Чи ти сповнюєш свій ввесь обов’язок перед Богом?
«Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе!» (ЕККЛЕЗІЯСТА 12:14).
1. Що Єгова робить для своїх людей?
ЄГОВА підтримує тих, які постійно пам’ятають про нього як про свого Величного Творця. Його натхнене Слово дає їм знання, необхідне, щоб повністю догоджати йому. Божий святий дух керує ними у сповненні божественної волі, так щоб вони ‘в усякому доброму ділі приносили плід’ (Колосян 1:9, 10). Крім того, Єгова постачає духовну поживу і теократичне керівництво через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Отже, Божі люди мають багато небесних благословень, коли служать Єгові і виконують важливу працю проповідування доброї новини про Царство (Марка 13:10).
2. Які питання можуть виникати щодо служіння Єгові?
2 Правдиві християни раді бути зайнятими у священному служінні Єгові. Однак деякі можуть знеохочуватися і думати, що їхні зусилля беззмістовні. Наприклад, деколи присвячені християни можуть міркувати, чи їхні сумлінні зусилля дійсно чогось варті. Обдумуючи сімейне вивчення та інші справи, голова сім’ї може запитувати себе: «Чи Єгова справді задоволений тим, що ми робимо? Чи ми сповнюємо свій ввесь обов’язок перед Богом?» Мудрі слова збирача допоможуть нам відповісти на ці запитання.
Чи все марнота?
3. Що, згідно з Екклезіяста 12:8, є вершиною марноти?
3 Дехто може подумати, що слова цього мудрого чоловіка нікого не підбадьорюють — ані молодих, ані старих. «Наймарніша марнота,— сказав Проповідник,— марнота — усе!» (Екклезіяста 12:8). По суті, це вершина марноти — ігнорувати Величного Творця в молодості і не служити йому до самої старості, коли єдиним досягненням довгого життя є похилий вік. Для такої особи все марнота, або порожнеча, навіть якщо вона помре в багатстві і славі цього світу, який лежить у владі лукавого, Сатани Диявола (1 Івана 5:19).
4. Чому можна сказати, що не все марнота?
4 Не все є марнотою для людей, котрі складають скарби на небі як вірні слуги Єгови (Матвія 6:19, 20). Вони мають багато роботи в ділі Господньому і такі труди аж ніяк не марнота (1 Коринтян 15:58, НС). Але якщо ми присвячені християни, то чи ми зайняті роботою, визначеною Богом у ці останні дні? (2 Тимофія 3:1). Чи, може, ведемо спосіб життя, який нас мало чим відрізняє від наших сусідів? Вони можуть належати до різних релігій і бути досить побожними, регулярно відвідувати свої доми поклоніння і старатися робити те, чого від них вимагає їхнє віровизнання. Звичайно, вони не є вісниками Царства. Їм бракує точного знання про те, що тепер «час кінця», а також почуття невідкладності щодо днів, у яких ми живемо (Даниїла 12:4).
5. Що нам слід робити, якщо буденні життєві заняття стали для нас головним у житті?
5 Ісус Христос сказав про наші тяжкі часи: «Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу», і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав,— так буде і прихід Сина Людського» (Матвія 24:37—39). Немає нічого поганого в тому, щоб помірно їсти й пити, а шлюб є розпорядком самого Бога (Буття 2:20—24). Однак, якщо ми усвідомлюємо, що буденні життєві заняття стали для нас головним у житті, чому б не молитись про це? Єгова може допомогти нам ставити справи Царства на перше місце, чинити правильне і сповняти свій обов’язок перед ним (Матвія 6:33; Римлян 12:12; 2 Коринтян 13:7).
Присвячення і наш обов’язок перед Богом
6. Якого важливого обов’язку перед Богом не сповняють деякі охрещені особи?
6 Деяким охрещеним християнам потрібно палко молитися, тому що вони не живуть відповідно до обов’язку служіння, який взяли на себе, присвятившись Богові. Вже кілька років понад 300 000 осіб щороку приймає хрещення, але загальна кількість активних Свідків Єгови не збільшується відповідно до цього зросту. Деякі вісники Царства перестали проголошувати добру новину. Проте перш ніж людина охреститься, їй необхідно брати активну участь у християнському служінні. Отже, такі особи усвідомлюють доручення, яке Ісус дав своїм послідовникам: «Ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Матвія 28:19, 20). Якщо охрещені особи більше не служать як активні Свідки Бога і Христа, хоча й не мають особливих обмежень через погане здоров’я чи інші незалежні від них обставини, то вони не живуть відповідно до свого всього обов’язку перед нашим Величним Творцем (Ісаї 43:10—12).
7. Чому нам слід регулярно збиратися для поклоніння?
