«Розсудливість» у час, коли наближається кінець

«Наблизився всьому кінець. Отже, будьте розсудливі» (1 ПЕТРА 4:7, Дерк.).

 1. Що означає бути «розсудливим»?

ВИЩЕНАВЕДЕНІ слова апостола Петра повинні мати сильний вплив на життя християн. Однак Петро не говорив своїм читачам відійти від буденних справ і життєвих турбот; не заохочував він також до істерії через неминуче знищення. Натомість він переконував: «Будьте розсудливі». Бути «розсудливим» означає діяти розумно, виявляти розважливість, поміркованість, обачність у своїй мові й учинках. Це означає дозволяти Божому Слову керувати нашим мисленням і діями (Римлян 12:2). Оскільки ми живемо «серед лукавого та розпусного роду», розсудливість потрібна, щоб уникати проблем і труднощів (Филип’ян 2:15).

 2. Як довготерпіння Єгови приносить користь християнам сьогодні?

² «Розсудливість» також допомагає нам думати про себе самих тверезо й реалістично (Тита 2:12, СМ; Римлян 12:3, СМ). Це є необхідним з огляду на слова, записані в 2 Петра 3:9: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття». Зауважте, що Єгова довготерпить не тільки невіруючим, але також «вам» — членам християнського збору. Чому? Тому що він «не хоче, щоб хто загинув». Можливо, деяким все ще потрібно зробити зміни й поправки, які необхідні, щоб отримати дар вічного життя. Розгляньмо ж різні сторони життя, в яких, можливо, нам слід зробити поправки.

«Розсудливість» в особистих взаєминах

 3. Які запитання можуть поставити собі батьки стосовно своїх дітей?

³ Дім повинен бути тихою гаванню. Але замість цього в декого сьогодні «дім... зо сваркою» (Приповістей 17:1). А що сказати про вашу сім’ю? Чи ваш дім вільний від ‘лютості, крику і лайки’? (Ефесян 4:31). А як з вашими дітьми? Чи вони відчувають, що їх люблять і цінують? (Порівняйте Луки 3:22). Чи ви виділяєте час для навчання і виховання їх? Чи ви ‘виховуєте їх у праведності’, чи, може, в гніві й лютості? (2 Тимофія 3:16). Оскільки діти — це «спадщина Господня», він глибоко цікавиться тим, як з ними поводяться (Псалом 127:3).

 4. а) До чого може довести жорстке поводження чоловіка зі своєю дружиною? б) Як жінки можуть сприяти миру з Богом і щастю цілої сім’ї?

⁴ Що можна сказати про вашого подружнього партнера? «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву» (Ефесян 5:28, 29). Злий, деспотичний чи нерозважливий чоловік не лише наражає на небезпеку спокій власного дому, але й руйнує свої взаємини з Богом (1 Петра 3:7). А що сказати про дружин? Їм говориться: «Коріться своїм чоловікам, як Господеві» (Ефесян 5:22). Якщо дружина думає, як їй задовольняти Бога, тоді їй буде легше не звертати уваги на недоліки чоловіка і коритися йому без обурення. Деколи дружина може почуватися зобов’язаною висловити свою думку. У Приповістей 31:26 говориться про чеснотну жінку: «Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці». Ставлячись до свого чоловіка доброзичливо і з повагою, вона зберігає мир з Богом і сприяє щастю цілої сім’ї (Приповістей 14:1).

 5. Чому діти повинні ставитися до батьків згідно з біблійною порадою?

⁵ Діти, а як ви ставитеся до своїх батьків? Чи ви вживаєте глумливу, неввічливу мову, з якою мириться сьогоднішній світ? Чи, навпаки, виконуєте біблійну заповідь: «Діти,— слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! «Шануй свого батька та матір» — це перша заповідь з обітницею,— «щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!»? (Ефесян 6:1—3).

 6. Як ми можемо шукати миру зі співпоклонниками?

