13, 14. На що свідки Єгови надіються, і що вони роблять про це?

¹³ Певно, Ісус не заступив місця Єгови як надія людства. Сказане в Псалмі 36 (37):34 ще сьогодні стосується: „Надійся на Господа [Єгову, НС], та держися дороги Його,— і піднесе Він тебе, щоб успадкував землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні”. Сьогодні необхідно надіятись на Єгову й заохочувати всіх людей не покладати надії на людинотворені інституції.

16. Як можна казати, що Ісус був такої самої думки як Давид?

¹⁶ Єгова настановив Царя Давида духовним пастирем над стародавнім Ізраїлем, і Давид приготовив дорогу для Єрусалима стати столицею того народу в якому його син Соломон царював 40 років. З доброї причини, Ісуса Христа названо „сином Давида”. (Луки 1:31; 18:39; 20:41) Якщо Давид надіявся на Бога Єгову, то його земний потомок, Ісус Христос, теж буде надіятись на Нього. Він дійсно надіявся на Нього.

17. Який є доказ на те, що Ісус надіявся на Єгову?

¹⁷ Як доказ того, що найславетніший земний потомок Давида, Ісус Христос, слухався поради в Псалмі 36 (37):34, коли вмирав на дереві тортур, то Ісус сказав: „Отче, в руки Твої віддаю Свого духа”. (Луки 23:46) Він цитував і сповнив Давидові слова в Псалмі 30 (31):6, промовлені до Бога: „У руку Твою доручаю я духа свого”. Ісус, так як цар Давид, не розчаровувався в своїй надії. Христос воскрес з мертвих третього дня. Сорок днів пізніше, Він вернувся до Свого небесного Отця. При кінці часів поган у 1914 р., Єгова прославив Свого Сина настановивши Його Царем над землею.

Тепер час на надію

18. Чому сьогодні є відповідний час на надію?

¹⁸ Сьогодні, як цей новий 6014 рік АМ. (Рік Світу) впроваджує людство в майбутність, то яку ж надію людство можемо мати? Це відповідне питання, тому що ми живемо вже майже 1900 років у післябіблійній ері. Уже минуло багато часу від коли Давид написав Псалом 36 (37):34.