Праведність — підносить народ
ЯК ЖЕ приємно після довгих дощових днів, прокинувшись, побачити в безхмарному небі яскраве сонце! Земля освіжилася, і тепер на ній може буяти рослинність. Одного разу Бог Єгова використав таку картину, щоб змалювати благословення праведного правління. Він сказав царю Давиду: «Пануючий серед людей,— справедливий панує у Божім страху! І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!» (2 Самуїла 23:3, 4).
Божі слова сповнилися під час праведного правління Давидового сина, царя Соломона. Біблія повідомляє: «Безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 5:5).
Стародавні ізраїльтяни були вибраним Божим народом. Бог дав їм свої закони й сказав, що, коли вони слухатимуться його голосу, він поставить їх ‘найвище над усі народи землі’ (Повторення Закону 28:1). Ізраїльтян було піднесено не через їхню праведність, а через праведність Єгови. Заповіді, які Бог дав їм, були куди вищими від законів навколишніх народів. Як народ вони були такими ж недосконалими, як усі ті народи. Отже, завдяки вищому Закону Єгови й тому, що вони суворо додержувалися цього Закону, їх було піднесено понад інші народи. Коли вони слухалися законів Єгови, то Він їх схвалював і благословляв. У цьому пересвідчився під час свого правління цар Соломон. Він міг сказати: «Праведність підносить народ; але гріх,— попередив він,— докір для людей» (Приповістей 14:34, Деркач).
На жаль, через часту неслухняність ізраїльський народ було понижено. Він зазнав усенародної ганьби. Кінець кінцем Бог назавжди відкинув його, й схвалення перейшло на новий духовний народ (Матвія 21:43).
Духовний Ізраїль
На зустрічі християнського керівного органу в Єрусалимі Яків, за походженням єврей, сказав під натхненям, що «зглянувся Бог... щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого» (Дії 15:14). Апостол Павло назвав цей новий християнський народ «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16). Про мету їхнього покликання Петро написав: «Ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9). Будучи Божим вибраним народом, вони мали сяяти, немов світила у світі. А праведність Єгови мала підносити їх (Филип’ян 2:15, Хоменко).
Збирання цих духовних ізраїльтян можна прирівняти до видобутку алмазів. Коли багату алмазну руду вивозять з шахти на поверхню, вона може містити лише 1 карат (200 мг) алмазів на 3 тонни ґрунту. Донедавна для відокремлення алмазів від руди її змішували з водою, а потім цю суміш виливали на певну, покриту жиром поверхню. Оскільки алмази не розчинялися, вони приклеювалися до жиру, а зайвий матеріал змивався. На цьому етапі здобуті алмази були необроблені. А втім, коли їх розрізали й шліфували, вони починали виблискувати на всі боки.
Подібно до водонепроникних алмазів, які не є частиною довколишньої речовини, люди Єгови також відокремлені від цього світу (Івана 17:16). Коли вони вперше вийшли на світло, то їм, можливо, і бракувало лиску. Але Слово Єгови і його дух створили в них нову особистість, і вони почали сяяти, немов світила у цьому світі. Лише завдяки праведності Єгови вони піднесені на височінь і відбивають на всі боки славетне світло правди про Царство.
Однак з другої половини першого сторіччя н. е. в збори таки просочувалось відступництво, впливаючи на багатьох. Так звані християни змішалися зі світськими народами, і їх уже не можна було відрізнити від довколишнього світу.
Сьогодні вірний останок духовних ізраїльтян знову отримує схвалення Єгови. Його члени відокремилися від світу й очистилися «від усякої нечисти тіла та духа» (2 Коринтян 7:1). Будучи чистими й чесними перед Єговою, вони підтримують його праведність. Це піднесло їх на узвишшя його схвалення, вище від усіх народів світу. Завдяки їхньому запопадливому проповідуванню доброї новини про Царство до Єгови лине потоком великий міжнародний натовп, який стає частиною його народу (Об’явлення 7:9, 10).
Світ може бачити різницю
Інколи світська влада хвалить Божих слуг за добру поведінку. Зовсім недавно начальник охорони ярмаркового майдану в Преторії (Південно-Африканська Республіка) висловив свою думку щодо поведінки Свідків Єгови різних рас, котрі використовують цей майдан для щорічних конгресів. Серед усього іншого він написав: «Усі вони дуже ввічливі й лагідно розмовляють між собою, а все те, що я зміг побачити за декілька минулих днів, свідчить про хороші риси членів вашого товариства. Ви живете разом, як одна щаслива сім’я».
Люди Єгови можуть сприяти праведності його народу не тільки такими великими конгресами, але й своїм особистим життям. Наприклад, до філіалу Товариства Вартової башти в Південно-Африканській Республіці надійшов лист від жінки з Йоганнесбурга, в якому говорилося: «Минулого тижня я вирушила в подорож своїм автомобілем, забувши гаманець на його даху. Він впав на Ян-Сматс-авеню, і підняв його з усім, що було в ньому, член вашого збору, пан Р., який подзвонив до мене й повернув гаманець. (...) Я в захопленні від такої чесності, бо її сьогодні рідко побачиш, і хочу похвалити ваш збір за принципи, котрих дотримуються ваші члени».
Так, дотримуючись праведних принципів Єгови, його народ вирізняється з-поміж цього світу. Щиросерді люди тягнуться до християнського збору завдяки такому вияву праведності Єгови. Це звичайне явище, що нас приваблює щось непорочне й чисте. Наприклад, одного разу в Цюриху (Швейцарія) до Залу Царства ввійшов незнайомець і сказав, що хоче належати до збору. Виявилося, що його сестру було позбавлено спілкування за неморальність, і тому він прагне приєднатися до організації, яка «не терпить поганої поведінки». Навіть у «Новій католицькій енциклопедії» (англ.) визнається, що Свідки Єгови мають репутацію «однієї з найкращих релігій у світі щодо поведінки».
