Чи ти повністю слідуєш Єгові?
«ПРАВЕДНИК, немов той лев упевнений» (Приповістей 28:1, Хоменко). Він вірить у Боже Слово, впевнено покладається на нього і сміливо служить Єгові навіть перед загрозою небезпеки.
У XVI столітті до. н. е, коли ізраїльтяни знаходилися в Сінаї після того, як Бог визволив їх з єгипетського рабства, два чоловіки особливим способом виявили, що вони були такими впевненими, як лев. Вони залишились вірними Єгові за несприятливих умов. Одним із них був слуга і наступник Мойсея — Ісус із племені Єфрема (Вихід 33:11; Числа 13:8, 16; Повторення Закону 34:9; Ісуса Навина 1:1, 2). Іншим — Калев, син Єфуннеїв, з племені Юди (Числа 13:6; 32:12).
Калев вірно і ревно виконував волю Єгови. Провівши у вірному служінні Богові довге життя, він міг сказати, що «повністю слідував Єгові» (Ісуса Навина 14:8, НС). «Я був цілком вірним ГОСПОДЕВІ, Богові моєму»,— говориться у «Новій американській Біблії» (англ.). Калев був «в повнї слухняним» Богові Єгові, або «вірно виконував мету» Бога (Куліш; «Нова англійська Біблія»). Іншими словами, Калев сказав: «Я точно слідував Господу, Богу моєму» («Синодальний переклад», рос.). Що ж сказати про тебе? Чи ти повністю слідуєш Єгові?
Розвідування землі
Уявіть, що ви знаходитеся серед ізраїльтян через деякий час після того, як Єгова визволив їх з єгипетського рабства. Подивіться, як вірно слідує Божим настановам Мойсей. Зверніть увагу, наскільки Калев упевнений в тому, що Єгова є зі своїм народом.
Йде другий рік після виходу з Єгипту. Ізраїльтяни отаборилися у Кадеш-Барнеа, що в пустині Паран. Вони стоять на кордоні Обітованої землі. За наказом Бога Мойсей збирається вислати в Ханаан 12 розвідників. Він каже: «Здійміться звідсіль у Негев та й зійдіть на гору, та огляньте землю, яка вона, і люд, що в ній живе, сильний він чи слабий, мало його чи багато, і який той край, де він живе, чи добрий чи поганий, і які міста, що в них живе він, чи відкриті чи укріплені, і яка земля, родюча вона чи ялова, чи є на ній дерево а чи ні. Та будьте сміливі й принесіть плоди землі» (Числа 13:17—20, Хом.).
Ті 12 чоловіків вирушають у небезпечну подорож. Вона триває 40 днів. У Хевроні вони бачать високих на зріст людей. У долині Ешкол звертають увагу на родючість землі і вирішують принести її плоди. Одне гроно винограду виявилося настільки важким, що його треба було нести двом чоловікам на жердині! (Числа 13:21—25).
Повернувшись у табір ізраїльтян, розвідники повідомили: «Прийшли ми в землю, куди ти посилав нас; вона таки й справді молоком та медом тече, ось і плоди її. Тільки ж народ, що в ній живе, сильний та й міста укріплені, вельми великі; бачили ми там і потомків Анака. Амалек живе в землі Негев; а Хеттит і Євусій та Аморій живуть у горах, Ханаан же живе при морі і здовж берегів Йордану» (Числа 13:26—29, Хом.). Десять розвідників не були готові слухатись Божого наказу і йти в Обітовану землю.
«З нами Єгова»
Однак з вірою в Бога Єгову безстрашний розвідник Калев наполягає: «Пійдемо таки та й займем її, стане бо сили в нас впокорити її». Але десять розвідників не погоджуються, кажучи, що мешканці Ханаану сильніші від ізраїльтян. Перелякані розвідники, яким бракує віри, вважають себе лише сараною в порівнянні з тими людьми (Числа 13:30—33, Кул.).
«З нами Господь [Єгова, НС],— не бійтеся їх!» — наполягають Калев та Ісус. Але на їхні слова не звертають уваги. Коли люди почали говорити про те, щоб закидати їх камінням, Бог втручається й оголошує вирок тим, які нарікають: «Ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім,— окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового. А діти ваші, ...впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили [відкинули, НС]... А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, ...аж поки вигинуть ваші трупи на пустині. Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ» (Числа 14:9, 30—34).
Все ще вірний через багато років
Проходить 40 років вироку, і смерть забирає ціле покоління тих, що нарікали. Але Калев та Ісус і досі вірні Богові. У моавській пустині Мойсей та первосвященик Елеазар полічили воїнів віком від 20 років. З кожного племені Ізраїля Бог називає одного чоловіка, якому буде доручено поділ Обітованої землі. Калев, Ісус та Елеазар є серед них (Числа 34:17—29). Хоча Калеву зараз 79 років, він все ще сильний, вірний та мужній.
