«Пройдись по Краю»
«Пройдись по Краю вздовж його та вширшки його» (БУТТЯ 13:17).
1. Яку цікаву вказівку Бог дав Авраамові?
ЧИ ВАМ подобається подорожувати? Одні люблять автомобільні подорожі протягом вихідних днів. Іншим подобається їздити велосипедом, щоб і потренуватися, і спокійно насолодитися враженнями. Ще інші вибирають піший туризм як спосіб ознайомитися з місцевістю й отримати задоволення від краєвидів. Такі екскурсії зазвичай недовгі. Але уявіть собі, як почувався Авраам, коли Бог сказав йому: «Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його,— бо тобі його дам!» (Буття 13:17).
2. Куди Авраам пішов з Єгипту?
2 Розгляньмо контекст цих слів. Авраам з дружиною та іншими людьми перебував у Єгипті. В 13-му розділі Буття розповідається, що вони вийшли з Єгипту і перевели свої череди «до Неґеву». Після цього Авраам пішов «в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу». Коли виникла проблема між його пастухами і пастухами його племінника Лота, стало ясно, що їм треба шукати різних пасовищ. Авраам великодушно дав Лоту можливість першим зробити вибір. Лот вибрав «околицю Йорданську» — квітучу долину, «як Господній садок», і з часом оселився в Содомі. Бог промовив до Авраама: «Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід». Авраам, очевидно, побував на одному з пагорбів поблизу Бет-Елу і міг звідти побачити інші частини краю. Але цього було недостатньо. Бог сказав йому: «Пройдись по Краю». Так Авраам міг ознайомитися з природою та різними частинами того краю.
3. Чому може бути складно уявити собі подорожі Авраама?
3 Невідомо, наскільки Авраам ознайомився з Обітованою землею, перш ніж дійшов до Хеврону, але він, звичайно ж, знав її ліпше, ніж більшість із нас. Подумаймо про місця, згадані у цьому описі: Неґев, Бет-Ел, околиця Йорданська, Содом і Хеврон. Чи вам складно уявити собі, де лежали ці місцевості? Багатьом складно, тому що мало хто зі служителів Єгови був у місцях, про які ми читаємо в Біблії, і обійшов той край вздовж і вшир. Однак у нас є підстави цікавитися біблійними місцевостями. Чому?
4, 5. а) Як слова з Приповістей 18:15 стосуються знання і розуміння фактів про біблійні краї? б) Що видно на прикладі 2-го розділу Софонії?
4 Боже Слово каже: «Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання» (Приповістей 18:15). Є багато речей, про які можна здобути знання, але найважливіше — це отримувати точне знання про Бога Єгову та його стосунки з людьми. Безперечно, незамінним джерелом такого знання є Біблія (2 Тимофія 3:16). Проте зверніть увагу, що потрібне «серце розумне», тобто розуміння — здатність дивитися вглиб справи, помічати, як окремі деталі утворюють повну картину. Це стосується і фактів про різні місця, згадані в Біблії. Наприклад, більшість із нас знає, де Єгипет. Але наскільки ми розуміємо слова, що Авраам вийшов з Єгипту «до Неґеву», пізніше до Бет-Елу і тоді до Хеврону? Чи знаєте ви взаємне положення цих місць?
5 Або ви, можливо, читали згідно зі своїм розкладом 2-й розділ Софонії. Там згадуються назви міст, народів і країв. Лише в цьому одному розділі згадуються Газа, Ашкелон, Ашдод, Екрон, Содом і Ніневія, а також Ханаан, Моав, Аммон та Ассирія. Чи легко було вам уявити ці місця, де жили реальні люди, причетні до сповнення Божих пророцтв?
6. Чому декотрим християнам подобається вивчати карти? (Дивіться інформацію в рамці).
6 Багато дослідників Божого Слова отримують велику користь від вивчення карт біблійних країв. Вони роблять це не через захоплення картами, а через усвідомлення того, що, використовуючи карти, можна поглибити своє знання Божого Слова. Завдяки картам можна поглибити також і розуміння Божого Слова, бо вони дають можливість побачити, як уже відомі факти пов’язуються з іншою інформацією. Вивчаючи декотрі приклади, ви, мабуть, поглибите свою вдячність Єгові і ліпше зрозумієте події, про які розповідає його Слово. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 14).
