Вони виконували волю Єгови

Винагорода за непорочність Йова

ЙОВ був співчутливою людиною, оборонцем удів, сиріт та бідарів (Йова 29:12—17; 31:16—21). Потім зовсім раптово з ним трапилися жахливі лиха, він втратив своє багатство, дітей і власне здоров’я. На жаль, цей благородний чоловік, який був стовпом підтримки для пригнічених людей, не отримав допомоги в той тяжкий для нього час. Навіть дружина сказала йому: «Прокляни Бога — і помреш!» А його «друзі» Еліфаз, Білдад і Цофар не втішили його. Навпаки, вони натякали на те, що Йов згрішив і тому заслужив свою кару (Йова 2:9; 4:7, 8; 8:5, 6; 11:13—15).

Незважаючи на великі страждання, Йов залишився вірним. Через це Єгова зрештою виявив Йову милість і благословив його. Усіх Божих служителів, які зберігають непорочність, його історія запевняє в тому, що з часом їх також буде винагороджено.

Виправдання і відновлення

Спочатку Єгова докорив Еліфазові, Білдадові й Цофарові. Звертаючись до Еліфаза, очевидно найстаршого, він сказав: «Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов. А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас» (Йова 42:7, 8). Подумаймо, що це означало!

Єгова вимагав значної жертви від Еліфаза, Білдада й Цофара, можливо, щоб вони відчули тяжість їхнього гріха. Дійсно, свідомо чи несвідомо, вони зневажали Бога, говорячи про те, що він ‘рабам Своїм не йме віри’ і що йому цілком байдуже, чи Йов був вірним, чи ні. Еліфаз навіть сказав, що в Божих очах Йов мав цінність не більше за міль! (Йова 4:18, 19; 22:2, 3). Не дивно, що Єгова сказав: «Ви не говорили слушного про Мене»!

Але то ще не все. Еліфаз, Білдад і Цофар також згрішили проти самого Йова, говорячи йому, що він сам винен у своїх проблемах. Безпідставними обвинуваченнями та повною відсутністю співчуття до Йова, вони так розізлили та пригнітили його, що той вигукнув: «Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?» (Йова 10:1; 19:2). Уявімо собі, який сором був на обличчях цих трьох чоловіків, коли тепер вони мусили прийти до Йова з жертвою за свої гріхи!

Але Йов не злорадів через їхнє приниження. Крім того, Єгова наказав йому помолитися за своїх обвинувачів. Йов зробив точно так, як йому наказали, і отримав за це благословення. Спочатку Єгова зцілив його від жахливої хвороби. Потім брати, сестри та колишні знайомі Йова прийшли потішити його «і дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці»a. Крім того, у Йова ‘було чотирнадцять тисяч дрібної худоби і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць»b. Очевидно, і дружина Йова примирилася з ним. З часом Йов був поблагословлений сімома синами та трьома дочками, і він жив так довго, що побачив четверте покоління своїх нащадків (Йова 42:10—17).

Уроки для нас

Йов залишив чудовий приклад сучасним Божим служителям. Він був ‘щирий і праведний’, чоловік, якого Єгова з гордістю назвав ‘своїм слугою’ (Йова 1:8; 42:7, 8, Хом.). Проте це не означає, що Йов був досконалим. У певний час свого випробування він помилково гадав, що його лиха спричинив Бог. Він навіть критикував Божі стосунки з людиною (Йова 27:2; 30:20, 21). Він також вважав себе праведнішим за Бога (Йова 32:2). Однак Йов відмовився відвернутися від Творця і смиренно прийняв виправлення від Бога. «Я говорив, але не розумів,— визнав він.— Я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі» (Йова 42:3, 6).

Під час випробування ми також можемо думати, говорити або діяти у неналежний спосіб. (Порівняйте Екклезіяста 7:7, Хом.). Проте якщо в нас є глибока любов до Бога, то ми не бунтуватимемося проти нього й не озлоблюватимемося, коли він допускає, щоб ми зазнали труднощів. Навпаки, ми будемо дотримуватися своєї непорочності й тоді зрештою пожнемо великі благословення. Псалмоспівець сказав про Єгову: «З вірним і відданим ти будеш поводитись вірно й віддано» (Псалом 18:25, НС).

Перед тим як відновити здоров’я Йова, Єгова наказав йому помолитися за тих, хто згрішив проти нього. Який це чудовий приклад для нас! Єгова вимагає, щоб ми прощали тим, хто згрішив проти нас, перш ніж нам будуть прощені наші гріхи (Матвія 6:12; Ефесян 4:32). Якщо ми не хочемо простити іншим, коли існує вагома причина, то чи ми можемо належним чином сподіватися, що Єгова буде милостивим до нас? (Матвія 18:21—35).

Час від часу кожен з нас зазнає випробувань (2 Тимофія 3:12). Все ж подібно до Йова, ми можемо зберігати непорочність. Роблячи так, ми отримаємо велику нагороду. Яків написав: «Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що «вельми Господь милостивий та щедрий» (Якова 5:11).

[Примітки]