Опановуйте вашого духа!
«НОРМА смертності між сердитими, себелюбними людьми є п’ять разів вища як між спокійними й довіряючими, каже психіатр». Так було сказано в Нью-Йорк таймс з 17 січня 1989 року. Професор Редфорд Б. Уїльямс з Медичного центру в Дюк університеті, Дургам, Північної Кароліни, «дійшов до цього висновку з кількох проведених досліджень». «Довіряючі люди довше живуть,— він каже,— будучи охоронені від руїнницької дії співчутливої нервової системи»,— було сказано в Таймс.
Гнів підвищує кров’яний тиск, шкодить дихальній системі й іншим тілесним органам. Лють перешкоджає процесу думання, внаслідок якого людина впадає в глибоку депресію. Гнів також шкодить духовному здоров’ю. Не дивно, Біблія каже: «Лагідне серце — життя то для тіла» (Приповістей 14:30). Так, оволодівати собою є корисне здоров’ю. Зверніть увагу на інші користі.
Ходіть шляхом мудрості
Людина при здоровому розумі прагне поводитись розумно. Запановувати над духом допомагає нам у цьому. У Приповістей 29:11 говорить про це й каже: «Глупак увесь свій гнів виявляє, а мудрий назад його стримує».
У Біблії слово «дух» часто стосується домінуючого настрою який спонукує людину ходити певним шляхом. «Глупак», увесь свій гнів виявляє, тому що не опановує себе. Така людина вибухає гнівом і не звертає уваги на результати. Дух безглуздої людини найперше надає їй сердитий вигляд. А тоді вибухає непристойною мовою а навіть безумними вчинками.
Розумна людина оволодіває своїм духом і «назад його стримує». Така людина опановує себе й уважно вдумується над результатами гніву. Навіть коли б була добра причина сердитись, то така людина усвідомлює шкідливі наслідки невгамованого вчинку. Тому вона опановує себе й здержується від невгамованого гніву. Вона покладається на Єгову по допомогу, а навіть негайно молиться мовчки. Беручи до уваги всі ці можливості, розумна людина вгамовує гнів, вдумується й робить висновки на підставі принципів у Святому Письмі й Божої волі. Крім того, розумна людина усвідомлює, що не повинна таїти гнів бо це може довести до упертості, а навіть нерозумного вчинку й гріха.
Розумна людина також застосовує пораду апостола Павла: «Гнівайтеся, та не грішіть,— сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте!» (Ефесян 4:26, 27). Якщо розгніваєтесь з доброї причини, то не затаюйте злоби. Нехай захід сонця не знаходить вас у такому стані. Чому ні? Тому що це дасть Дияволові нагоду використати це становище. Він може спонукати вас вчинити щось лукавого й стягнути на вас Боже несхвалення (Псалом 37:8, 9). Краще опанувати себе й негайно полагодити непорозуміння, яке спричинило ваш гнів (Матвія 18:15-17).
Будьте спокійні
В іншій приповістці каже так: «Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний — розумна людина» (Приповістей 17:27). Людина яка розуміє Боже Слово, «слова свої стрмує», і не вибухає гнівом у стані збентеження. Маючи на увазі своє споріднення з Єговою й правильне місце в Божій організації, така людина не дозволить гніву опановувати її. «Розумна людина» старається оволодівати своїми думками. Таким духом, ви теж можете переборювати обставини які заганяють безумних грішити.
Подібно до цього читаємо так: «Терпеливий у гніві — багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту» (Приповістей 14:29). Нетерпимість під час розгнівання може довести до безумних вчинків. Багато краще добре роздумати наслідки невгамованої мови або поведінки! Інакше, людина може поводитись необачно й таким чином «вчиняє глупоту». Будьте ж «довготерпеливі», так як Бог, і уникайте дратівливості й нерозумних вчинків (Вихід 34:6).
Уникайте гордості
Через гордість людина може поводитись нерозсудливо, а навіть гнівливо. Тому читаємо: «Гнівлива людина викликає сварку, а лютий вчиняє багато провин» (Приповістей 29:22). Якщо людина не оволодіває своїм духом, але «гнівається», то може «вчинити багато провин», навіть між близькими друзями. І людина «гнівлива... вчиняє багато провин». Так, вона згрішить — якого розумна й побожна людина повинна уникати.
Ніколи не забувайте, що Єгова не схвалює гордості й вибухів гніву (Приповістей 16:18). Багато краще шукати Божої допомоги й зносити випробовування, поводитись лагідно й уникати гордовитого гніву або лютості (Приповістей 29:23).
Поводьтеся лагідно
Коли б хтось при владі висловлював вам догану, то конче треба реагувати в покірності. Яка ж є перша реакція під такими обставинами — мабуть поспішна, гнівлива відповідь. Але порада в Біблії така: «Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця,— бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин» (Екклезіястова 10:4). Багато краще відповідати лагідно! Справді, «лагідна відповідь гнів відвертає» (Приповістей 15:1). Нам потрібна здержливість, щоб лагідно реагувати, і таким розумним чином улагоджувати проблеми й поширювати спокійні споріднення.
Якщо ви станете предметом незаслуженої догани, то надіємось, що людина при владі дасть вам нагоду пояснити справу. Звичайно, треба пояснювати лагідним духом у надії, що таким чином спростується помилковий погляд. Людина при владі теж мусить опановувати себе, щоб вислухала пояснення, виявляючи свою власну мудрість і силу духу.
Чи християнин є при владі чи ні, то повинен пам’ятати, що «людина, що стриму немає для духу свого,— це зруйноване місто без муру» (Приповістей 25:28). Гнівлива людина, яка не оволодіває своїм духом викриває себе на неправильні думки, які можуть спонукати її до неправильних вчинків. Ісус Христос, досконалий Зразок, був «тихий і серцем покірливий» (Матвія 11:29). Крім цього, лагідність є плід Божого святого духу, за яким християни моляться (Луки 11:13; Галатів 5:22, 23).
Чому оволодівати вашим духом
Ми оцінюємо коли хтось лагідно говорить до нас, але не все знаємо причину на гнівливі вибухи. Безпринципна людина навіть може затаювати свій гнів і постанову помститись за дійсну або уявлену образу! Лицемірно, така людина може чекати нагоди сказати щось шкідливого про особу яку ненавидить. Певно, християнин не повинен дозволити такому духу розвинутись у його серці, бо апостол Іван написав: «Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила». Іван також сказав: «Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б» (1 Івана 2:11;3:15).
Затаювання лицемірства, гордості, або якої-небудь іншої безбожницької риси, не обманить Бога. Навіть голосні заявляння або показне самовдоволення не затаять від Бога те що знаходиться в серці людини. У Приповістці 16:2 каже: «Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь [Єгова, НС]». Бог ніколи не буде обманений.
Заради вашого власного добробуту й з біблійних причин яких ми обговорили, будьте такими як Ісус і інші розумні особи, які уникали гордості й поводились лагідно. Старайтесь як можете оволодівати вашим духом!