Чи ти всім серцем приймеш те, що написано?

1, 2. Для чого ми розглянемо приклади чотирьох царів Юди?

ЯКЩО ти побачиш, що хтось посковзнувся і впав на дорозі, то, мабуть, будеш обережно йти цією дорогою. Коли ми аналізуємо помилки інших людей, то, скоріш за все, не робитимемо таких самих помилок. Це також стосується духовного шляху. Ми можемо взяти для себе цінні уроки з помилок інших, у тому числі з помилок тих, про кого розповідає Біблія.

² Чотири юдейські царі, про яких говорилося в попередній статті, служили Єгові цілим серцем. Однак вони допустилися кількох серйозних помилок. Чого ми можемо навчитися на їхньому досвіді і як нам уникати таких помилок? Роздуми над цими прикладами допоможуть нам почерпнути користь з усього, що було написано раніше нам для науки. (Прочитайте Римлян 15:4.)

3—5. а) З якою проблемою зіткнувся Аса, хоча його серце було повністю віддане Єгові? б) З яких причин Аса міг покладатися на людей, коли проти Юди виступив Бааша?

³ Спочатку розгляньмо приклад Аси. Подивімось, як Боже Слово може впливати на наше життя. Коли мільйонне військо ефіопів виступило проти Юди, Аса поклався на Єгову. Але він не зробив цього, коли ізраїльський цар Бааша почав укріпляти Раму, місто, що межувало з володіннями Аси (2 Хр. 16:1—3). Цього разу Аса поклався на власну мудрість і заплатив сирійському царю Бен-Гададу, щоб той напав на Баашу. Чи Аса вибрав успішну тактику? Біблія повідомляє: «Як тільки Бааша дізнався про це, то перестав укріпляти Раму і припинив усю роботу» (2 Хр. 16:5). Тож на перший погляд стратегія Аси виявилася ефективною.

⁴ Але як на дії Аси дивився Єгова? Він послав свого речника Ханані, щоб докорити Асі за те, що той не покладався на Єгову. (Прочитайте 2 Хронік 16:7—9.) Ханані сказав: «Відтепер у тебе будуть війни». Бааша відступив, але цар Аса і його народ вели війни з ворогами до кінця правління Аси.

⁵ Як зазначалось у попередній статті, Бог дослідив серце Аси і побачив, що воно було повністю віддане йому (1 Цар. 15:14). З погляду Бога Аса загалом відповідав його вимогам. Усе ж він мусив пожати наслідки своєї немудрої поведінки. Чому Аса, маючи справу з Баашею, почав покладатися не на Єгову, а на людей — на Бен-Гадада і на себе? Можливо, він подумав, що досягне кращих результатів, якщо вдасться до дипломатії чи військової тактики, а не проситиме допомоги в Бога. Або ж Аса міг отримати погану пораду.

 6. Чого ми можемо навчитися з помилки Аси? Поясніть.

⁶ Чи розповідь про Асу буде спонукувати нас аналізувати свою поведінку? Легше покладатися на Єгову, коли ми зазнаємо́ проблем, які нам видаються нездоланними. А що ми робимо, стикаючись з незначними труднощами у повсякденному житті? Чи не намагаємось ми вирішити їх на власний розсуд, як зазвичай роблять люди? Чи, навпаки, шукаємо біблійних принципів і стараємось їх застосовувати, бо покладаємось на Єгову, розуміючи, що він краще знає, як вирішувати проблеми? Наприклад, твоя сім’я може бути проти того, щоб ти відвідував зібрання чи конгреси. Проси Єгову, щоб він допоміг тобі побачити найкращий вихід з цієї ситуації. Або уяви, що ти втратив роботу і тобі важко знайти іншу. Зрештою ти приходиш до потенційного роботодавця. Чи ти повідомиш йому, що будеш регулярно відвідувати зібрання? Хоч би яка проблема виникла, варто застосовувати слова псалмоспівця, який сказав: «Довір свою дорогу Єгові, надійся на нього, і він тобі допоможе» (Пс. 37:5).

7, 8. Яких помилок допустився Йосафат і до чого це призвело? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁷ Що можна сказати про сина Аси, Йосафата? У нього було багато хороших рис. Покладаючись на Бога, Йосафат зробив чимало доброго. Проте він приймав і немудрі рішення. Приміром, Йосафат поріднився з лихим царем північного царства Ахавом. І, незважаючи на попередження пророка Михаї, Йосафат виступив разом з Ахавом проти сирійців. Під час бою Йосафата мало не вбили. Потім він повернувся в Єрусалим (2 Хр. 18:1—32). Тоді пророк Єгу запитав його: «Чи слід було тобі помагати лихим людям і любити тих, хто ненавидить Єгову?» (Прочитайте 2 Хронік 19:1—3.)