Знання відстані поглиблює розуміння
7, 8. а) Який подвиг Самсон вчинив у Газі? б) Яка інформація надає ваги вчинку Самсона? в) Чим знання й розуміння оповіді про Самсона корисне для нас?
7 В Суддів 16:2 ми читаємо про те, що Самсон був у Газі. У наш час про Газу часто згадують у випусках новин, тож ви, мабуть, маєте загальне уявлення про те, де був Самсон — у філістимлянській території поблизу узбережжя Середземного моря [11]. Тепер зверніть увагу на Суддів 16:3: «Лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, і схопив за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів’я гори, що навпроти Хеврону».
8 Без сумніву, брами та бічні одвірки такої твердині, як Газа, були великими і важкими. Уявіть, що ви пробуєте понести їх! Самсон зробив це, але куди він їх поніс і яким шляхом? Газа лежить поблизу узбережжя, приблизно на рівні моря [15]. А Хеврон — на схід від неї на висоті 900 метрів над рівнем моря. Це досить сильний підйом! Хоча ми не знаємо точного місцеположення «гори, що навпроти Хеврону», проте місто Хеврон лежало за 60 кілометрів від Гази та ще й на узвишші! Знання відстані, яку пройшов Самсон, істотно поглиблює наше розуміння його подвигу, чи ж не так? Пригадайте також, чому Самсон міг чинити такі діла. Тому що «зійшов на нього Дух Господній» (Суддів 14:6, 19; 15:14). Ми, християни, сьогодні не сподіваємося, що Божий дух дасть нам виняткову фізичну силу. Однак цей могутній дух може збільшити наше розуміння духовних глибин і зробити нас могутніми «в чоловікові внутрішнім» (1 Коринтян 2:10—16; 13:8; Ефесян 3:16; Колосян 1:9, 10). Розуміння оповіді про Самсона підкреслює, що Божий дух може допомагати нам.
9, 10. а) Що включала в себе Гедеонова перемога над мідіянітянами? б) Як наше знання місцевості, в якій відбувалися події, допомагає ліпше зрозуміти біблійну оповідь?
9 Перемога Гедеона над мідіянітянами — це ще одна історія, яка ілюструє, наскільки важливо знати відстані. Більшість читачів Біблії знають, що суддя Гедеон та його загін із 300 чоловік завдали поразки коаліції зі 135 000 загарбників — мідіянітян, амаликитян та інших народів, які таборували в долині Їзреел поблизу пагорба Море [18]. Гедеонові люди засурмили в сурми, потрощили глеки, відкривши смолоскипи, і закричали: «Меч за Господа та за Гедеона!» Це збентежило і налякало ворогів, і вони почали вбивати одні одних (Суддів 6:33; 7:1—22). Чи це і вся історія? Коротка пригода в нічній темряві? Читайте далі 7-й і 8-й розділи книги Суддів. Ви побачите, що Гедеон продовжив наступ. Декотрі з багатьох місць, згаданих у тих розділах, сьогодні неможливо пов’язати з відомими місцевостями, тож вони можуть і не бути позначені на біблійних картах. І все ж позначених місць достатньо, щоб ми могли простежити за діями Гедеона.
10 Гедеон гнався за недобитками сил коаліції, минаючи Бет-Гашшітту, і рухався далі на південь до Авел-Мехоли, поблизу Йордану (Суддів 7:22—25). У Біблії сказано: «Прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні». Перейшовши ріку, ізраїльтяни гналися за ворогами на південь до Суккоту і Пенуїлу, поблизу Яббоку, тоді вгору до Йоґбеги (поблизу сучасного Аммана, що в Йорданії). Це близько 80 кілометрів погоні з боями. Гедеон схопив і вбив двох мідіянітянських царів, після цього повернувся до свого міста Офри, поблизу того місця, де почалася боротьба (Суддів 8:4—12, 21—27). Зрозуміло, що подвиг Гедеона — це було щось більше, ніж кілька хвилин посурмити в сурми, помахати смолоскипами і покричати. І подумайте, як це додає ваги сказаному про людей віри: «Не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона [та інших, що] зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні» (Євреїв 11:32—34). Християни також можуть втомлюватись фізично, але чи ж не важливо, щоб ми і далі чинили Божу волю? (2 Коринтян 4:1, 16; Галатів 6:9).
