Допомагайте своїй дитині підліткового та юнацького віку

1, 2. Які труднощі і які радощі можуть принести підліткові роки?

БУТИ батьком чи матір’ю підлітка далеко не те саме, що мати п’яти- чи десятирічну дитину. Підліткові та юнацькі роки несуть із собою труднощі і проблеми, але вони також можуть приносити радощі й винагороди. Приклади таких людей, як Йосип, Давид, Йосія і Тимофій, показують, що молоді люди можуть діяти відповідально і мати добрі стосунки з Єговою (Буття 37:2—11; 1 Самуїла 16:11—13; 2 Царів 22:3—7; Дії 16:1, 2). Багато молодих людей сьогодні теж служать подібними прикладами. Мабуть, ви знаєте декого з них.

² Але в інших підліткові роки проходять бурхливо. Хлопці й дівчата у такому віці емоційно нестабільні. Вони часто прагнуть більшої незалежності й можуть противитися обмеженням, встановленим їхніми батьками. Однак вони ще досить недосвідчені, і їм потрібно турботливої, терпеливої допомоги з боку батьків. Підліткові роки можуть бути цікавими, але також і важкими як для батьків, так і для самих підлітків. Як же вам допомагати своїй дитині у цей період?

 3. Як батьки можуть створити для підростаючої дитини хороші умови?

³ Батьки, які дотримуються біблійних порад, створюють своїм дітям найкращі умови для успішного переходу через проблемний підлітковий вік до відповідальної дорослості. У всіх країнах і в усі часи батьки і підлітки, які разом застосовували біблійні принципи, мали благословення та успіх (Псалом 119:1).

 4. Чому довірлива розмова особливо потрібна дітям підліткового віку?

⁴ Біблія каже: «Ламаються задуми з браку поради [«довірливої розмови», НС]» (Приповістей 15:22). Якщо довірлива розмова була необхідною дітям у молодшому віці, вона тим більше потрібна, коли вони входять у підлітковий вік і, мабуть, проводять менше часу вдома, а більше з однокласниками та іншими товаришами. Якщо немає довірливої розмови — чесного й відвертого обміну думками між дітьми і батьками, підлітки можуть стати чужими в домі. Як же підтримувати відвертий обмін думками?

 5. Як підліткам слід ставитися до спілкування з батьками?

⁵ І підлітки, і їхні батьки повинні робити для цього все від них залежне. Можливо, у підлітковому віці дітям буде важче спілкуватися з батьками. Але пам’ятайте: «Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває» (Приповістей 11:14). Ці слова можна застосувати і до молодого, і до старого. Підлітки, які усвідомлюють це, розуміють, що їм і далі потрібно розумного проводу, оскільки вони зустрічаються тепер зі складнішими проблемами, ніж раніше. Вони повинні визнати своїх віруючих батьків добрими радниками, оскільки батьки мають більше життєвого досвіду і протягом багатьох років доказали, що з любов’ю турбуються про своїх дітей. Отже, на цьому етапі життя розсудливі підлітки не відвертаються від своїх батьків.

 6. Який погляд на спілкування з дітьми мають мудрі й люблячі батьки?

⁶ Відвертий обмін думками означає, що батьки готові говорити зі своєю дитиною, коли вона відчуває в цьому потребу. Вам, батьки, радиться зі свого боку бути відкритими для спілкування. Це може бути не такою вже легкою справою. Згідно з Біблією, є «час мовчати і час говорити» (Екклезіяста 3:7). Коли підліток вважає, що тепер час говорити, можливо, у вас якраз час мовчати. Ви могли відкласти цей час для особистого вивчення, відпочинку чи хатньої роботи. Однак якщо дитина хоче поговорити з вами, постарайтеся змінити свої плани і послухати. Інакше на другий раз вона може не прийти. Пам’ятайте приклад Ісуса. Одного дня він збирався відпочити. Але коли люди почали сходитися, щоб послухати його, він відклав відпочинок і став навчати їх (Марка 6:30—34). Більшість підлітків усвідомлюють, що їхні батьки дуже зайняті, але їм потрібно запевнення, що вони можуть розраховувати на своїх батьків у разі потреби. Отже будьте приступними і чуйними.