⁸ Чи Йосафат взяв для себе урок з цього випадку? Хоча цар і далі хотів ревно догоджати Єгові, очевидно, він нічого не навчився з випадку з Ахавом і застережливих слів Єгу. Йосафат знову повівся немудро, уклавши союз з Божим ворогом, на цей раз із сином Ахава, безбожним царем Ахазією. Йосафат і Ахазія побудували разом кораблі, які зрештою розбилися. Таким чином їхній замір не вдався (2 Хр. 20:35—37).

 9. Як погане товариство може вплинути на все наше життя?

⁹ Розповіді про Йосафата мають спонукувати нас аналізувати своє життя. Як саме? Загалом Йосафат був добрим царем. Він робив те, що правильне, і «усім серцем шукав Єгову» (2 Хр. 22:9). Однак Йосафат не був захищений від впливу поганого товариства. Пригадаймо натхнене прислів’я: «Хто з мудрими ходить, той стане мудрим, а хто має справу з безглуздими — зазна́є лиха» (Присл. 13:20). Можливо, ми намагаємось допомогти зацікавленій людині пізнати правду. Але пам’ятаймо, що Йосафат мало не втратив своє життя через непотрібні стосунки з Ахавом. Так само ми ризикуємо, якщо без потреби спілкуємося з тими, хто не служить Єгові.

10. а) Який урок щодо одруження ми можемо взяти з прикладу Йосафата? б) Про що треба пам’ятати, коли ми стикаємося з такою проблемою, як погане товариство?

¹⁰ Який практичний урок можна взяти з життя Йосафата? Християнин може розвивати романтичні почуття до того, хто не любить Єгову, бо вважає, що йому не вдасться знайти собі пару серед правдивих християн. Або ж невіруючі родичі можуть тиснути на християнина, щоб він одружився, «поки ще не пізно». Крім того, дехто може думати подібно до однієї сестри, яка сказала: «У нас закладено бажання любити і дружити». Що робити таким християнам? Роздумувати над тим, що сталося з Йосафатом. Він зазвичай шукав Божого керівництва (2 Хр. 18:4—6). Але що трапилося, коли Йосафат заприязнився з Ахавом, який не любив Єгову? Йосафату треба було пам’ятати, що Єгова бачить тих, чиє серце повністю віддане йому. У наші дні Бог також «оглядає очима всю землю», і він готовий зміцнити нас (2 Хр. 16:9). Єгова розуміє нашу ситуацію і любить нас. Чи ти віриш, що Бог повністю задовольнить твою потребу в любові і дружбі? Безсумнівно, у свій час він це зробить!

11, 12. а) Як Єзекія виявив, що було в його серці? б) Чому Єзекія не зазнав Божого гніву?

¹¹ Чого ми вчимося з прикладу Єзекії? Одного разу Бог, який досліджує серця, розкрив, що було в серці Єзекії. (Прочитайте 2 Хронік 32:31.) Коли Єзекія серйозно захворів, Бог дав йому знак, що той одужає, зробивши так, що тінь повернулась назад. Вавилонські князі вислали посланців, щоб розпитати про цей знак (2 Царів 20:8—13; 2 Хр. 32:24). «Бог відступив від» Єзекії, і той виявив, що було в його серці, показавши вавилонянам «усю свою скарбницю». Такий безглуздий вчинок викрив усе, що було в серці Єзекії.

¹² Біблія не говорить, чому серце Єзекії запишалося. Можливо, він загордився через перемогу над ассирійцями або через те, що Бог чудом зцілив його. А може, через те, що він «дуже розбагатів і прославився». У будь-якому разі Єзекія «не був вдячний за виявлену йому доброту», оскільки він став пихатим. Як шкода! Хоча цар в молитві до Бога згадав, що служив йому цілим серцем, все ж якийсь час він робив те, що Єгові не подобалося. Але пізніше «Єзекія впокорив своє пихате серце», тож він і його народ не зазнали Божого гніву (2 Хр. 32:25—27; Пс. 138:6).

13, 14. а) Коли Єгова може відступати від нас, щоб випробувати нас? б) Як реагувати, коли нас за щось хвалять?