Карти допомагають зрозуміти, як люди думають і поводяться
11. Де ізраїльтяни подорожували до і після того, як дійшли до Кадешу?
11 Хтось може звертатися до біблійних карт, щоб знаходити певні місцевості. Але як ви вважаєте, чи карти допомагають нам ліпше зрозуміти мислення людей? Візьмімо для прикладу ізраїльтян, які вирушили від гори Сінай у напрямку до Обітованої землі. Зупиняючись по дорозі, вони зрештою дійшли до Кадешу (або Кадеш-Барнеа) [9]. З Повторення Закону 1:2 видно, що це була 11-денна подорож, відстань у близько 270 кілометрів. З Кадешу Мойсей вислав 12 розвідників до Обітованої землі (Числа 10:12, 33; 11:34, 35; 12:16; 13:1—3, 25, 26). Розвідники пішли на північ через Неґев, мабуть, минули Беер-Шеву, потім Хеврон і дійшли до північного краю Обітованої землі (Числа 13:21—24). Через те що ізраїльтяни прийняли негативний звіт десятьох розвідників, вони мусили 40 років блукати по пустелі (Числа 14:1—34). Що це нам говорить про їхню віру і готовність довіряти Єгові? (Повторення Закону 1:19—33; Псалом 78:22, 32—43; Юди 5).
12. Який висновок ми можемо зробити про віру ізраїльтян і чому нам слід над цим задуматись?
12 Подумайте про це з географічного погляду. Якщо б ізраїльтяни мали віру і дотримувалися поради Ісуса Навина й Калева, чи їм довелося б далеко йти до Обітованої землі? Кадеш лежав на відстані приблизно 16 кілометрів від криниці Лахай-Рої, де жив Ісак з Ревекою [7]. До Беер-Шеви, яка згадується як південний край Обітованої землі, залишалося менш ніж 95 кілометрів (Буття 24:62; 25:11; 2 Самуїла 3:10). Пройшовши з Єгипту до гори Сінай, а тоді ще 270 кілометрів до Кадешу, вони стояли, так би мовити, на порозі Обітованої землі. Сьогодні ми стоїмо на порозі обіцяного земного Раю. Який з цього урок для нас? Апостол Павло використав цю ситуацію ізраїльтян, даючи пораду: «Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим» (Євреїв 3:16—4:11).
13, 14. а) У якій ситуації ґів’онітяни зробили рішучий крок? б) З чого видно умонастрій ґів’онітян і чого ми можемо навчитися з цього?
13 Інший умонастрій виявили ґів’онітяни. З біблійного опису видно їхню впевненість у тому, що Бог виконає свою волю. Після того, як Ісус Навин перевів ізраїльтян через ріку Йордан і ввів їх у край, який Бог обіцяв родині Авраама, надійшов час вигнати ханаанеян (Повторення Закону 7:1—3). Це стосувалося також ґів’онітян. На той час ізраїльтяни захопили Єрихон та Ай і таборували поблизу Ґілґалу. Ґів’онітяни не хотіли вмирати як прокляті ханаанеяни, тож вони вислали своїх представників до Ісуса Навина в Ґілґал. Вони зробили вигляд, що прийшли з далекої території за межами Ханаану і хочуть укласти дружню угоду з євреями.