 7. Чого батькам потрібно уникати?

⁷ Пригадуйте собі, якими ви були у підлітковому віці, і не втрачайте почуття гумору! Батькам потрібно знаходити час для своїх дітей. Батьки, як ви проводите свій вільний час? Якщо ви завжди намагаєтесь відірватися від сім’ї, підлітки це швидко помітять. Коли вони починають думати, що товариші у школі цінують їх більше, ніж батьки, це може довести до проблем.

 8. Як дітям можна прищепити цінування чесності, сумлінної праці й належної поведінки?

⁸ Якщо батьки ще не прищепили дітям цінування чесності й сумлінної праці, вони повинні обов’язково зробити це протягом підліткових років (1 Солунян 4:11; 2 Солунян 3:10). Також необхідно, щоб діти розуміли, наскільки важливо вести морально чисте життя (Приповістей 20:11). Стосовно таких справ батьки можуть багато чого навчити їх особистим прикладом. Так само, як невіруючі чоловіки можуть бути «переконані без слова, поведінкою своїх жінок», підлітки можуть навчитися правильних принципів через поведінку своїх батьків (1 Петра 3:1, Дерк.). Але самого лише прикладу недостатньо, оскільки діти бачать також багато поганих прикладів і на них спрямовано потік спокусливої пропаганди за межами дому. Тому турботливим батькам треба знати, як їхні діти підліткового та юнацького віку реагують на те, що бачать і чують, а для цього потрібні змістовні розмови (Приповістей 20:5).

9, 10. Чому батькам слід вчити своїх дітей про статеві справи і як вони можуть робити це?

⁹ Це особливо стосується статевих справ. Батьки, чи ви соромитесь обговорювати зі своїми дітьми питання сексу? Навіть якщо так, все одно старайтеся говорити про ці справи, бо ваші діти обов’язково дізнаються про них від когось іншого. І якщо вони не вчаться від вас, хто знає, яку перекручену інформацію вони отримають? У Біблії Єгова не замовчує справ статевого характеру, не потрібно їх уникати і батькам (Приповістей 4:1—4; 5:1—21).

¹⁰ На щастя, Біблія дає чіткі вказівки відносно статевого життя, і Товариство Вартової башти опублікувало багато корисної інформації про те, що ці вказівки залишаються придатними у наш час. Чому б не скористатися з цієї допомоги? Наприклад, чому б не переглянути зі своєю дитиною відповідні розділи у 1-му і 2-му томах книжки «Запитання молодих людей. Практичні поради»? Ви можете бути приємно здивовані результатами.

11. Як батьки можуть найефективніше вчити дітей служити Єгові?

¹¹ Яка тема повинна бути найважливішою в розмовах між батьками й дітьми? Апостол Павло писав про неї: «Виховуйте [дітей ваших] у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Дітям потрібно постійно навчатися про Єгову. Особливо їм треба вчитися любити його і розвинути бажання служити йому. Тут також можна багато чого навчити особистим прикладом. Коли діти підліткового віку бачать, що їхні батьки люблять Бога «всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою» і що це приносить добрі результати у житті їхніх батьків, вони, напевно, будуть спонукані наслідувати їх (Матвія 22:37). Так само, коли молоді люди бачать, що їхні батьки мають поміркований погляд на матеріальні речі і ставлять Боже Царство на перше місце, їм буде легше розвинути подібний підхід до справ (Екклезіяста 7:12; Матвія 6:31—33).

12, 13. Про що слід пам’ятати, якщо ми хочемо успішно проводити сімейне вивчення?

¹² Щотижневе сімейне біблійне вивчення є чудовою допомогою у прищепленні молодим людям духовних цінностей (Псалом 119:33, 34; Приповістей 4:20—23). Вкрай необхідно, щоб це вивчення було регулярним (Псалом 1:1—3). І батьки, і діти повинні усвідомлювати, що інші справи слід планувати навколо сімейного вивчення, а не навпаки. До того ж для ефективного сімейного вивчення потрібен правильний умонастрій. Один батько сказав: «Секрет успіху полягає в тому, щоб ведучий створив під час сімейного вивчення атмосферу невимушеності, але також серйозності — щоб учасники почувалися вільно, однак не були легковажними. Не завжди легко досягти належної рівноваги, і деколи буде потрібно виправляти ставлення дітей до вивчення. Якщо раз-другий не все проходить благополучно, не здавайтеся, а готуйтеся до наступного вивчення». Той самий батько сказав, що у молитві перед кожним вивченням він спеціально просив Єгову допомогти всім мати правильний умонастрій (Псалом 119:66).

