Ізраїль за днів Давида і Соломона

БОГ пообіцяв, що дасть потомству Авраама зе́млі «від єгипетської ріки... до ріки Евфрат» (Бт 15:18; Вх 23:31; Пв 1:7, 8; 11:24). Обіцяний край розширився до цих меж приблизно через 400 років після того, як Ісус Навин ступив на ханаанський край.

Цар Давид повалив арамейське царство Цови, чиї володіння простягалися до Євфрату, на півночі Сиріїa. Завдяки Давидовій перемозі над філістимлянами територію краю було розширено на південь аж до єгипетського кордону (2См 8:3; 1Хр 18:1—3; 20:4—8; 2Хр 9:26).

Його син Соломон правив «від Ріки [Євфрат] до філістимського краю і до кордону з Єгиптом». Його правління було прообразом мирного правління Месії (1Цр 5:1—5; 8:65; 1Хр 13:5; Пс 72:8; Зх 9:10). Все ж зазвичай говорилося, що Ізраїль простягався «від Дана до Беер-Шеви» (2См 3:10; 2Хр 30:5).

Не послухавшись Бога, цар Соломон завів собі коней та колісниці (Пв 17:16; 2Хр 9:25). На той час у краю можна було пересуватись мережею доріг (ІсН 2:22; 1Цр 11:29; Іс 7:3; Мт 8:28). Ми маємо відомості лише про кілька з них, наприклад, про дорогу, «яка йде від Бетеля до Сихема, та на південь від Левони» (Сд 5:6; 21:19).

У книжці «Дороги та головні шляхи стародавнього Ізраїлю» (англ.) зазначається: «Досліджування мережі доріг стародавнього Ізраїлю ускладнюється в основному через те, що у країні не збереглося доріг з періоду Старого Завіту, адже дороги [у той час] були немощені». А втім, топографія й археологічні розкопки міст допомагають визначити розташування багатьох шляхів.

Напрямки руху військ часто залежали від того, де проходили дороги (1См 13:17, 18; 2Цр 3:5—8). Щоб напасти на ізраїльтян, філістимляни рушили з Екрона і Гата до місцевості «між Сохо й Азекою». Саулове військо зустріло їх «у долині Ела». Після того як Давид убив Голіафа, філістимляни почали втікати до Гата і Екрона, а Давид повернувся до Єрусалима (1См 17:1—54).

Лахіш (Г10), Азека (Г9) і Бет-Шемеш (Г9) розташовувались обабіч шляхів, котрі пролягали через Шефелу в напрямку гористого краю Юдеї. Отже, ці міста були важливими стратегічними пунктами, де можна було зупинити ворога, який рухався по Віа Маріс, і перешкодити йому ввійти у центр ізраїльської землі (1См 6:9, 12; 2Цр 18:13—17).

[Примітка]

[Карти на сторінці 17]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Територія і дороги в часи об’єднаної монархії

Кордони (за часу Соломона)

Тіфсах

Хамат

Тадмор

Беротай (Кун?)

Сидон

Дамаск

Тир

Дан

Єрусалим

Газа

Ароер

Беер-Шева

Тамар

Еціон-Гевер

Елат (Елот)

[Річки і потоки]

Євфрат

Єгипетська ваді

Часи Давида і Соломона (дороги)

Б10 Газа

В8 Йоппія

В9 Ашдод

В10 Ашкелон

В11 Циклаг

В12 ПУСТЕЛЯ ПАРАН

Г5 Дор

Г6 Хефер

Г8 Афек

Г8 Рама

Г9 Шаалвім

Г9 Гезер

Г9 Макац

Г9 Екрон

Г9 Бет-Шемеш

Г9 Гат

Г9 Азека

Г10 Сохо

Г10 Адуллам

Г10 Кеїла

Г10 Лахіш

Г11 Яттір

Г12 Беер-Шева

Д2 Тир

Д4 Кавул

Д5 Йокнеам (Йокмеам?)

Д5 Мегіддо

Д6 Таанах

Д6 Аруббот

Д7 Піратон

Д8 Левона

Д8 Цереда

Д8 Бетель

Д9 Нижній Бет-Хорон

Д9 Верхній Бет-Хорон

Д9 Гева

Д9 Гівон

Д9 Гіва

Д9 Кір’ят-Єарим

Д9 Нов

Д9 Ваал-Перацим

Д9 Єрусалим

Д9 Віфлеєм

Д10 Текоя

Д10 Хеврон

Д11 Зіф

Д11 Хореш (?)

Д11 Кармель

Д11 Маон

Д11 Ештемоа

Е5 Ен-Дор

Е5 Шунем

Е5 Єзреїл

Е6 Бет-Шеан

Е7 Тірца

Е7 Сихем

Е8 Царетан

Е8 Шіло

Е8 Офра (?)

Е9 Єрихон

Е11 Ен-Геді

Є2 Авель-Бет-Мааха

Є2 Дан

Є3 Хацор

Є3 МААХА

Є5 Ло-Девар (Девір)

Є5 Рогелім

Є6 Авель-Мехола

Є7 Суккот

Є7 Маханаїм

Ж1 СИРІЯ

Ж4 ГЕШУР

Ж6 Рамот-Гілеад

Ж8 Рабба

Ж9 Медева

Ж11 Ароер

Ж12 МОАВ

З4 Хелам (?)

З9 АММОН

[Головні дороги]

В10 Віа Маріс

Ж6 Царський шлях

[Гори]

Е5 г. Гілбоа

[Моря]

В8 Середземне море (Велике море)

Е10 Солоне море (Мертве море)

Є4 Галілейське море

[Джерело або криниця]

Д9 Ен-Рогель

[Ілюстрації на сторінці 16]

Справа: долина Ела. Вигляд у східному напрямку до гористого краю Юдеї

Внизу: мережа доріг полегшувала подорожі Обіцяним краєм