Біблійна книга 13. 1 Хронік

Письменник: Ездра

Місце написання: Єрусалим (?)

Написання закінчено: бл. 460 року до н. е.

Описаний період: 1077—1037 роки до н. е. (після 1 Хронік 9:44)

 1. У чому книга 1 Хронік є невід’ємною і корисною частиною божественного запису?

ЧИ КНИГА 1 Хронік — це лише нудний перелік родоводів? Чи вона є простим повторенням книг Самуїла й Царів? Зовсім ні! Це повчальна й невід’ємна частина божественного запису — важлива в час її написання, бо завдяки їй було реорганізовано народ і його поклоніння; вона також виявилася важливою та корисною пізніше, а навіть для нас сьогодні, оскільки вказує на взірець поклоніння Богові. У Першій книзі Хронік знаходимо одні з найгарніших у всьому Святому Письмі вислови хвали Єгові. Вона дає чудові обітниці щодо праведного Царства Єгови, і вивчення її корисне для всіх, хто покладає надію на це Царство. Протягом віків як юдеї, так і християни високо цінували обидві книги Хронік. Перекладач Біблії Ієронім був такої високої думки про Першу й Другу книги Хронік, що вважав їх «Старим Завітом у мініатюрі»: «Вони настільки важливі й цінні, що кожен, хто вважає себе обізнаним зі священними писаннями, але не знає їх, просто вводить себе в оману»a.

 2. Чому було написано Хроніки?

² Спочатку дві книги Хронік, очевидно, становили єдиний суцільний сувій, який пізніше було розділено заради зручності. Чому було написано Хроніки? Розгляньте історичне тло. Приблизно 77 років перед тим закінчилось вавилонське вигнання. Євреї знову оселилися у своїй країні. Проте у відбудованому Єрусалимському храмі відчувається небезпечна схильність відвертатися від поклоніння Єгові. Цар Персії доручив Ездрі призначати суддів та учителів Закону Бога (і закону царя), а також оздобити дім Єгови. Були потрібні точні родоводи, аби священицьке служіння виконували тільки вповноважені особи і щоб підтвердити межі успадкованої території племен, які підтримували священиків. З огляду на пророцтва Єгови про Царство, велику роль також відігравав чіткий і надійний родовід нащадків Юди й Давида.

 3. а) Яке розуміння Ездра намагався дати євреям? б) Чому Ездра зосередився на історії Юди і як він підкреслив важливість чистого поклоніння?

³ Ездра щиро намагався розбудити репатрійованих євреїв зі стану глибокої апатії та допомогти їм зрозуміти, що вони насправді спадкоємці сердечної доброзичливості Єгови, яка зумовлена його угодою. Тому в Хроніках він подав повний опис історії їхнього народу, а також початків людства від першої людини Адама. Оскільки найважливішим було царство Давида, Ездра зосередився на історії Юди, майже повністю оминаючи розпачливу історію десятиплемінного царства. Він показав, як найбільші царі Юди займалися будівництвом або відновленням храму, а також запопадливо брали провід у поклонінні Богу. Ездра вказав на релігійні гріхи, які довели до повалення царства, і водночас наголосив на Божих обітницях відродження. Він підкреслив важливість чистого поклоніння, зосереджуючи увагу на численних подробицях, пов’язаних з храмом, священиками, левитами, співаками тощо. Цей історичний документ, який зосереджувався на причині повернення ізраїльтян з вигнання,— відновити поклоніння Єгові в Єрусалимі,— напевно, дуже підбадьорив їх.

 4. Які докази свідчать про те, що книгу Хронік написав Ездра?

⁴ Які існують підстави вважати, що саме Ездра написав Хроніки? Два останні вірші 2 Хронік тотожні з двома початковими віршами книги Ездри, і 2 Хронік уривається посеред речення, яке закінчується в Ездри 1:3. Отже, письменник Хронік неодмінно мав бути також письменником книги Ездри. Про це додатково засвідчує й однаковість стилю, мови, спосіб висловлювання та орфографії книги Хронік та Ездри. Декотрі вислови із цих двох книг не виступають у жодній іншій книзі Біблії. Ездра — письменник книги, яку названо його ім’ям, повинен був написати й Хроніки. Цей висновок підтверджує також єврейська традиція.

 5. Які духовні й світські кваліфікації мав Ездра?

⁵ Ніхто не міг ліпше, ніж Ездра, укласти матеріали цієї достовірної і точної історії. «Бо Ездра приготував своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права» (Ездри 7:10). Єгова допомагав йому своїм святим духом. Правитель перської імперії усвідомив, що Ездра має мудрість від Бога, і тому надав йому в окрузі Юди великі цивільні повноваження (Ездри 7:12—26). Отож, отримавши права від Бога й царя, Ездра міг опрацювати свій опис на основі найліпших доступних документів.

 6. Чому ми можемо бути впевненими в точності Хронік?

