Єлисей бачив вогняні колісниці. А що сказати про тебе?

Сирійський цар хотів схопити Божого пророка, Єлисея, і довідався, що той перебуває в укріпленому місті Дотані, яке лежало на узвишші. Правитель Сирії послав туди військо на конях та бойових колісницях. На світанку воно оточило місто (2 Цар. 6:13, 14).

Прокинувшись і вийшовши надвір, Єлисеїв слуга побачив вороже військо. Він вигукнув: «Ох, пане мій, що будемо робити?» «Не бійся,— відказав пророк,— бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними». Тоді Єлисей помолився: «Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!» «І відкрив Господь очі того слуги,— йдеться далі в розповіді,— і він побачив, аж ось гора, повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея» (2 Цар. 6:15—17). Чого ми вчимося зі згаданої та інших подій з життя цього пророка?

Єлисей не боявся сирійського війська, тому що покладався на Єгову і відчув на собі його рятівну силу. Сьогодні ми не сподіваємося на чуда, але розуміємо, що Єгова захищає свій народ як групу. Ми наче оточені вогняними кіньми і колісницями. Якщо ми дивимось на них очима віри і завжди довіряємо Єгові, то будемо «жити безпечно» і матимемо його благословення (Пс. 4:9). Розгляньмо, чого ми можемо навчитися з інших подій, які відбулись у житті Єлисея.

Одного дня, коли Єлисей орав поле, до нього підійшов Ілля і накинув на нього свого плаща. Єлисей розумів, що це означає. Він влаштував гостину, попрощався з батьком і матір’ю та покинув дім, щоб служити Іллі (1 Цар. 19:16, 19—21). Оскільки Єлисей охоче й повністю присвятився служінню Богові, він став знаряддям у руках Єгови і зрештою служив пророком замість Іллі.

Єлисей прислуговував Іллі, мабуть, шість років. Упродовж того часу він «подавав Іллі воду на руки» (2 Цар. 3:11, переклад І. Хоменка). Тоді люди зазвичай їли руками, без виделок, ножів та інших столових приборів. Після їжі слуга лив воду на руки свого пана, щоб той міг помити їх. Тож Єлисей виконував деякі непрестижні обов’язки. Все ж він вважав честю бути слугою Іллі.

Сьогодні чимало християн також виконують різні види повночасного служіння. До цього їх спонукує віра й бажання повною мірою використовувати свої сили для служіння Єгові. Дехто заради служіння покидає дім і виконує роботу в Бетелі, в будівельній бригаді чи деінде, яку багато хто може вважати непрестижною чи беззмістовною. Але жоден християнин не повинен мати такого погляду, адже Єгова високо цінує таке служіння (Євр. 6:10).

Перед тим як Бог «мав узяти Іллю в вихрі на небо», він послав пророка з Ґілґалу до Бет-Елу. Ілля говорив, що Єлисей не мусить іти разом з ним, але той відповів: «Я не залишу тебе!» Під час подорожі Ілля ще двічі просив Єлисея залишити його, але все намарно (2 Цар. 2:1—6). Подібно як Рут не покинула Ноомі, Єлисей не покинув пророка (Рут 1:8, 16, 17). Чому? Очевидно тому, що Єлисей цінував дане Богом доручення служити Іллі.

Єлисей подав нам хороший приклад. Ми будемо високо цінувати завдання, які отримуємо в Божій організації, якщо пам’ятаємо, що служимо Єгові. Це незрівнянна честь! (Пс. 65:5; 84:11).

Дорогою Ілля промовив до Єлисея: «Проси, що маю зробити тобі». Прохання Єлисея мало духовний зміст, так само як і прохання Соломона, з яким він звернувся до Бога роками раніше. Він попросив: «Нехай же буде на мені подвійний твій [Іллі] дух» (1 Цар. 3:5, 9; 2 Цар. 2:9). За Мойсеєвим законом, первісток в Ізраїлі мав отримати подвійну спадщину (Повт. 21:15—17). Тож, по суті, Єлисей виявив бажання стати духовним нащадком Іллі. Більш того, Єлисей, мабуть, хотів отримати той самий дух відваги, який мав Ілля, котрий був «дуже горливий для Господа» (1 Цар. 19:13, 14).

Що відповів Ілля своєму слузі? «Тяжкого зажадав ти! — сказав пророк.— Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе,— буде тобі так, а якщо ні — не буде» (2 Цар. 2:10). Відповідь Іллі мала два значення. По-перше, лише Бог міг вирішити, чи Єлисей отримає те, що просив. По-друге, щоб Єгова задовольнив прохання Єлисея, він мав залишатися з Іллею, незважаючи ні на що.

Як Бог відреагував на Єлисеєве прохання про подвійний дух Іллі? В Біблії розповідається: «І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо... А Єлисей це бачив»a. Так Єгова виконав прохання Єлисея. Він побачив, як Іллю було забрано від нього, отримав подвійного духа Іллі і став духовним нащадком пророка (2 Цар. 2:11—14).

Єлисей підняв плаща, який впав з Іллі, і одягнув його. Цей плащ тепер засвідчував, що Єлисей є Божим пророком. Пізніше це стало очевидним, коли він виконав чудо, розділивши води річки Йордан.

Те, що побачив Єлисей, коли Ілля у вихрі вознісся на небо, надзвичайно вразило його. Зрештою люди не кожен день бачать вогняну колісницю і вогняних коней. Побачене Єлисеєм свідчило, що Єгова схвально відреагував на його прохання. Коли Бог відповідає на наші молитви, ми не отримуємо видінь з вогняними бойовими колісницями і кіньми. Але ми можемо бачити, як Бог використовує свою велику силу, аби виконувалася його воля. І коли ми бачимо, як Єгова благословляє земну частину своєї організації, то наче спостерігаємо за рухом його небесної колісниці (Єзек. 10:9—13).

У житті Єлисея було багато ситуацій, в яких він мав можливість переконатися, що сила Єгови безмежна. Завдяки Божому святому духу пророк виконав 16 чуд — удвічі більше, ніж Ілляb. Вдруге Єлисей побачив вогняних коней і вогняні бойові колісниці під час облоги Дотану, про що згадувалося на початку статті.

Коли вороги оточили Дотан, Єлисей залишався спокійним. Чому? Тому що він мав міцну віру в Єгову. Ми теж потребуємо такої віри. Отож молімося про Божий святий дух, щоб виявляти віру та інші складові плоду духу (Луки 11:13; Гал. 5:22, 23).

Події, які відбулися в Дотані, також запевнили Єлисея в тому, що мудро покладатися на Єгову і його невидиме рятівне військо. Пророк зрозумів, що Бог послав силу-силенну ангелів, аби вони оточили місто і нападників. Вразивши ворогів сліпотою, Бог чудом врятував Єлисея і його слугу (2 Цар. 6:17—23). У той вирішальний момент, як і за інших обставин, Єлисей виявляв віру і цілковите довір’я до Єгови.

Тож, подібно до Єлисея, покладаймося на Бога Єгову (Прип. 3:5, 6). Тоді «Бог помилує нас, і... поблагословить» (Пс. 67:2). Щоправда, нас не оточують вогняні колісниці і коні. Але під час прийдешнього «великого лиха» Єгова захистить нас як усесвітнє братство (Матв. 24:21; Об’яв. 7:9, 14). А поки не забуваймо, що «Бог для нас — пристановище» (Пс. 62:9).