¹³ За проведення сімейного вивчення відповідальні віруючі батьки. Правда, деякі батьки не є обдарованими вчителями, і їм, можливо, важко проводити сімейне вивчення цікаво. Однак якщо ви любите своїх дітей «ділом та правдою», ви постараєтеся смиренно й щиро допомагати їм робити духовний поступ (1 Івана 3:18). Час від часу вони нарікатимуть, але, напевно, все-таки відчують, що ви глибоко зацікавлені в їхньому добробуті.

14. Як Повторення Закону 11:18, 19 можна застосувати до навчання дітей духовно важливих справ?

¹⁴ Сімейне вивчення — не єдина можливість обговорювати духовно важливі справи. Пам’ятаєте наказ Єгови батькам? Він сказав: «Покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив’яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов’язкою між вашими очима. І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш». (Повторення Закону 11:18, 19; дивіться також Повторення Закону 6:6, 7). Це не означає, що батьки мусять постійно проповідувати дітям. Але люблячий голова сім’ї повинен завжди використовувати можливість духовно зміцнити свою сім’ю.

15, 16. а) Що таке виховання? б) Хто в сім’ї відповідальний за виховання і хто відповідальний за те, щоб слухатися?

¹⁵ Виховання — це напучування, яке виправляє, і воно включає в себе спілкування. Словом «виховання» більше передається думка про виправляння, аніж покарання, хоча покарання також може бути необхідним. Ваші діти потребували виховання, коли були менші, тепер, коли вони стали підлітками, їм далі потрібна якась форма виховання, можливо навіть більше, ніж раніше. Розсудливі діти знають, що це так.

¹⁶ Біблія каже: «Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший» (Приповістей 15:5). З цього вірша можна багато навчитися. З нього випливає, що напучення повинне мати місце. Підліток не може ‘берегти осторогу’, якщо вона не дається. Відповідальність за це Єгова кладе на обох батьків, особливо на батька. А відповідальність дітей — слухатись напучення. Вони більше навчаться і робитимуть менше помилок, якщо будуть слухатися мудрого напучення батька й матері (Приповістей 1:8). Біблія каже: «Злидні і сором тому, хто відмовляється від наставлення, а хто вважає на докори, буде пошанований» (Приповістей 13:18, Дерк.).

17. Якої врівноваженості потрібно батькам у справі виховання?

¹⁷ У вихованні дітей підліткового віку батькам необхідно виявляти врівноваженість. Їм слід уникати зайвої суворості, яка дратувала б дітей, можливо навіть руйнувала їхню впевненість у собі (Колосян 3:21). Але разом з тим батьки не повинні бути настільки поблажливими, що їхні діти залишилися б взагалі без необхідного напучення. Така поблажливість була б згубною. У Приповістей 29:17 говориться: «Карай сина свого — й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі». Однак 21-й вірш каже: «Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний». Хоча у цьому вірші говориться про раба, він однаково стосується і дітей.

18. Про що свідчить належне виховання і чого можна уникнути, коли батьки послідовні у вихованні дітей?

¹⁸ Так, належне виховання свідчить про любов батьків до дитини (Євреїв 12:6, 11). Батьки знають, наскільки важко бути послідовними й розсудливими у вихованні дітей. Заради спокою може здаватися легшим дозволити впертому підліткові робити, що він хоче. Але якщо батьки допустять до цього, пізніше ситуація в домі може взагалі вийти з-під контролю (Приповістей 29:15; Галатів 6:9).

19, 20. Як батькам було б мудро ставитися до розваг своїх дітей підліткового віку?