⁶ Ми також виявляємо «розсудливість», коли шукаємо миру зі своїми співпоклонниками й женемось за ним (1 Петра 3:11). Час від часу виникають незгоди та непорозуміння (Якова 3:2). Якщо допустити, щоб ворожість пустила корені, мир цілого збору може опинитись під загрозою (Галатів 5:15). Тому швидко залагоджуйте суперечки, шукайте мирних розв’язань (Матвія 5:23—25; Ефесян 4:26; Колосян 3:13, 14).

«Розсудливість» і сімейні обов’язки

 7. а) Як Павло заохочував виявляти «розсудливість» у буденних справах? б) Як одружені християни повинні ставитись до своїх домашніх обов’язків?

⁷ Апостол Павло радив християнам «жити розсудливо» (Тита 2:12, СМ). Цікаво, що в контексті цих слів Павло заохочує жінок «любити своїх чоловіків і дітей, бути розсудливими й чистими, дбати про своє господарство» (Тита 2:4, 5, СМ). Павло писав це у 61—64 роках н. е., за кілька років до кінця єврейської системи речей. Однак буденні справи, як наприклад, господарство, все ще були важливими. Тому і чоловікам і жінкам слід зберігати здоровий, позитивний погляд на домашні обов’язки, тоді «ніхто не зможе ганити Боже послання». Голова одної сім’ї вибачався перед своїм гостем за те, що його дім мав неохайний вигляд. Господар пояснив, що «він піонерує» і тому його дім у запущеному стані. Коли ми робимо жертви для Царства, це гідне похвали, але слід вважати, щоб ми не жертвували благополуччям своєї сім’ї.

 8. Як голови сімей можуть піклуватися потребами своїх сімей врівноваженим чином?

⁸ Біблія спонукує батьків віддавати перевагу своїм сім’ям, і вона каже, що коли хтось не дбає про свою сім’ю, «той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8). Рівень життя може різнитися в залежності від місцевості, в якій ми живемо, і, що стосується матеріальних речей, краще мати скромні вимоги. «Убозтва й багатства мені не давай!» — молився письменник Біблії (Приповістей 30:8). Але батькам все одно не слід ігнорувати матеріальних потреб своїх дітей. Чи було б мудро, наприклад, свідомо залишати свою сім’ю без речей першої необхідності і домагатися теократичних привілеїв? Чи це не озлобило б дітей? З іншого боку в Приповістей 24:27 (Дерк.) сказано: «Приготуй працю твою надворі, оброби собі поле твоє, а потім збудовуй дім твій». Так, хоча це правильно турбуватися про матеріальні речі, ‘збудовувати дім свій’ — духовно й емоційно — більш важливо.

 9. Чому головам сімей мудро враховувати можливість своєї смерті чи хвороби?

⁹ Чи ви вжили заходів, щоб ваша сім’я не залишилася без піклування у випадку вашої передчасної смерті? Приповістей 13:22 каже: «Добрий лишає спадок і онукам». На додаток до спадку знання про Єгову і взаємин з ним, батьки повинні цікавитися матеріальним благополуччям своїх дітей. У багатьох країнах відповідальні голови сімей мають заощадження, юридично оформлений заповіт і страхування. Зрештою, Божі люди не захищені від «часу і випадку» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Гроші дають «захист», а дбайливе планування часто запобігає труднощам (Екклезіяста 7:12, Хом.). У країнах, де медичне обслуговування не фінансується урядом, дехто вирішує робити заощадження для потреб здоров’я, або попіклуватися про якийсь спосіб покриття витрат на медичне обслуговуванняa.

10. Як християнські батьки можуть «збирати маєток» для своїх дітей?

¹⁰ Святе Письмо каже також: «Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки» (2 Коринтян 12:14). У світі батьки часто відкладають гроші на навчання й одруження своїх дітей, щоб дати їм добрий початок у житті. Чи ви подумали над тим, щоб зібрати маєток для духовного майбутнього своєї дитини? Для прикладу, уявімо, що доросла дитина хоче служити повночасно. Хоча повночасний служитель не повинен вимагати чи сподіватися підтримки від інших, люблячі батьки можуть ‘помагати йому у потребі’, щоб він міг залишатися в повночасному служінні (Римлян 12:13, УКУ; 1 Самуїла 2:18, 19; Филип’ян 4:14—18).

