Радійте в Єгові та веселіться
УСПІШНЕ завершення роботи над яким-небудь вартісним проектом завжди є часом для радості. Для 48 студентів 106-го класу Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти випускна програма, яка відбулася 13 березня 1999 року в Освітньому центрі Товариства Вартової башти в Патерсоні (штат Нью-Йорк, США), безперечно, була саме такою подією.
У вступних словах Теодор Ярач, член Керівного органу й випускник сьомого класу Ґілеаду, який був ведучим випускної програми, звернув увагу на Псалом 32:11, де в перекладі Хоменка говориться: «Радійте в Господі й веселіться, праведні». Пояснюючи, чому радість усіх присутніх на цій події була доречною, брат Ярач сказав: «Ми радіємо на подібних урочистостях, оскільки усвідомлюємо, чого досягає Єгова завдяки праведним серцем людям, включаючи студентів Ґілеаду». Хоча студенти й зробили певні приготування, щоб приїхати до школи Ґілеад, а також докладали старанних зусиль, аби бути придатними до місіонерського служіння, однак саме Єгова подбав про те, щоб усі ці зусилля увінчалися успіхом (Приповістей 21:5; 27:1). Власне з цієї причини, підкреслив брат Ярач, ми й ‘радіємо в Господі’.
Серед присутніх у залі для глядачів у Патерсоні були члени сімей та гості студентів, котрі з’їхалися з 12 країн, аби розділити радість з приводу цієї події. Усі 5198 присутніх — включаючи членів родини Бетелю в Брукліні, Патерсоні та Уоллкіллі, котрі могли слухати промови за допомогою аудіо- та відеозв’язку,— з нетерпінням чекали наступних пунктів програми, і було видно, що серед них справді панує радісний дух.
Заохочені до того, аби підтримувати радісний дух
Після свого вступного слова брат Ярач представив першого з 5 промовців, котрі підготували підбадьорливі біблійні поради, і не лише для випускників Ґілеаду, але й для всіх присутніх.
Першим промовцем був Вільям Маленфант, випускник 34-го класу Ґілеаду, котрий тепер служить помічником Комітету навчання Керівного органу. Звертаючи увагу на тему своєї заснованої на вірші з Екклезіяста 1:2 промови, котра називалася «Усе» — не марнота!», брат Маленфант запитав: «Чи Соломон справді мав на увазі, що все в абсолютному розумінні цього слова є марнотою?» Відповідь: «Ні. Він наголосив, що людські починання, при яких ігнорується Божа воля, а також заняття, далекі від Божої волі,— все це марнота». На противагу цьому, поклоніння правдивому Богу Єгові не є марнотою; також не є марнотою вивчення Божого Слова, Біблії, та навчання її інших. Бог не забуває таких зусиль з боку своїх слуг (Євреїв 6:10). І навіть якщо людей, котрі знайшли ласку в Божих очах, спіткає нещастя, вони ‘будуть зв’язані у в’язці живих із Господом’ (1 Самуїла 25:29). Яка зворушлива думка! Пам’ятаючи про все це, кожний поклонник Єгови зможе зберігати радісний дух.
Джон Барр, член Керівного органу, підбадьорив випускний клас промовою «Знаходьте задоволення у своєму місіонерському призначенні». Він показав, що місіонерське служіння завжди було надзвичайно дороге серцю Бога Єгови. «Воно було нерозривно пов’язане з виразом любові Єгови до цього світу. Він послав на землю свого єдинородного Сина. Ісус був найбільшим, найвидатнішим місіонером». Випускники можуть роздумувати про зміни, які зробив Ісус, аби бути успішним у своєму призначенні на землі, а з благ, котрі принесло з собою місіонерське служіння Ісуса, ще й досі може скористатися чимало людей. Як підкреслив брат Барр, це стало можливим тому, що Ісус знаходив задоволення у виконанні Божої праці, а також любив синів людських (Приповістей 8:30, 31). Брат Барр спонукав випускників триматися свого призначення, і не лише тому, що треба виявляти витривалість, а тому, що служіння має приносити їм задоволення. «Покладайтесь на Єгову,— благав він клас.— І він не дасть вам упасти» (Псалом 55:23).
