Наближаймось до Бога
Він знає «серце людських синів»
МАБУТЬ, кожен з нас почувався пригніченим через якісь труднощі. Інколи здається, що ніхто до кінця не розуміє наших проблем і переживань. Однак є особа, котра повністю розуміє наші почуття. Це Бог Єгова. Слова Соломона, записані у 2 Хронік 6:29, 30, запевняють нас у цьому.
У 1026 році до н. е. під час присвячення храму Єгови в Єрусалимі Соломон промовляє молитву. У цій молитві, яка триває приблизно десять хвилин, Соломон вихваляє Єгову за те, що він виявляє відданість, виконує обіцянки і вислуховує молитви (1 Царів 8:23—53; 2 Хронік 6:14—42).
Соломон благає Єгову вислухати прохання своїх служителів (вірш 29). Хоча Соломон згадує багато бід, які могли трапитись ізраїльтянам (вірш 28), він каже, що кожен поклонник Єгови знає «поразу свою» та має «горе своє». І справді, проблеми в людей різні, але всі несуть якийсь тягар.
Хоч би які тяготи траплялись у житті, кожен, хто боїться Бога, може мати підтримку. У своїй молитві Соломон говорив про служителя Бога, котрий «простягне руки свої», тобто звернеться до Єгови у сердечній молитвіa. Соломон, напевне, пригадав пораду свого батька Давида. Одного разу, коли Давид був сильно засмучений, то сказав: «Свого тягара поклади ти на Господа» (Псалом 55:4, 23).
Як Єгова відповідає на щирі благання? Соломон сказав про Єгову: «Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого,— і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами» (вірш 30). Соломон знав, що той, хто «молитви вислухує», дбає про своїх служителів не лише як про групу — він піклується кожним зокрема (Псалом 65:3). Єгова надає потрібну допомогу і навіть пробачає грішникам, котрі щиро каються та повертаються до нього (2 Хронік 6:36—39).
Чому Соломон був упевнений, що Єгова відповість на прохання розкаяних грішників? Закінчуючи свою молитву, Соломон каже: «Бо Ти [Єгово] знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів». Єгова бачить «поразу і біль» кожного свого служителя і переймається його почуттями (Псалом 37:4).
Соломонова молитва дуже потішає. Ближні не завжди розуміють наші глибокі переживання — нашу «поразу» чи наш «біль» (Приповістей 14:10). А втім, Єгова знає, що є в нашому серці, і ніжно піклується нами. Виливаючи йому серце, ми полегшуємо свої тягарі. У Біблії сказано: «Всі свої тривоги покладіть на нього, бо він дбає про вас» (1 Петра 5:7).
[Примітка]
a У біблійні часи, коли особа «простягала руки», тобто піднімала витягнуті руки долонями догори, це означало, що вона молиться (2 Хронік 6:13).