11. Чи реалістичний погляд на гроші свідчить про брак віри? Поясніть.

¹¹ Реалістичний погляд на гроші не означає, що нам бракує віри в те, що ця Сатанинська зла система наближається до свого кінця. Це просто вияв «практичної мудрості» і розсудливості (Приповістей 2:7; 3:21, НС). Ісус одного разу сказав, що «сини цього світу... мудріші, аніж сини світла» у використанні грошей (Луки 16:8). Тому не дивно, що деякі побачили необхідність змінити спосіб, в який вони використовують своє майно, так щоб краще піклуватися потребами своїх сімей.

«Розсудливість» у ставленні до освіти

12. Як Ісус вчив своїх учнів пристосовуватися до нових обставин?

¹² «Минає [«міняється», НС] стан світу цього», і відбуваються глибокі і швидкі зміни в економіці та технічному розвитку (1 Коринтян 7:31). Ісус вчив своїх учнів пристосовуватися до обставин. Висилаючи їх у їхню першу проповідницьку подорож, він сказав: «Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи» (Матвія 10:9, 10). Але пізніше Ісус казав: «Якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою» (Луки 22:36, СМ). Що змінилося? Обставини. Релігійне середовище стало більш ворожим, і тепер їм треба було самим забезпечувати себе.

13. У чому головна мета освіти і як батьки можуть підтримувати своїх дітей у цьому?

¹³ Подібно й сьогодні батькам слід брати до уваги теперішній реальний економічний стан. Наприклад, чи ви піклуєтесь про те, щоб ваші діти мали достатній рівень освіти? Головною ціллю освіти повинна бути підготовка дитини до ефективного служіння Єгові. А найважливішою є освіта духовна (Ісаї 54:13). Батьки також турбуються спроможністю своїх дітей забезпечувати себе фінансово. Тому давайте своїм дітям керівництво, допомагайте їм вибирати відповідні шкільні предмети і обговорюйте з ними доцільність чи недоцільність додаткової освіти. Такі рішення є відповідальністю самої сім’ї, і стороннім не слід критикувати їх (Приповістей 22:6). А що сказати про тих, які вирішили навчати своїх дітей вдома?b Хоча багато досягли хороших успіхів, деякі виявили, що це завдання важче, ніж вони собі уявляли, і в результаті їхні діти не отримали належної освіти. Так що, коли ви обдумуєте можливість домашнього навчання, порахуйте видатки, реалістично зважуючи, чи вам вистачить вміння і самодисципліни, необхідних для цього (Луки 14:28).

‘Не шукайте великого’

14, 15. а) Як Барух втратив духовну рівновагу? б) Чому це було немудро для нього ‘шукати великого’?

¹⁴ Оскільки кінець цієї системи ще не настав, у декого може з’явитися схильність до того, що пропонує світ: престижної кар’єри, прибуткової роботи і багатства. Розгляньте приклад Баруха, секретаря Єремії. Він скаржився: «Ой горе мені, бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку» (Єремії 45:3). Барух стомився. Служити секретарем Єремії було важкою, напруженою працею (Єремії 36:14—26). І цьому напруженню не було видно кінця. До знищення Єрусалима залишалося 18 років.

¹⁵ Єгова сказав Барухові: «Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою. А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай». Барух втратив рівновагу. Він почав ‘шукати для себе великого’, можливо, це було багатство, видатне становище чи матеріальна забезпеченість. Оскільки Єгова ‘виривав також усю землю’, чи був зміст шукати усього цього? Тому Єгова дав Барухові таке розсудливе нагадування: «Ось Я наведу зло на кожне тіло... а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити!» Матеріальні речі не пережили б знищення Єрусалима! Єгова гарантував тільки врятування його «душі», яку Барух отримав би «за здобич» (Єремії 45:4, 5, Ог., 1988).

