Аканські прислів’я — дзеркало суспільних норм

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ГАНІ

ЩО ТАКЕ прислів’я? Один словник дає таке визначення: «Це короткий популярний вислів, який містить пораду або спостереження з життя». Народ йоруба в Нігерії визначає прислів’я образніше, називаючи його «конем, що несе їздця до суті справи».

Про значення прислів’їв влучно каже добре відома в Гані приказка народу акан: «До розумного говорять прислів’ями, а не читають йому нотації». Суть у тому, що мудрій людині не потрібно читати лекцій, переконуючи її чинити правильне. Влучно вжите прислів’я змушує думати, допомагає щось зрозуміти, і може спонукати до правильних учинків.

У Гані на весіллях і похоронах звучить безліч прислів’їв, вони вплетені і в народні пісні. Без них не обійтись навіть під час дипломатичних переговорів. Речник чи дипломат майстерно пересипає свою промову різними приповідками.

Народ акан вважає, що вміння застосувати прислів’я — це ознака мудрості. Цікаво, що, згідно з Біблією, цар Соломон, який зажив слави видатного мудреця, вченого мужа і здібного дипломата, знав 3000 прислів’їв. Біблійні прислів’я, або приповісті, були натхнені Богом, тому вони, на відміну од прислів’їв, у яких відбилися досвід і життєві принципи людей, завжди безпомилкові. Хоч би якими мудрими були приказки, придумані людьми, їх годі порівняти з Біблією. І все ж розгляньмо деякі аканські прислів’я.

Уявлення про Бога

Багато народних афоризмів, що побутують у Гані, виражають віру в існування Бога, про це теж говорить і чимало аканських прислів’їв. Серед уявлень народу акан про світ немає атеїстичних ідей. Наприклад, одне прислів’я каже: «Ніхто не показує Бога дитині». Те, що Бог існує, очевидно навіть для дитини. Це прислів’я часто наводять, говорячи про щось, що дитина легко розуміє без довгих пояснень.

Інше аканське прислів’я каже: «Коли ти втікаєш від Бога, ти все одно під ним». Тобто той, хто намагається ігнорувати Бога, обманює лише себе. Про це саме вже дуже давно говорилося і в Біблії, де написано, що очі Бога «на кожному місці,— позирають на злих та на добрих» (Приповістей 15:3). Ми всі несемо відповідальність перед Всемогутнім.

Вираження суспільних норм і цінностей

Прислів’я народу акан так само, як і прислів’я будь-якого іншого народу, становлять скарбницю суспільних норм і цінностей. Наприклад, одне з прислів’їв підкреслює силу слова: «Сказати щось невдало — гірше, ніж послизнутись». Непогамовний язик і справді може допровадити до шкоди, а навіть вбити (Приповістей 18:21).

Однак якщо людина уміє панувати над собою, слово може нести мир, як про це говорить стародавня приказка: «Коли є язик, зуби не сперечаються». Тут мається на увазі, що приміром, чоловік і дружина залагодять суперечку, якщо мирно порозмовляють. І навіть коли їм не вдається залагодити суперечку, правильно дібрані слова зупинять сварку.

Практична мудрість

Цінність таких рис, як розважність і передбачливість, яскраво описується у прислів’ях, в яких наголошується на практичній мудрості. Імпульсивна, необачна людина, що не думає про наслідки своїх вчинків, може взяти до уваги такий афоризм: «Перш ніж дражнити кобру, пошукай шлях до втечі».

Батькам, які зауважили за своїми дітьми щось недобре, стане в пригоді таке прислів’я: «Коли бачиш, що росте палиця, яка виколе тобі око, то вирви її з коренем, а не загострюй». Отже, усяку погану рису характеру треба викорінювати, заглушати ще в зародку, а не давати розвинутись у велику проблему.

Зв’язок із звичаями та культурними традиціями

Іноді, щоб зрозуміти прислів’я, потрібно знати особливості культури. Наприклад, серед людей народу акан вважається, що не гарно жестикулювати лівою рукою, особливо, якщо співрозмовник набагато старший від тебе. Саме це правило поведінки мали на увазі, коли склали таке прислів’я: «Не показуй дорогу до рідного міста лівою рукою». Іншими словами, цінуй те, що маєш, у тому числі свою рідню.

Одна з приказок, що натякає на типовий для аканської домівки звичай, говорить: «Дитина, яка звикла мити руки, їстиме зі старшими». Під час їди усі домашні займають місця відповідно до свого віку. Однак якщо дитина належно поводиться, а зокрема дбає про чистоту і добрі манери, їй можуть зробити честь і посадити біля батька та інших дорослих за столом. Ця приказка несе думку про те, що повага до людини визначається радше поведінкою, а не віком.