¹⁹ Колись від дітей сподівалися допомоги в домі чи на полі. Сьогодні багато підлітків мають надмір вільного часу, який вони проводять без нагляду. Світ комерції пропонує безліч способів заповнити той час. Додайте до цього факт, що цей світ не цінує біблійних норм моралі,— і ви отримаєте все необхідне для потенційної біди.

²⁰ Тому розважливі батьки залишають за собою право приймати остаточні рішення стосовно розваг. Але не забувайте, що підлітки ростуть. З кожним роком вони, мабуть, сподіватимуться, що до них будуть ставитись як до доросліших. Тому було б мудро, коли б з віком підлітки отримували від батьків більше свободи у виборі розваг, але тільки з умовою, що їхній вибір свідчить про поступ до духовної зрілості. Час від часу підліток, можливо, робитиме немудрий вибір музики, товариства тощо. Коли це стається, справу слід обговорити, щоб у майбутньому його вибір був ліпшим.

21. Як допоможе підліткові поміркованість у плануванні часу на розваги?

²¹ Скільки часу слід приділяти на розваги? У деяких країнах підлітків переконують, що вони мають право розважатися постійно. Через це юнак чи дівчина може планувати розвагу за розвагою. Батькам слід вчити своїх дітей, що час потрібно також приділяти на інші справи, наприклад сімейне та особисте вивчення, спілкування з духовно зрілими особами, християнські зібрання та хатню роботу. Це не дозволить ‘життєвим розкошам’ витіснити Боже Слово (Луки 8:11—15).

22. Чим у житті підлітка повинні врівноважуватися розваги?

²² Цар Соломон говорив: «Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий!» (Екклезіяста 3:12, 13). Так, радість має своє місце у врівноваженому житті. Але те саме стосується й праці. Багато підлітків сьогодні не знають, що́ таке задоволення від праці чи почуття самоповаги, яке приходить, коли людина береться за проблему і з успіхом її вирішує. Деякі не отримують можливості здобути навички чи професію, щоб забезпечувати себе в житті. Це ставить перед батьками нелегке завдання: чи ви попіклуєтеся, щоб ваша дитина мала таку можливість? Якщо вам вдасться навчити свою дитину цінувати працю й отримувати від неї радість, вона розвине здоровий склад розуму і все життя матиме від цього користь.

23. Як батьки можуть підбадьорювати своїх дітей підліткового віку?

²³ Навіть якщо ви маєте проблеми зі своїм сином чи дочкою, принцип «ніколи любов не перестає» залишається правдивим (1 Коринтян 13:8). Ніколи не переставайте виявляти любов, яку ви, безперечно, маєте. Запитайте себе: «Чи я не скуплюся на похвалу для кожної дитини, коли вона успішно справляється з проблемами чи переборює труднощі? Чи я використовую нагоди виявляти до своїх дітей любов і цінування, поки такі нагоди ще є?» Деколи можуть виникати непорозуміння, але якщо підлітки впевнені у вашій любові до них, вони швидше будуть схильні відповісти вам такою ж любов’ю.

24. Який біблійний принцип повинен служити правилом у вихованні дітей, але про що слід пам’ятати?

²⁴ Звичайно, з віком дітям доведеться самим приймати важливі рішення. У деяких випадках ці рішення не подобатимуться батькам. Що, коли дитина вирішить не служити більше Богу Єгові? Таке може статися. Навіть декотрі духовні сини Єгови відкинули його поради і стали бунтівниками (Буття 6:2; Юди 6). Діти не комп’ютери, які можна запрограмувати на власний розсуд. Вони — створіння із свободою волі, відповідальні перед Єговою за свої рішення. Але принцип з Приповістей 22:6 все-таки повинен служити правилом у вихованні дітей: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не вступиться з неї».

25. Як батьки можуть найкраще виявити вдячність Єгові за привілей батьківства?

²⁵ Отже, любіть своїх дітей і виявляйте цю любов. З усіх сил намагайтесь дотримуватися біблійних принципів, виховуючи їх. Давайте добрий приклад побожної поведінки. Таким чином ви створите своїм дітям найліпші умови для того, щоб вони ставали відповідальними, богобоязливими дорослими. Це найкращий спосіб, як батьки можуть виявити вдячність Єгові за привілей батьківства.