¹³ Яку користь ми можемо отримати, читаючи і роздумуючи про життя Єзекії? Невдовзі після того, як Єгова розбив Сінаххеріба і зцілив Єзекію від смертельної хвороби, Єзекія запишався. А що, коли ми досягаємо в чомусь певних успіхів? Чи може тоді Бог відступати від нас, як і у випадку з Єзекією, щоб випробувати нас і виявити, що в нашому серці? Скажімо, брат підготував чудову промову і виступив з нею перед великою аудиторією. Багато хто хвалить його. Як він реагуватиме на похвалу?

¹⁴ Коли нас хвалять, було б добре застосовувати Ісусові слова: «Так і ви, коли виконали все доручене, говоріть: “Ми нікчемні раби, бо зробили те, що повинні були зробити”» (Луки 17:10). І знову ми можемо вчитися з прикладу Єзекії. Проявом його пихатості стало те, що він «не був вдячний за виявлену йому доброту». Роздуми над тим, скільки Єгова робить для нас, допомагатимуть нам уникати рис, котрі ненавидить Єгова. Ми можемо розповідати іншим про свою вдячність Єгові. Він дав нам Святе Письмо і святий дух, який підтримує його народ.

15, 16. Чому Йосія втратив Божий захист і своє життя?

¹⁵ І наостанку поговорімо про пересторогу, яку можна побачити в тому, що сталося з добрим царем Йосією. Розгляньмо, що́ призвело до його поразки і смерті. (Прочитайте 2 Хронік 35:20—22.) Йосія «виступив проти» єгипетського царя Нехо, хоча той сказав Йосії, що не бажає йти з ним на конфлікт. Біблія повідомляє, що Нехо «говорив від імені Бога». Тож чому Йосія пішов воювати? У Біблії нічого про це не сказано.

¹⁶ Але звідки міг Йосія знати, що Нехо говорив від імені Єгови? Йосія міг запитати про це в Єремії, одного з вірних пророків (2 Хр. 35:23, 25). Однак Біблія не повідомляє, що він так зробив. Крім того, Нехо прямував у Кархеміш, щоб воювати «з іншим народом», а не з Єрусалимом. До того ж на Боже ім’я не було стягнуто докору, адже Нехо не насміхався ні з Єгови, ні з його народу. Тож Йосія прийняв нерозсудливе рішення йти на війну проти Нехо. Чи ми бачимо в цьому урок для себе? Стикаючись з проблемою, було б добре взяти до уваги волю Єгови в цьому питанні.

17. Як нам не робити такої помилки, якої допустився Йосія, коли ми стикаємося з труднощами?

¹⁷ Якщо виникають труднощі, ми повинні розглянути доречні біблійні принципи і зрівноважено ними керуватися. У деяких випадках варто звернутися за порадою до старійшин. Можливо, ми розглянули те, що нам вже відомо на цю тему, і навіть дослідили наші публікації. Але можуть бути також інші біблійні принципи, і старійшина допоможе нам їх проаналізувати. Наприклад, сестра знає, що має обов’язок проповідувати добру новину (Дії 4:20). У певний день вона спланувала піти в проповідницьке служіння, однак її невіруючий чоловік хоче, щоб вона залишилася вдома. Чоловік каже, що останнім часом їм не вдавалося побути разом, і він хотів би, щоб вони разом провели час. Дружина може розглянути доречні біблійні вірші, скажімо, про послух Богові і наказ робити учнів (Матв. 28:19, 20; Дії 5:29). Проте їй необхідно подумати, що, як дружина, вона має також підкорятися своєму чоловікові і бути поміркованою (Еф. 5:22—24; Філ. 4:5). Чи її чоловік проти того, щоб вона йшла в служіння, чи лише просить її зробити щось інше в той самий день? Нам потрібна зрівноваженість, коли ми намагаємось виконувати Божу волю і мати чисте сумління.

18. Яку користь ти можеш отримати, розглянувши розповіді про чотирьох царів Юди?

¹⁸ Будучи недосконалими, ми теж можемо іноді робити помилки, яких допускалися четверо згаданих вище царів. Ми могли б 1) мимоволі покластися на людську мудрість, 2) обрати погане товариство, 3) запишатися або 4) прийняти рішення, не взявши до уваги Божої волі. Усе ж Єгова, як і у випадку чотирьох царів, бачить у нас щось добре! Крім того, Єгова бачить, як сильно ми його любимо і як прагнемо служити йому цілим серцем. Тому він дає застережливі приклади, які допомагають нам уникати серйозних помилок. Тож роздумуймо над цими біблійними розповідями і виявляймо за них вдячність Єгові.