ХУ́ЛДА

(жін. від Хелед, озн. «тривалість життя; система» або, можливо, «сліпак»).

Дружина Шаллума; пророчиця, яка жила в Єрусалимі в часи правління юдейського царя Йосії.

Коли царю Йосії прочитали «книгу Закону», яку первосвященик Хілкія знайшов під час ремонтних робіт у храмі, цар послав кількох чоловіків «запитати Єгову». Вони пішли до пророчиці Хулди, і вона передала їм слово Єгови: за непослух відступницький народ спіткають усі лиха, про які написано в тій книзі. Також Хулда сказала, що, оскільки Йосія впокорився перед Єговою, він не побачить лиха, яке наведе Єгова, а приєднається до своїх прабатьків і буде похований у своїй гробниці за мирного часу (2Цр 22:8—20; 2Хр 34:14—28).

Дехто вважає, що пророцтво Хулди не сповнилось, бо Йосія загинув у битві (в яку втягнувся без потреби) (2Цр 23:28—30). Однак «мирний час», за якого Йосія мав бути похований у своїй гробниці, в цьому пророцтві протиставляється «лихові», яке Єгова мав навести на мешканців Юди (2Цр 22:20; 2Хр 34:28). Йосія помер перед лихом, яке спіткало Юду в 609—607 рр. до н. е., коли вавилоняни захопили і знищили Єрусалим. Крім того, вислів «приєднатися до своїх прабатьків» необов’язково виключає насильницьку смерть у бою, адже подібний вислів — «спочити зі своїми прабатьками» — вживається і щодо смерті на полі бою, і щодо ненасильницької смерті. (Пор. Пв 31:16; 1Цр 2:10; 22:34, 40.)