужого краю, де він міг піддатися спокусі і приєднатися до фальшивого поклоніння.

⁵ Лише подумайте: за навмисне вбивство Єгова призначив найвищу міру покарання — смерть. Та водночас він подбав, щоб людина, яка ненавмисно когось убила, могла розраховувати на співчуття і захист. Один біблеїст написав: «Все було зроблено якомога простіше, чіткіше і зручніше. Таким було Боже милосердя». Єгова не є безсердечним суддею, який прагне покарати своїх служителів. Навпаки, він «щедрий на милосердя» (Еф. 2:4).

 6. Чи фарисеї наслідували Бога у виявленні милосердя? Поясніть.

⁶ На противагу цьому фарисеї неохоче виявляли милосердя. Наприклад, за юдейською традицією, вони не хотіли прощати одну і ту ж образу більше, ніж три рази. Ісус чітко показав, що їхнє ставлення до кривдників було неправильним. Він навів приклад про фарисея, котрий молився: «Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші — здирники, неправедні, перелюбники — або як он той збирач податків». А збирач податків смиренно молився до Бога про милосердя. Чому фарисеї неохоче виявляли милосердя? Біблія каже, що вони вважали «інших за ніщо» (Луки 18:9—14).

7, 8. а) Як вам наслідувати Єгову, коли хтось грішить проти вас? б) Чому необхідно бути смиренним, щоб прощати?

⁷ Наслідуйте Єгову, а не фарисеїв. Будьте співчутливими. (Прочитайте Колоссян 3:13.) Нехай іншим буде легко просити у вас прощення (Луки 17:3, 4). Запитайте себе: «Чи я прощаю людей, які скривдили мене, навіть якщо вони робили це неодноразово? Чи я охоче відновлюю мир з тим, хто мене образив або завдав мені болю?»

⁸ Безперечно, щоб прощати, необхідно бути смиренним. Фарисеї не виявляли смирення, бо вважали інших нижчими від себе. Однак ми, як християни, повинні вважати інших вищими від себе і гідними нашого прощення (Філ. 2:3). Чи ви наслідуєте Єгову і виявляєте смиренність? Підтримуйте «дорогу» до вашого прощення у доброму стані. Швидко виявляйте милосердя і не поспішайте ображатися (Еккл. 7:8, 9).

 9. Як Єгова допоміг ізраїльтянам зрозуміти, що людське життя священне?

⁹ Одна з головних причин, чому існували міста-сховища, полягала в тому, щоб уберегти ізраїльтян від вини у пролитті крові (Повт. 19:10). Єгова любить життя, і він ненавидить «руки, що невинну кров проливають» (Присл. 6:16, 17). Він справедливий і святий Бог, тому не дивиться крізь пальці навіть на випадкове вбивство. Щоправда, людині, яка скоїла ненавмисне вбивство, виявляли милосердя. Усе ж вона мала розповісти про свою справу старійшинам. Якщо вони визнавали вбивство випадковим, то людина повинна була залишатися в місті-сховищі аж до смерті первосвященика. Можливо, їй доводилось жити там решту свого життя. Такі серйозні наслідки допомагали ізраїльтянам розуміти, що людське життя священне. Щоб шанувати свого Життєдавця, їм необхідно було уникати всього, що могло загрожувати життю їхніх ближніх.

10. Як, за словами Ісуса, книжники і фарисеї показали, що легковажно ставилися до життя?

¹⁰ На відміну від Єгови, книжники та фарисеї показали, що легковажно ставилися до життя. Як саме? Ісус сказав їм: «Ви забрали ключ до знання. Ви самі не ввійшли й перешкоджаєте тим, хто входить!» (Луки 11:52). Вони мали відкривати людям значення Божого Слова і допомагати їм іти дорогою до вічного життя. Натомість вони відвертали увагу людей від «Керівника, завдяки якому можна отримати життя» і вели їх шляхом до вічного знищення (Дії 3:15). Горді й егоїстичні книжники та фарисеї не цікавилися життям і добробутом своїх ближніх. Які ж вони були жорстокі й немилосердні!

11. а) Як апостол Павло показав, що поділяє Божий погляд на життя? б) Що допоможе нам мати таке ж ставлення до служіння, як у Павла?

¹¹ Як нам наслідувати Єгову й уникати мислення книжників та фарисеїв? Нам треба поважати і високо цінувати дар життя. Так робив апостол Павло, даючи ґрунтовне свідчення. Тому він міг сказати: «Я чистий від крові всіх людей». (Прочитайте Дії 20:26, 27.) Але Павло проповідував не з почуття вини і не з почуття обов’язку. Він любив людей, і їхнє життя було для нього дорогоцінним (1 Кор. 9:19—23). Ми теж повинні розвивати Божий погляд на життя. Єгова «хоче, щоб усі прийшли до каяття» (2 Пет. 3:9). А ви? Розвиваючи у своєму серці такий погляд і милосердя, ви можете відчути спонуку збільшити свою ревність у служінні, а це принесе вам більше радості.

12. Чому правила безпеки важливі для Божих служителів?

¹² Ми поділяємо погляд Єгови на життя також тоді, коли розвиваємо належне ставлення до правил безпеки. Ми повинні дотримуватись правил безпеки за кермом і на роботі, а також коли будуємо та обслуговуємо місця поклоніння чи подорожуємо до них. Ніколи не нехтуйте безпекою і здоров’ям заради продуктивності, грошей чи графіка. Наш справедливий Бог завжди робить те, що правильне, і те, що належить. Ми хочемо бути такими, як він. Особливо старійшинам варто пам’ятати про власну безпеку і безпеку інших (Присл. 22:3). Якщо старійшини нагадують вам про норми і правила безпеки, слухайтесь їхніх порад (Гал. 6:1). Дивіться на життя так, як дивиться Єгова, і «ви не будете винні у пролитті крові».