14 Посланці сказали: «З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого» (Ісуса Навина 9:3—9). Їхній одяг і харчі, здавалося, підтверджували, що вони прийшли здалека, але насправді Ґів’он лежав на віддалі 30 кілометрів від Ґілґалу [19]. Ісус Навин та начальники повірили їм і уклали дружню угоду з Ґів’оном та сусідніми містами, зв’язаними з ним. Чи хитрість ґів’онітян була тільки способом уникнути смерті? Ні, вона свідчила про бажання здобути ласку Бога Ізраїля. Єгова погодився, щоб вони стали «за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника» (Ісуса Навина 9:11—27). Ґів’онітяни і далі виявляли готовність виконувати скромні завдання у служінні Єгові. Очевидно, декотрі з них були серед нетінеїв, що повернулися з Вавилону і служили при відбудованому храмі (Ездри 2:1, 2, 43—54; 8:20, Хом.). Ми можемо наслідувати їхній умонастрій, намагаючись зберігати мир з Богом і бути готовими виконувати навіть скромні призначення у служінні йому.
Саможертовність
15. Чому варто брати до уваги географію, коли вивчаємо Християнські Грецькі Писання?
15 Географія біблійних країв фігурує також у Християнських Грецьких Писаннях, як-от в описах подорожей і служіння Ісуса та апостола Павла (Марка 1:38; 7:24, 31; 10:1; Луки 8:1; 13:22; 2 Коринтян 11:25, 26). Читаючи нижченаведені оповіді, спробуйте собі уявити ті подорожі.
16. Як християни у Верії виявили вдячність Павлові?
16 Під час другої місіонерської подорожі (фіолетова лінія на карті) Павло прибув у Филипи (сьогодні на території Греції) [33]. Він свідчив там, був ув’язнений, а пізніше звільнений. Далі він подорожував до Солуня (Фессалонік) (Дії 16:6—17:1). Коли євреї здійняли заколот, солунські брати переконали Павла піти у Верію, що лежала на віддалі 65 кілометрів. Павло успішно проповідував у Верії, але прийшли євреї і збунтували мешканців. Тому «браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов... А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен» (Дії 17:5—15). Очевидно, декотрі новонавернені були готові йти пішки 40 кілометрів до Егейського моря, оплатити подорож кораблем і плисти близько 500 кілометрів. Така подорож могла бути ризикованою, але брати погодились на ризик і змогли провести більше часу з цим роз’їзним Божим представником.
17. Що ми можемо ліпше розуміти, коли усвідомимо відстань між Мілетом та Ефесом?
17 Під час третьої подорожі (зелена лінія на карті) Павло прибув у порт Мілет. Він послав по старших чоловіків збору в Ефесі, що був на відстані 50 кілометрів. Уявіть собі, як ці старійшини залишають усі свої справи, щоб піти на зустріч з Павлом. Мабуть, дорогою вони з хвилюванням говорять про зустріч, на яку йдуть. Після зустрічі з Павлом і його молитви «знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували». Потім «вони провели його до корабля», на якому він вирушив у подорож до Єрусалима (Дії 20:14—38). Подорожуючи назад в Ефес, вони мали багато про що подумати і поговорити. Чи ж на вас не справляє враження любов і цінування, які вони виявили, пройшовши таку відстань, щоб побути з роз’їзним служителем, котрий міг навчити і підбадьорити їх? Чи ви можете наслідувати у своєму житті їхній приклад і спосіб мислення?
Навчаймось про той край і про те, що нас чекає попереду
18. Що ми можемо постановити стосовно вивчення біблійних місць?
18 Вищеописані приклади показують, наскільки корисно ознайомитись з краєм, який Бог дав ізраїльтянам, і як це допомагає розуміти багато біблійних оповідей. (Також варто познайомитися з навколишніми краями, які фігурують у біблійних повідомленнях.). Поглиблюючи своє знання і розуміння фактів про Обітовану землю, слід пам’ятати, яка була головна вимога до ізраїльтян. Щоб увійти в край, «що тече молоком та медом», вони мали боятися Єгову і виконувати його заповіді (Повторення Закону 6:1, 2; 27:3).
19. Які два види раю заслуговують нашої уваги?
19 Подібно й нам сьогодні потрібно боятися Єгову і дотримуватися його доріг. Чинячи так, ми будемо поліпшувати і прикрашати духовний рай, який тепер існує у всесвітньому християнському зборі. Ми будемо зростати у знанні про його особливості і благословення. І ми знаємо, що слід чекати більшого. Ісус Навин перевів ізраїльтян через Йордан у родючий і гарний край. Тепер у нас є вагомі підстави з упевненістю сподіватися буквального Раю — прийдешнього хорошого краю.