⁶ Ездра був надзвичайним дослідником. Він старанно аналізував старші єврейські літописи, що їх упорядкували сумлінні пророки — сучасники описаних подій, а також записи, зроблені урядовими протоколістами й хоронителями публічних документів. Він міг користуватися декотрими державними документами Ізраїлю та Юди, родоводами, історичними працями пророків і документами, які мали голови племен або родів. Ездра цитує щонайменше 20 таких інформаційних джерелb. Завдяки цьому Ездра чесно дав своїм сучасникам (якби вони хотіли) можливість перевірити джерела, з котрих було взято інформацію, і це ще один переконливий аргумент щодо вірогідності й достовірності його слова. Сьогодні ми маємо ті самі підстави довіряти точності книги Хронік, що і євреї за часу Ездри.

 7. Коли було написано книгу Хронік, хто вважав її достовірною і який період вона описує?

⁷ Оскільки Ездра «вийшов із Вавилону» сьомого року перського царя Артаксеркса Довгорукого (у 468 році до  н. е.) й нічого не згадує про важливу подію — прибуття 455 року до  н. е. Неемії, то, очевидно, книгу Хронік було написано між цими датами, мабуть, близько 460 року до  н. е. в Єрусалимі (Ездри 7:1—7; Неем. 2:1—18). Євреї за днів Ездри вважали Хроніки достовірною частиною ‘усього Писання, яке надхнене Богом і корисне’. Вони називали цю книгу «Дівре́-га-Йямім», що означає «події днів», тобто літопис днів або часів. Приблизно через 200 років перекладачі грецької Септуагінти також долучили до перекладу книгу Хроніки, вважаючи її канонічною. Вони розділили цю книгу на дві частини й, оскільки вважали її доповненням до книг Самуїла та Царів або до цілого тогочасного Писання, назвали «Параліпоменоном», тобто «випущене (недомовлене, пропущене)». Хоча ця назва не зовсім відповідна, дії цих людей виявляють, що вони вважали Хроніки достовірною і натхненою частиною Писання. Опрацьовуючи латинську Вульгату, Ієронім заявив: «Доречніше було б назвати [їх] Хроніко́н усієї божественної історії». Здається, саме від цього й походить назва «Хроніки». Хроніка — це хронологічний запис подій. Після переліку родоводів книга 1 Хронік здебільшого зосереджується на часах царя Давида — від 1077 року до  н. е. до його смерті.

ЧОМУ КОРИСНА

 8. Як книга 1 Хронік підбадьорила земляків Ездри?

⁸ Земляки Ездри взяли багато корисного з його книги. Завдяки цій стислій історії, представленій у новому та оптимістичному світлі, вони могли ще ліпше оцінити сердечне милосердя, яке виявляв до них Єгова заради вірності угоді про Царство, котру він склав з царем Давидом, і заради свого ім’я. Підбадьорені, вони з відновленою ревністю могли знову в чистий спосіб поклонятися Єгові. Також завдяки родоводам зміцнилося їхнє довір’я до священиків, які виконували свої обов’язки у відбудованому храмі.

 9. Як скористалися з книги 1 Хронік Матвій, Лука й Степан?

⁹ Книга 1 Хронік також давала велике підбадьорення ранньохристиянському збору. Матвій та Лука могли скористатися із записаних у ній родоводів для чіткого підтвердження, що Ісус Христос є «Сином Давидовим» і законним Месією (Матв. 1:1—16; Луки 3:23—38). У своєму остаточному свідченні Степан говорив про Давидове прохання побудувати дім для Єгови та про виконання цієї праці Соломоном. Відтак він висловився, що «не в рукотворнім [домі] Всевишній живе», і пояснив, що храм за днів Соломона символізував величніші небесні справи (Дії 7:45—50).

10. У чому ми можемо наслідувати сьогодні чудовий приклад Давида?

¹⁰ А що можна сказати про сучасних правдивих християн? Книга 1 Хронік повинна зміцняти й оживляти нашу віру. Ми можемо багато в чому наслідувати чудовий приклад Давида. На відміну від віроломного Саула, він завжди звертався за порадою до Єгови! (1 Хр. 10:13, 14; 14:13, 14; 17:16; 22:17—19). Оскільки Давид спровадив до Єрусалима ковчег Єгови, написав псалми хвали, організував служіння левитів та висловив прагнення побудувати славетний дім Єгови, він показав, що ставив на перше місце Єгову та Його поклоніння (16:23—29). Давид не нарікав. Він не просив для себе особливих привілеїв, а тільки намагався виконувати волю Єгови. Тож коли Єгова призначив будівництво цього дому Давидовому сину, Давид від усього серця дав своєму сину вказівки, не шкодував ні часу, ні сил, ні багатства для підготовки будівництва, яке мало початися після його смерті (29:3, 9). Який же чудовий приклад відданості! (Євр. 11:32).

11. Яке цінування імені та Царства Єгови має викликати в нас книга 1 Хронік?

¹¹ Завершальні розділи мають особливо піднесений характер. Величні слова, якими Давид прославляв Єгову та вихваляв ‘Ім’я його величі’, мають викликати в нас радість і вдячність за наш теперішній привілей звіщати славу Єгови та його Царства, в якому править Христос (1 Хр. 29:10—13). Тож завжди маймо таку віру й радість, як Давид, виражаючи нашу вдячність за вічне Царство Єгови своєю щиросердою участю в його служінні (17:16—27). Завдяки книзі 1 Хронік біблійна тема Царства Єгови, яке очолює Його Насіння, ще яскравіше виблискує, заохочуючи нас чекати подальшого захопливого виявлення намірів Єгови.

[Примітки]