«Ходімо в ім’я Єгови вічно». Такою була тема, вибрана наступним промовцем, Ллойдом Беррі, також членом Керівного органу. Після закінчення 11-го класу Ґілеаду брат Беррі протягом 25 років служив місіонером в Японії, тож у промові він розповів деякі випадки, що сталися з першими місіонерами, та описав труднощі, з якими тоді доводилося справлятись. Яку практичну пораду він дав випускному класу? «Перш за все, підтримуйте духовність. Також учіть мову й культуру. Не втрачайте почуття гумору. І наполегливо виконуйте роботу; не дозволяйте собі ослабнути чи здатися». Брат Беррі сказав випускникам, що в закордонному призначенні вони зустрічатимуть багатьох людей, котрі ходять в ім’я різних богів і божеств, та пригадав їм слова Михея: «Усі бо народи ходитимуть кожен ім’ям свого бога, а ми будем ходити Ім’ям Господа [«Єгови», НС], нашого Бога, на віки віків!» (Михея 4:5). Приклад колишніх місіонерів, безумовно, є могутньою спонукою до того, аби всі Божі слуги й надалі ходили в ім’я Єгови та вірно йому служили.
Наступний пункт програми представив інструктор школи Ґілеад Лоренс Боуен. Тема його промови підняла запитання: «Ким ви станете?» Він показав, що успіх у служінні Богу залежить від віри й довір’я до Єгови. Абсолютна довіра до Єгови принесла царю Асі гучну перемогу над армією ворогів, яка налічувала мільйон воїнів. Однак пророк Азарія нагадав йому про необхідність і далі покладатися на Бога: «Господь з вами, якщо будете з Ним» (2 Хронік 14:8—11; 15:1, 2). Оскільки Боже ім’я, Єгова, вказує на те, що він стає тим, ким необхідно для того, аби виконати свій намір,— чи то Постачальником, чи Захисником, чи навіть Виконавцем вироку,— місіонери, котрі покладаються на Єгову та діють згідно з його наміром, стануть успішними у своїх призначеннях (Вихід 3:14). «Ніколи не забувайте,— сказав на завершення брат Боуен,— що доти, доки ви намагатиметесь, аби намір Єгови був вашим наміром, він допомагатиме вам стати тим, ким потрібно, для того щоб ви виконали своє завдання».
Останнім промовцем у цій частині програми був Уоллес Ліверенс, колишній місіонер, а тепер реєстратор школи. Його промова, котра називалася «Дбайте, аби Боже Слово залишалось живим та діяло в вас», звертала увагу на вірну Божу звістку, або обітницю, яка невпинно наближається до свого сповнення (Євреїв 4:12). Вона впливає на життя людей, якщо вони дозволяють (1 Солунян 2:13). Як можна дбати, аби це слово залишалось живим і діяльним у нашому житті? Старанно вивчаючи Біблію. Брат Ліверенс нагадав випускникам про методи вивчення Біблії, яким вони навчились у Ґілеаді; сюди входить читання й пояснення значення та застосування Божого Слова. Він навів слова Альберта Шредера, члена Керівного органу, котрий служив головуючим комітету, що більше 50 років тому заснував школу Ґілеад: «Розглядаючи контекст, можна отримати повну, точну, духовну силу, яку дає Бог у своєму Слові». Завдяки такому підходу до вивчення Біблії ми дбатимемо, аби Боже Слово залишалось живим та діяло.
Радісні випадки зі служіння та інтерв’ю
Після промов присутні мали нагоду почути від самих студентів деякі радісні випадки зі служіння. Під керівництвом Марка Нюмера, колишнього місіонера, а тепер інструктора Ґілеаду, група студентів розповіла й продемонструвала, як у різних ситуаціях вони намагались давати свідчення. Декому з них удалося розпочати й проводити біблійні вивчення, оскільки під час служіння вони звертали свою увагу на обставини та висловлювання людей у території, а також виявляли особисте зацікавлення ними. Так студенти ‘уважали на самих себе та на науку’ й на ділі показали своє прагнення допомагати іншим отримати спасіння (1 Тимофія 4:16).