13, 14. Як старійшини Ізраїля могли наслідувати справедливість Єгови?

¹³ Єгова звелів старійшинам Ізраїля наслідувати його високі норми справедливості. Спочатку вони мали з’ясувати всі факти. Потім, вирішуючи, чи виявляти милосердя людині, яка скоїла вбивство, старійшини повинні були уважно розглянути її спонуки, мислення і колишню поведінку. Щоб наслідувати Божу справедливість, їм треба було визначити, чи утікач діяв «з ненависті» і «маючи лихий намір». (Прочитайте Числа 35:20—24.) Якщо розглядалися свідчення свідків, то принаймні два свідки мали підтвердити, що це було навмисне вбивство (Чис. 35:30).

¹⁴ Отже, після того як старійшини з’ясували всі факти, їм слід було придивитись до людини, а не тільки до її вчинку. Вони потребували проникливості — здатності розпізнати приховане і вникнути в суть справи. А понад усе, старійшинам потрібний був святий дух Єгови, завдяки якому вони могли наслідувати його проникливість, милосердя і справедливість (Вих. 34:6, 7).

15. Як відрізнявся Ісусів погляд на грішників від погляду фарисеїв?

¹⁵ Фарисеї зосереджувалися лише на тому, що грішник зробив, а не на тому, що було в його серці. Коли вони побачили Ісуса на бенкеті у домі Матвія, то запитали його учнів: «Чому ваш учитель їсть разом зі збирачами податків і грішниками?» Ісус відповів: «Здоровим лікар не потрібний, а хворим потрібний. Тож ідіть і навчіться, що́ означають слова: “Я хочу милосердя, а не жертви”. Бо я прийшов покликати не праведних, а грішних» (Матв. 9:9—13). Чи Ісус виправдовував серйозний гріх? Зовсім ні. По суті, головна звістка, яку проголошував Ісус, включала в себе заклик покаятися в гріху (Матв. 4:17). А втім, Ісус проникливо розпізнав, що принаймні дехто з цих «збирачів податків і грішників» хотів змінитися. Вони не прийшли у дім Матвія просто поїсти. «Багато з них стали Ісусовими послідовниками» (Марка 2:15). На жаль, більшість фарисеїв не бачили в цих людях того, що бачив Ісус. Фарисеї твердили, що поклонялися справедливому і милосердному Богові, але таврували своїх ближніх як безнадійних грішників.

16. Що намагається розпізнати судовий комітет?

¹⁶ Старійшини у наш час повинні наслідувати Єгову, який «любить справедливість» (Пс. 37:28). Спершу вони мають старанно дослідити справу і про все розпитати, щоб з’ясувати, чи було вчинено гріх. Якщо гріх було вчинено, старійшини будуть розглядати справу відповідно до біблійних вказівок (Повт. 13:12—14). Старійшинам, які служать у судових комітетах, слід бути дуже уважними, щоб визначити, чи кається християнин, який скоїв серйозний гріх. Те, чи людина розкаюється або не розкаюється, не завжди очевидно. Про каяття може свідчити погляд людини, її склад розуму і стан серця (Об’яв. 3:3). Грішник повинен покаятися, щоб йому було виявлено милосердяa.

17, 18. Як старійшини можуть розпізнати щиросерде каяття? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹⁷ На відміну від Єгови та Ісуса, старійшини не можуть бачити серце людини. Як же тоді старійшинам розпізнати щиросерде каяття? По-перше, моліться про мудрість і проникливість (1 Цар. 3:9). По-друге, шукайте порад у Божому Слові і публікаціях від вірного раба, щоб розрізнити «смуток, притаманний цьому світові» і «смуток, який Богові до вподоби», тобто щире каяття (2 Кор. 7:10, 11). Досліджуйте, як Святе Письмо зображає того, хто кається, і того, хто не розкаюється. Як Біблія описує їхні почуття, мислення і поведінку?

¹⁸ По-третє, намагайтеся придивитися до людини в цілому. Зважайте на її походження, спонуки і обставини. Про голову християнського збору, Ісуса, Біблія пророкувала: «Не судитиме він лише за тим, що бачать його очі, та не докорятиме лише за тим, що чують його вуха. Він буде справедливо судити бідних і у праведності буде докоряти людям заради сумирних землі» (Ісаї 11:3, 4). Старійшини, ви є пастирями, які підпорядковуються Ісусу, і він допоможе вам судити справедливо (Матв. 18:18—20). Хіба ми не вдячні за дбайливих старійшин, які намагаються справедливо судити? Ми надзвичайно цінуємо їхні наполегливі зусилля виявляти милосердя і обстоювати справедливість у зборі.

19. Який урок ви взяли для себе з цього обговорення?

¹⁹ Мойсеїв закон містив «основи знання та правди» про Єгову і його праведні принципи (Рим. 2:20). На прикладі міст-сховищ старійшини вчаться судити «справедливо і праведно», а всі ми — виявляти «одні одним віддану любов та милосердя» (Зах. 7:9). Ми не перебуваємо під Законом. Усе ж Єгова не змінився, і для нього далі важливі такі риси, як справедливість і милосердя. Яка ж це честь — поклонятися Богові, за образом якого ми були створені! Тож наслідуймо його чудові риси і шукаймо в ньому сховку!