16. Якого уроку люди Єгови сьогодні можуть навчитися з прикладу Баруха?

¹⁶ Барух послухався зауваження Єгови і, як обіцяв Єгова, його життя було врятоване (Єремії 43:6, 7). Який цінний урок для сьогоднішніх людей Єгови! Зараз не час ‘шукати великого для себе’. Чому? Тому що «минається і світ, і його пожадливість» (1 Івана 2:17).

Найкраще використання позосталого часу

17, 18. а) Якою була реакція Йони, коли ніневітяни покаялись? б) Який урок Йона отримав від Єгови?

¹⁷ Як же найкраще використовувати позосталий час? Візьмімо урок з прикладу пророка Йони. Він «пішов до Ніневії... і проповідував і казав: «Ще сорок день,— і Ніневія буде зруйнована!» На здивування Йони, ніневітяни відгукнулися на його звістку і покаялися! Єгова стримався від знищення міста. Як відреагував Йона? «Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!» (Йони 3:3, 4; 4:3).

¹⁸ Тоді Єгова дав Йоні важливий урок. Бог виростив «рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою... І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю». Але радість Йони була короткочасною, бо рослина швидко всохла. Йона «дуже розлютився» через цю незручність. Єгова пояснив свій урок, кажучи: «Ти змилувався над рициновим кущем... А Я не змилувався б над Ніневією,— цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?» (Йони 4:6, 7, 9—11).

19. Якого егоїстичного способу мислення нам слід уникати?

¹⁹ Яким егоїстичним було мислення Йони! Йому було шкода рослину, але він нітрошки не співчував людям Ніневії — людям, які в духовному розумінні ‘не вміли розрізняти правиці своєї від своєї лівиці’. Ми також, можливо, прагнемо знищення цього злого світу, і маємо на це всі підстави! (2 Солунян 1:8). Однак, чекаючи того часу, ми маємо велику відповідальність допомагати щиросердим людям, які в духовному розумінні «не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці» (Матвія 9:36; Римлян 10:13—15). Чи протягом короткого часу, який ще залишився, ви будете допомагати якомога більшій кількості людей отримати дорогоцінне знання про Єгову? Яка праця може зрівнятися з радістю допомогти комусь отримати життя?

Продовжуйте жити з «розсудливістю»

20, 21. а) В які способи ми зможемо надалі виявляти «розсудливість»? б) Які благословення прийдуть завдяки тому, що ми живемо з «розсудливістю»?

²⁰ Сатанинська система продовжує наближатися до свого знищення, і в нас обов’язково будуть з’являтися нові труднощі. У 2 Тимофія 3:13 (Хом.) передбачається: «Лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися». Але не ‘знемагайтесь і не падайте духом’ (Євреїв 12:3, Хом.). Покладайтеся на Єгову, і він додасть вам сили (Филип’ян 4:13, Хом.). Вчіться бути гнучкими, пристосовуватися до щораз гірших обставин замість поринати думками в минуле (Екклезіяста 7:10). Застосовуйте практичну мудрість, дотримуючись керівництва «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47).

²¹ Скільки ще залишилося часу, ми не знаємо. Проте ми можемо сказати з упевненістю, що «наблизився всьому кінець». А поки ще не прийшов той кінець, живімо з «розсудливістю», розсудливо поводьмося одні з одними, піклуймося про свої сім’ї і виконуймо свої світські обов’язки. Роблячи це, всі ми можемо мати впевненість, що зрештою ми будемо знайдені «незаплямованими, бездоганними в мирі»! (2 Петра 3:14, СМ).

[Примітки]

Пункти для повторення

◻ Як нам виявляти «розсудливість» в особистих взаєминах?

◻ Як нам виявляти рівновагу, виконуючи свої сімейні обов’язки?

◻ Чому батькам слід цікавитися світською освітою своїх дітей?

◻ Чого можна навчитися з прикладів Баруха і Йони?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Коли чоловік і дружина погано обходяться одне з одним, вони шкодять своїм взаєминам з Єговою.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Батькам слід цікавитися освітою своїх дітей.