Чи ви пригадуєте?
• Чому нам слід прагнути збільшити своє знання і розуміння фактів про біблійні краї?
• Які географічні подробиці, розглянуті у цій статті, стали особливо цікавими для вас?
• Який урок ви засвоїли, дізнавшись про географічні подробиці, пов’язані з певною подією?
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 14]
«Подивімося на той хороший Край»
На конгресах 2003/2004 року Свідкам Єгови було приємно отримати брошуру «Подивімося на той хороший Край». Ця нова публікація доступна близько 80 мовами. У ній багато повноколірних карт і таблиць, які зображують різні місцевості біблійного світу, особливо Обітовану землю в різні періоди.
У цій статті є позначки, виділені жирним шрифтом, як-от [15], що означають сторінку в атласі, на якій міститься конкретна карта. Якщо у вас є ця нова брошура, виділіть час для ознайомлення з її особливостями, що допоможуть вам збільшити своє знання і розуміння Божого Слова.
1) Багато карт містять рамку з поясненнями умовних позначень і символів [18]. 2) На більшості карт є масштаб у милях і кілометрах, що допоможе вам уявити собі розміри чи відстані [26]. 3) Як правило, є стрілка, яка вказує на північ, і це допомагає орієнтуватись [19]. 4) На багатьох картах різними кольорами позначено висоти [12]. 5) По краях карт є літери і цифри, за допомогою яких можна собі уявити координатну сітку і знаходити назви міст чи інших об’єктів [23]. 6) У двосторінковому покажчику назв [34, 35] жирним шрифтом написано номери сторінок, після номера йдуть координати місця, як-от Д2. Покористувавшись кілька разів картами, ви здивуєтесь, наскільки вони корисні для розширення знань і поглиблення розуміння Біблії.
[Таблиця/Карта на сторінках 16, 17]
ТАБЛИЦЯ ПРИРОДНИХ РЕГІОНІВ
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
А. Узбережжя Великого моря
Б. Рівнини на захід від Йордану
1. Рівнина Асира
2. Узбережна смуга Дору
3. Пасовиська Шарону
4. Філістимська рівнина
5. Центральна східно-західна долина
а. Рівнина Меґіддо
б. Долина Їзреел
В. Гори на захід від Йордану
1. Пагорби Галілеї
2. Пагорби Кармелу
3. Пагорби Самарії
4. Шефела (низькі пагорби)
5. Пагористий край Юди
6. Юдейська пустеля
7. Неґев
8. Пустеля Паран
Г. Арава (Рифтова долина)
1. Озеро Хула
2. Територія Галілейського моря
3. Йорданська долина
4. Солоне море (Мертве море)
5. Арава (на півдні Солоного моря)
Д. Гори/плоскогір’я на схід від Йордану
1. Башан
2. Ґілеад
3. Аммон і Моав
4. Гірське плато Едому
Е. Ліванські гори
[Карта]
Гора Гермон
Море
Авел-Мехола
Суккот
Йоґбега
Бет-Ел
Ґілґал
Ґів’он
Єрусалим
Хеврон
Газа
Беер-Шева
Содом (?)
Кадеш
[Карта/Ілюстрація на сторінці 15]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
ХАНААН
Меґіддо
ҐІЛЕАД
Дотан (Дотаїн)
Сихем
Бет-Ел (Луз)
Ай
Єрусалим (Салим)
Віфлеєм (Ефрата)
Мамре
Хеврон (Махпела)
Ґерар
Беер-Шева
Содом (?)
НЕҐЕВ
Реховот (?)
[Гори]
Морія
[Моря]
Солоне море
[Річки і потоки]
Йордан
[Ілюстрація]
Авраам перейшов увесь край.
[Карта на сторінці 18]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Троада
САМОТРАКІ
Неаполь
Филипи
Амфіполь
Фессалоніки
Верія
Афіни
Коринф
Ефес
Мілет
РОДОС