7 Стародавній Ізраїль був народом, присвяченим Богові, і, перебуваючи під Закон-угодою, члени цього народу мали перед Єговою обов’язки. Наприклад, усі особи чоловічої статі повинні були збиратися на три щорічні свята, і людина, яка свідомо не відзначала Пасхи, мала бути «винищена» (Числа 9:13; Левит 23:1—43; Повторення Закону 16:16). Щоб виконати свій обов’язок перед Богом як присвячений народ, ізраїльтяни мали збиратися для поклоніння (Повторення Закону 31:10—13). Ніде в Законі не говорилося: «Роби це, якщо знайдеш час у своєму житті». З погляду людей, сьогодні присвячених Єгові, цей приклад, безумовно, додає ваги словам Павла: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» (Євреїв 10:24, 25). Так, регулярно збиратися зі співвіруючими — це частина обов’язку присвячених християн перед Богом.
Старанно зважуй свої рішення!
8. Чому молодим присвяченим особам слід з молитвою обдумати своє священне служіння?
8 Якщо ти молода людина, присвячена Єгові, то, ставлячи справи Царства на перше місце у житті, отримаєш щедрі благословення (Приповістей 10:22). З молитвою і старанним плануванням ти зможеш провести хоча б молоді роки у якомусь виді повночасного служіння, а це чудовий спосіб показати, що пам’ятаєш свого Величного Творця. Інакше матеріальні інтереси можуть почати забирати більшість твого часу та уваги. Подібно до інших людей, ти можеш рано одружитися і, щоб набути матеріальні речі, залізти в борги. Багато твого часу та енергії може поглинути вигідна кар’єра. Коли з’являться діти, доведеться взяти на себе багаторічні сімейні обов’язки (1 Тимофія 5:8). Можливо, ти не забув про свого Величного Творця, але мудро пам’ятати, що раннє планування — або його брак — може визначити напрямок твого дорослого життя. Пізніше може статися, що, озираючись на прожиті роки, ти жалкуватимеш, що принаймні молоді роки не провів, повніше виконуючи священне служіння нашому Величному Творцю. Чому б не обдумати з молитвою своїх планів на майбутнє вже тепер, так щоб у свої молоді роки знайти задоволення у священному служінні Єгові?
9. Що може зробити чоловік, який колись мав велику відповідальність у зборі, а тепер постарішав?
9 Розгляньмо інші обставини — ситуацію чоловіка, який колись служив пастирем «отари Божої» (1 Петра 5:2, 3, Дерк.). З якихось причин він добровільно відмовився від цього привілею. Щоправда, тепер він постарішав і йому, можливо, важче продовжувати служіння Богові. Але чи може він знову прагнути до теократичних привілеїв? Які ж благословення такий чоловік може принести, якщо він візьме на себе більше відповідальності у зборі! І оскільки ніхто не живе сам для себе, друзі й близькі радітимуть, якщо він розширить своє служіння на хвалу Богові (Римлян 14:7, 8). А понад усе, Єгова не забуде того, що хтось робить у служінні йому (Євреїв 6:10—12). Що ж допоможе нам пам’ятати про свого Величного Творця?
Що допомагає пам’ятати про нашого Величного Творця
10. Чому збирач був у відповідному стані, щоб давати вказівки про те, як нам пам’ятати про свого Величного Творця?
10 Збирач був у відповідному стані, щоб давати повчання про те, як нам пам’ятати про свого Величного Творця. Єгова відповів на його щиру молитву і дав йому незвичайну мудрість (1 Царів 3:6—12). Соломон старанно дослідив усю сукупність людських занять. До того ж він був натхнений Богом записати свої висновки для користі інших. Він писав: «Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей. Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова» (Екклезіяста 12:9, 10).
11. Чому нам слід приймати мудрі поради Соломона?
11 У перекладі Хоменка ці слова передано так: «Опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток. Когелет старався дібрати вирази гарні, й вірно списав слова правди». Соломон намагався досягти сердець своїх читачів гарними виразами і справді цікавими та вартими уваги темами. Оскільки його слова записані у Святому Письмі під натхненням святого духу, ми можемо приймати його висновки і мудрі поради без застережень (2 Тимофія 3:16, 17).
12. Як би ви своїми словами передали думку Соломона, записану в Екклезіяста 12:11, 12?
12 У час Соломона було доступно багато книжок, хоча тоді й не існувало таких методів друкування, як сьогодні. Як слід було розглядати таку літературу? Він сказав: «Слова у мудрих — мов стрекало погонича, і, наче забиті цвяхи,— у збирачів прислів’їв [«є збирачі прислів’їв», НС]: від єдиного пастиря дані. А крім них, сину мій, стережися: складати багато книг — кінця не буде, і багато читати — томління для плоті» (Екклезіяста 12:11, 12, Москаленко).
13. Як можуть слова людей з побожною мудрістю бути немов стрекала і кого порівнюється до «забитих цвяхів»?
13 Слова людей, які мають побожну мудрість, подібні до стрекала. Чим саме? Вони ніби підштовхують читачів або слухачів до того, щоб робити поступ відповідно до мудрих висловів, прочитаних чи почутих. Крім того, «збирачі прислів’їв», або справді мудрих і цінних висловів, є наче «забиті цвяхи», тобто міцні, непохитні. Це тому, що добрі слова таких осіб відображають мудрість Єгови і, отже, можуть урівноважувати і підтримувати читачів або слухачів. Якщо ви є богобійною людиною і маєте дітей, чи ж вам не слід їх пильно навчати такої мудрості і прищеплювати її в їхні розуми і серця (Повторення Закону 6:4—9, Хом.).