Чи ви плануєте одружитись? Тоді це прислів’я саме для вас: «Шлюб — не пальмове вино, яке беруть на пробу». Пальмове вино роблять із соку пальми, який піддають бродінню. Покупцям дозволяють знімати пробу з нього, щоб вони могли вирішити, скільки купити вина і чи купувати взагалі. Але не можливо взяти на пробу шлюб. Отже, прислів’я підкреслює, що подружні узи нерозривні, а пробний шлюб аж ніяк не прийнятний.

Критичні спостереження

Сила-силенна прислів’їв та приказок засвідчують, як уважно спостерігали давні аканці за людьми й тваринами. Приміром, повз їхню увагу не пройшли повадки квочки та курчат. Отож виникло прислів’я: «Курча, що стоїть біля мами, їсть стегно сарани». Що це значить? Якщо хтось відокремлюється, то про нього можуть забути, коли роздаватимуть щось добре.

Усякий, хто бачив мертву жабу, легко вхопить суть цього вислову: «Повний зріст жаби видно після її смерті». Так говорять, якщо когось недооцінюють. Така людина може потішати себе, що усі її хороші риси колись-то оцінять.

Малюнки-символи

Хоч аканські прислів’я люди передають із покоління в покоління усно, багато висловів зберігаються у вигляді малюнків-символів. Їх можна побачити на різьбарських виробах, жезлах, золотих гирях, традиційному одязі та в сучасних візерунках на тканині. У картинних галереях Гани часто трапляються зображення чоловіка, що вилазить на дерево, а інший йому допомагає. Це малюнок до прислів’я: «Якщо ти вилазиш на хороше дерево, тебе підсадять». Суть тут очевидна — якщо ти переслідуєш достойні цілі, тобі допоможуть.

Як висловився один письменник, похорон — це час, коли «говорить тканина». Ця сумна подія змушує глибоко задуматися над життям. Отож малюнки на жалобному вбранні мають філософський підтекст. Наприклад, зображення драбини або сходів нагадує прислів’я: «Східцями смерті підніметься кожен»a. Така думка спонукує кожного бути скромним і не поводитися так, ніби він сам ніколи не помре (Екклезіяста 7:2).

В аканському суспільстві речники місцевих можновладців мусять вміти майстерно вживати прислів’я у своїх промовах. Навіть їхній жезл прикрашений мотивами улюблених народних висловів. Скажімо, птах, що схопив змію за голову — це символ прислів’я: «Хапай змію за голову, решта — тільки мотузка». Що ж це означає? Берись за вирішення проблем рішучо, не відступай.

Правила вживання

Як і будь-які приклади або порівняння, прислів’я вживають залежно від того, які наводяться аргументи, і для кого. Неправильно вжите прислів’я зіпсує красу аргументу. І оскільки в деяких країнах усталені вислови дуже важливі у спілкуванні, промовець може ви́кликати негативне ставлення до себе, коли вжиє якийсь вислів не до речі.

У Гані старійшини громад вважаються авторами і хоронителями прислів’їв. Тому дуже часто, перш ніж вжити прислів’я, люди говорять: «Наші старійшини кажуть...». І коли промовець звертається до значно старших від себе осіб, за правилами хорошого тону він повинен перед прислів’ям сказати: «Ви, старійшини, говорите...». Отож у такий спосіб молоді промовці виявляють повагу, а їхні виступи не виглядають так, ніби вони повчають старійшин словами мудрості, що містяться у прислів’ях.

Деякі цінні спостереження

Прислів’я можна наводити перед або після якогось аргументу. Крім того, їх іноді настільки майстерно вплітають у розмову, що не кожен і зауважить прислів’я. Приміром, про скромну і миролюбну людину аканці скажуть: «Якби це залежало від такого-то, то в цьому селі не пролунало б жодного пострілу». Це натяк на прислів’я: «Якби вирішував слимак і черепаха, в кущах не лунали б постріли». Обидві тваринки тихі і не агресивні. А люди, що мають такі риси, сприяють миру.

Якщо ж ви попросите когось з народу акан сказати вам кілька прислів’їв нараз, то, мабуть, почуєте лише одне: «Сон бачиш, тільки коли спиш». Прислів’я не наводять ні до чого, так само, як ніхто не бачить сновидінь, поки не засне. Обставини визначають вживання прислів’їв.

[Примітка]