Вісники Царства сповіщають
«Господнє Ім’я — сильна башта»
МИ ЖИВЕМО в нестабільні часи. Спокійне зовні життя може змінитися в одну мить, і дехто опиниться у великій небезпеці без жодного попередження чи підозри. Небезпека може прийти через політичний переворот, насильницького противника, стихійні лиха або серйозну хворобу. Куди ж християнам звертатися по допомогу у ситуаціях, що загрожують їхньому життю?
Дейвід, місіонер, який живе в одному з філіалів Товариства Вартової башти, зрозумів відповідь на це питання з неприємного випадку. Працюючи водієм, одного ранку він виїхав за працівниками Бетелю, що живуть за межами філіалу. На вулиці ще було темно. Він вже підібрав Розалію і саме проїжджав повз поліцейську дільницю, коли почувся перший постріл.
Після цього все сталося дуже швидко. Почувся звук, як від фейєрверку, і одне коло машини почало спускати. Раптом Дейвід побачив посеред дороги солдата, який цілився прямо в нього. Майже в один і той самий час сталися три події: град куль зрешетив машину, вибивши вікна; Дейвід та Розалія нахилилися; солдат почав стріляти у вітрове скло на рівні очей.
У той час, коли в машину почали стріляти, Дейвід, нахилившись, намагався загальмувати. І Дейвід, і Розалія думали, що загинуть. Вони вголос молилися до Єгови і просили його про опіку. Пізніше Розалія сказала, що в цей момент вона думала, як відреагує її сім’я, коли почує про її смерть!
Живі!
Звуки пострілів та битого скла зрештою припинилися, і Дейвід подивився на Розалію. Побачивши маленьку круглу пляму крові на її спині, він обімлів. Але це була ранка від скла, а не від кулі. Коліна сестри теж були поранені склом і кровоточили, але в загальному все було добре.
До машини підійшли чоловіки в уніформах та з білими пов’язками на рукавах і скомандували вийти з піднятими руками. Один з них, очевидно вищого звання, повернувся до солдата і сказав: «Я ж наказував не стріляти в цивільних». Солдат почав оправдуватися, що він почув постріли і подумав, що стріляють з машини.
Коли Дейвід сказав, що він та Розалія Свідки Єгови, реакція була прихильною. Брат пояснив, чим він займається, але солдати все-таки хотіли затримати їх. Очевидно, того ранку, коли Дейвід та Розалія їхали машиною, військова фракція готувала державний переворот і ці солдати захоплювали поліцейську дільницю.
Для Розалії все це було сильним потрясінням, але вона мужньо зберігала спокій, в той час, коли Дейвід просив, щоб їх відпустили. Зрештою їм дозволили йти, але залишити машину. Вони пройшли пішки до іншої вулиці і тоді автобусом доїхали до філіалу, де Розалії було надано медичну допомогу.
Сила молитви
Дейвід навчився дечого із цього випадку: ніколи не слід недооцінювати силу щирої молитви або забувати, що коли мужньо признатися в тому, що ти Свідок Єгови, то це може бути допомогою. Слова: «Господнє Ім’я — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний» — можуть буквально сповнитися у вашому житті (Приповістей 15:29; 18:10; Филип’ян 4:6).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 19]
Fotografia de Publicationes Capriles, Caracas, Venezuela