Було дано чимало практичних порад; про радість місіонерського служіння також розповідало багато досвідчених братів, котрі проходять навчання в школі для членів комітетів філіалів в Освітньому центрі Товариства Вартової башти. Брати Семюель Герд та Роберт Джонсон із усесвітнього центру провели жваві інтерв’ю з представниками філіалів Товариства в Болівії, Зімбабве, Нікарагуа, Центральноафриканській Республіці, Домініканській Республіці, Папуа-Новій Гвінеї та Камеруні.
Після випадків зі служіння та інтерв’ю Ґерріт Леш, випускник 41-го класу Ґілеаду, котрий тепер є членом Керівного органу, виступив з кінцевою промовою на тему, яка змусила присутніх задуматись; називалась вона «Чи ти є ‘бажаною особою’?». Спочатку брат Леш нагадав випускникам приклад Ісуса: його, досконалого Сина Божого, люди бажаним не вважали, навпаки, «Він погорджений був, Його люди покинули» (Ісаї 53:3). Тож не дивно, що сьогодні в багатьох країнах світу місіонерів уважають персонами нон-ґрата, чиє перебування там є неприйнятним і небажаним. Даниїла ж, котрий чимало років служив у Вавилоні, Творець через ангела тричі назвав ‘любим’, або дуже бажаним (Даниїла 9:23; 10:11, 19). Завдяки чому Даниїл був таким бажаним? Пристосовуючись до вавилонської культури, він ніколи не йшов на компроміс із біблійними принципами; він в усьому був чесний, ніколи не використовував свого становища для власної користі; він також був ревним дослідником Божого Слова (Даниїла 1:8, 9; 6:5; 9:2). Він також регулярно молився до Єгови та завжди був готовий віддати Богові славу за свої досягнення (Даниїла 2:20). Наслідуючи приклад Даниїла, Божі слуги можуть стати бажаними — необов’язково для світу, але неодмінно для Бога Єгови.
На закінчення програми, котра духовно піднесла присутніх, головуючий зачитав деякі телеграми й повідомлення, що надійшли з усіх куточків світу. Тоді всім 24 подружнім парам вручили дипломи та оголосили країни, куди їх було призначено. У кінці один зі студентів зачитав від імені класу листа до Керівного органу та родини Бетелю, в якому висловлювалась вдячність за навчання та підготовку, отриману за ці 5 місяців.
Після закінчення програми, коли всі залишали зал, серед безлічі голосів не можна було не почути «радости з похвалами» (Неемії 12:27).
[Рамка на сторінці 27]
Статистичні дані про клас
Кількість представлених країн: 10
Кількість країн призначення: 19
Кількість студентів: 48
Кількість подружніх пар: 24
Середній вік: 33
Середня кількість років у правді: 16
Середня кількість років у повночасному служінні: 13
[Ілюстрація на сторінці 25]
106-й клас Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти
У цьому списку ряди пронумеровано, починаючи з переднього, а імена перераховано зліва направо в кожному ряді.
1) Д. Дікін; М. Пуополо; М. Лаґуна; Ш. Девольт; Е. Домінґес; Дж. Бурк. 2) С. Ґойте; В. Васкес; А. Сібрук; А. Моска; Л. Геллі; Л. Брюерд. 3) Т. Брендон; Н. Оліварес; Д. Коулмен; В. Скотт; Л. Петерсен; К. МакЛауд. 4) Дж. МакЛауд; Ж. Томпсон; Ф. Люберіс; Б. Спета; М. Летімеке; Дж. Лаґуна. 5) У. Ґойте; Р. Домінґес; Ф. Геллі; М. Сміт; Д. Байер; А. Моска. 6) К. Скотт; В. Сібрук; Р. Спета; Р. Коулмен; Л. Брюерд; В. Девольт. 7) Д. Сміт; Т. Летімеке; П. Петерсен; Ґ. Томпсон; Р. Васкес; Е. Байер. 8) М. Люберіс; К. Дікін; Д. Брендон; Д. Пуополо; О. Оліварес; Ш. Бурк.