Тимчасом як праведність підносить, гріх може стягнути ганьбу на чиєсь добре ім’я, особливо якщо серйозний гріх стає відомим в околиці. Деколи християнський збір мусить зносити сором, який спроваджують на нього окремі члени, що вчиняють тяжкий гріх. Звісно, вірні члени збору можуть обстоювати добре ім’я збору, показуючи, що правопорушник покараний у дусі милосердя, тобто згідно з біблійними принципами. Якщо хтось чинить гріх і не кається, його конче буде виключено зі збору — позбавлено спілкування (1 Коринтян 5:9—13).
Чому декого позбавляють спілкування
Хоча щороку тисячі осіб позбавляються спілкування з християнським збором, це лише невеличкий відсоток від п’яти мільйонів Свідків по цілому світі. Чому потрібно здійснювати такі суворі заходи стосовно деяких членів християнського збору? Вагомим фактором у цьому є характер правопорушення. Але важливішим фактором є те, чи правопорушник щиро кається в серйозному гріху. Якщо він відчуває справжні муки сумління, звертається до Єгови в сердечній молитві, благає прощення за вчинений проти Нього гріх і звертається за допомогою до відповідальних чоловіків у зборі, йому можуть допомогти відновити Божу прихильність і залишитися у зборі (Приповістей 28:13; Якова 5:14, 15).
Коли дитина, яка має близькі й міцні стосунки зі своїм батьком, засмучує його своїми вчинками, вони обоє повинні старатися якомога скоріше відновити ці близькі стосунки. Так само коли ми присвячуємо своє життя Єгові, то вступаємо у найближчі стосунки з ним. Отже, коли своїми вчинками ми засмучуємо нашого Небесного Отця, нам потрібно старатися якомога швидше відновити ці стосунки з ним.
На щастя, декотрі з тих, хто був позбавлений спілкування, взяли близько до серця притчу про блудного сина. У ній Єгова зображений велелюбним Батьком, який готовий прийняти назад покаянного грішника, коли той навертається й прагне прощення від Бога (Луки 15:11—24). Єдиний спосіб відновити схвалення Єгови й християнського збору — щиросердо покаятися й відвернутися від зла. Декотрі правопорушники, які були придушені важким тягарем своєї провини, відчули спонуку покаятись і зробити все, аби повернутися в приємне середовище християнського збору. Таким чином вони добре зрозуміли слова Єгови в Ісаї 57:15.
Щоб перешкоджати людям повертатися під сердечну опіку Єгови, Сатана наводить їх на думку, що за вчинені гріхи вже немає прощення. Але на основі викупної жертви Ісуса Христа таки можна загладити гріхи всіх тих, хто кається, авжеж, навіть успадкований гріх «всього світу» (1 Івана 2:1, 2). Єдиний гріх, який неможливо загладити викупом,— це гріх проти Божого святого духу, що прирівнюється до свідомого бунту проти дії Божого духу, як, скажімо, тяжкі гріхи Юди Іскаріотського та багатьох книжників і фарисеїв (Матвія 12:24, 31, 32; 23:13, 33; Івана 17:12).
Підтримуйте праведність Єгови
Відтоді як у 1919 році останок духовних ізраїльтян знову набув Божого схвалення, його члени дедалі вище підносилися із середовища довколишнього світу. Цим вони завдячують не власній доброчесності, але своєму бажанню підкорятися законам і нормам Єгови. У результаті мільйони Христових «інших овець» долучилися до духовного Ізраїлю як їхні вірні й віддані товариші (Івана 10:16). Ці люди несуть славу й хвалу Єгові у світ, який вкрай відчужений від Божих праведних норм. Південноафриканський журнал «Особистість» якось зауважив: «Здається, Свідки Єгови просто випромінюють хороші риси, а знайти щось погане важко».
Щоб утримуватися на такій піднесеній позиції в цьому безбожному світі, кожний член християнського збору зокрема повинен провадити перед Єговою чисте й чесне життя. У Біблії небесну організацію Єгови зображено за допомогою чистих речей. Її змальовано як гарну жінку, одягнену в сонце, під ногами котрої лежить місяць (Об’явлення 12:1). Про Новий Єрусалим говориться як про святе, гарне місто (Об’явлення 21:2). Вірним членам невісти Христа дано «чистий та світлий вісон» (Об’явлення 19:8). А члени великого натовпу «зодягнені в білу одежу» (Об’явлення 7:9). Чиста організація приваблює схильних до праведності людей. Організація ж Сатани, на відміну від неї, є нечистою. Його релігійна система зображена повією, а про тих, хто перебуває поза святим містом, говориться як про брудних та огидних людей (Об’явлення 17:1; 22:15).
Тільки праведним обіцяється вічне життя. Надію пережити кінець цієї злої системи має об’єднаний народ, який підтримує праведність Єгови. «Хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом»,— обіцяє Бог у Приповістей 1:33.
Яку ж радість ми будемо відчувати, коли Більший Соломон, Ісус Христос, справедливо царюватиме в страху Єгови над новим світом! (2 Петра 3:13). Це буде немов яскраві промені ранкового сонця, немов безхмарна ранкова пора. Усі на землі житимуть у безпеці, кожен під своїм символічним виноградником та фіговим деревом. Праведне людське суспільство прикрашатиме землю і займатиме своє законне місце в усесвіті на довічну хвалу нашого Бога Єгови. (Михея 4:3, 4; дивіться також Ісаї 65:17—19, 25).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]
Garo Nalbandian