Коли Мойсей та Аарон лічили людей коло гори Сінай перед тим, як народ зі страху відмовився ввійти у землю Ханаан, число ізраїльських воїнів становило 603 550. Після чотирьох десятиліть перебування у пустині армія була меншою — 601 730 чоловік (Числа 1:44—46; 26:51). Однак на чолі з Ісусом та маючи у своїх рядах Калева, ізраїльтяни увійшли в Обітовану землю й отримували перемогу за перемогою. Як Ісус та Калев завжди і сподівалися, Єгова перемагав у битвах за свій народ.
Перейшовши з ізраїльськими воїнами ріку Йордан, Ісус та Калев, вже похилого віку, далі беруть участь у битвах. Однак і після шести років війни велика частина землі все ще залишається незайнятою. Єгова вижене її мешканців, але зараз він наказує, щоб землю було поділено між ізраїльськими племенами жеребкуванням (Ісуса Навина 13:1—7).
Він повністю слідував Єгові
Як ветеран багатьох боїв, Калев прийшов до Ісуса і сказав: «Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм. А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм [повністю слідував Єгові, Богові моєму, НС]» (Ісуса Навина 14:6—8). Дійсно, Калев повністю слідував Єгові, вірно виконуючи Божу волю.
Калев додає: «І присягнув Мойсей того дня, говорячи: «Поправді кажу,— той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм [повністю слідував Єгові, Богові моєму, НС]. А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п’ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п’яти літ. Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене,— яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити. А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може [мабуть, НС] Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь». І Калев отримує у спадок Хеврон (Ісуса Навина 14:9—15).
Літній Калев отримав найважче призначення — район, населений людьми надзвичайного росту. Але це не занадто важко для 85-літнього воїна. З часом хевронські велетні були переможені. Отніїл, син молодшого брата Калева і суддя в Ізраїлі, захоплює Девір. В обох цих містах пізніше живуть левіти, і Хеврон стає містом сховища для людей, що вчинили невмисне вбивство (Ісуса Навина 15:13—19; 21:3, 11—16; Суддів 1:9—15, 20).
Завжди повністю слідуй Єгові
Калев та Ісус були недосконалими людьми. Однак вони вірно виконували волю Єгови. Їхня віра не ослабла за 40 років труднощів у пустині, які вони зносили через Ізраїлів непослух. Подібно до них, сьогоднішні слуги Єгови не дозволяють нічому перешкоджати їм служити на хвалу Богові. Вони усвідомлюють, що між Божою організацією та організацією Сатани Диявола точиться боротьба, і тому залишаються незламними й у всьому намагаються задовольняти свого небесного Отця.
Наприклад, багато людей Єгови, щоб відзначити Господню Вечерю, тобто Спомин смерті Ісуса Христа, наражалися на брутальність з боку інших, а навіть на смерть (1 Коринтян 11:23—26). Одна християнка, що була ув’язнена в нацистському концентраційному таборі протягом другої світової війни, розповідає:
«Кожному було сказано прийти в пральню об 11 годині ночі. Ми зібралися точно в 11.00, всього 105 чоловік. Тісним кільцем оточили накритий білою тканиною ослінчик із символами на ньому. Кімнату освітлювала свічка, електричне світло могло видати нас. Ми почували себе, як перші християни, що збиралися в катакомбах. Це була урочиста вечеря. Ми ще раз висловили Отцю палкі обітниці використовувати всю свою силу на оправдання його святого імені і вірно обстоювати Теократію».
Незважаючи на труднощі, які можуть виникати під час переслідування слуг Єгови, ми можемо покладатися на дану Богом силу служити йому мужньо і приносити честь його святому імені (Филип’ян 4:13). Тоді як ми намагаємося задовольняти Єгову, нам корисно пам’ятати Калева. Його приклад — повністю слідувати Єгові — справив сильне враження на одного молодого чоловіка, який розпочав повночасну проповідницьку працю у 1921 році. Він писав:
«Хоча для того щоб розпочати піонерування, потрібно було залишити приємну роботу в сучасній друкарні в місті Ковентрі (Англія), я зовсім не шкодував. Моє присвячення вже вирішило справу; моє життя було присвячене Богові. Я пригадував Калева, який увійшов в Обітовану землю з Ісусом і про якого сказано, що він «повністю слідував Єгові» (Іс. Нав. 14:8, НС). Мені здавалося, що треба мати власне такий склад думок. Я знав, що коли «повністю» служитиму Єгові, то моє присвячене життя стане більш значущим; воно дасть мені більше можливостей приносити плоди, що відзначають християн».
Калев отримав благословення за те, що вірно і повністю слідував Єгові і завжди старався виконувати волю Бога. Як і він, інші особи теж мали багато радості і великі благословення у служінні Богові. Попробуй і ти повністю слідувати Єгові.
[Ілюстрація на сторінці 26]
Калев та Ісус були вірними Єгові під час випробувань. А ти?