14. а) Які книжки некорисно «багато читати»? б) Якій літературі ми повинні віддавати перевагу і чому?
14 Чому ж тоді Соломон так відзивався про книжки? У порівнянні зі Словом Єгови незліченні томи цього світу містять лише людські міркування. Велика частина цих думок є відображенням мислення Сатани Диявола (2 Коринтян 4:4). Тому, якщо «багато читати» такий світський матеріал, це не приносить великої тривалої користі. По суті, значна частина його може бути духовно шкідливою. Подібно до Соломона, роздумуймо над тим, що про життя каже Боже Слово. Це зміцнить нашу віру і наблизить нас до Єгови. Надмірна увага до інших книжок чи джерел інформації може втомити нас. Така література особливо тоді нездорова і шкідлива для віри в Бога та його наміри, коли вона є витвором світського мислення, яке суперечить побожній мудрості. Тому пам’ятаймо, що найкориснішими писаннями у час Соломона, а також у наші дні, є ті, котрі відображають мудрість «єдиного пастиря» — Бога Єгови. Він постачив 66 книг Святого Письма, і в першу чергу на них ми повинні зосереджувати увагу. Біблія і корисні публікації «вірного раба» дають нам можливість набувати «Богопізнання» (Приповістей 2:1—6).
Наш ввесь обов’язок перед Богом
15. а) Як би ви передали Соломонові слова про «ввесь обов’язок людини»? б) Що ми повинні робити, аби сповнити ввесь свій обов’язок перед Богом?
15 Узагальнюючи ціле своє дослідження, збирач, Соломон, каже: «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині [«це ввесь обов’язок людини», НС]! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе!» (Екклезіяста 12:13, 14). Здоровий страх, або благоговійна повага, до нашого Величного Творця захищатиме нас і, надіємось, наші сім’ї від нерозсудливого шляху, який міг би принести багато неприємностей та горя нам і нашим близьким. Здоровий страх перед Богом чистий, і він є початком мудрості і знання (Псалом 19:10; Приповістей 1:7, Дерк.). Якщо ми маємо проникливість, засновану на Божому натхненому Слові, і в усьому застосовуємо поради з нього, то будемо сповнювати свій «ввесь обов’язок» перед Богом. Звичайно, справа не зводиться лише до того, щоб скласти список обов’язків. Скоріше від нас вимагається звертатися до Святого Письма, коли вирішуємо життєві проблеми, і завжди все робити Божим способом.
16. Що Єгова приведе на суд?
16 Слід пам’ятати, що наш Величний Творець бачить усе (Приповістей 15:3). Він «приведе кожну справу на суд». Так, Усевишній судитиме все, навіть сховане від людського ока. Розуміння цього може спонукувати нас додержуватися Божих заповідей. Але найбільшою спонукою повинна бути любов до нашого небесного Отця, бо апостол Іван писав: «То любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі» (1 Івана 5:3). І оскільки Божі заповіді дано для нашого тривалого благополуччя, то дотримуватися їх не лише потрібно, але й мудро. Це не тягар для людей, які люблять свого Величного Творця. Вони хочуть сповнювати свій обов’язок перед ним.
Сповнюймо свій ввесь обов’язок
17. Що ми робитимем, якщо дійсно хочемо сповнювати свій ввесь обов’язок перед Богом?
17 Якщо ми мудрі і справді бажаємо сповнювати свій ввесь обов’язок перед Богом, то крім виконання його заповідей, матимем благоговійний страх не сподобатися йому. Справді, «початок премудрости — страх перед Господом», і люди, які виконують його заповіді, мають «добрий розум» (Псалом 111:10; Приповістей 1:7). Тому поводьмося мудро і слухаймось Єгову в усьому. Особливо це важливо тепер, бо Цар Ісус Христос присутній, а день суду, в якому він буде Божим призначеним Суддею, близько (Матвія 24:3; 25:31, 32).
18. Якими будуть наслідки для нас, якщо ми сповнятимем свій ввесь обов’язок перед Богом Єговою?
18 За кожним з нас тепер уважно спостерігає Бог. Чи ми маємо духовний умонастрій, чи, може, дозволили світським впливам послабити свої взаємини з Богом? (1 Коринтян 2:10—16; 1 Івана 2:15—17). Молоді чи старі,— з усіх сил стараймося догоджати нашому Величному Творцю. Якщо ми слухаємось Єгову і виконуємо його заповіді, то будемо відкидати марні справи цього старого світу, який минає. Тоді ми зможемо плекати надію на вічне життя в новій системі речей, яку обіцяв Бог (2 Петра 3:13). Які ж чудові перспективи для всіх людей, котрі сповнюють свій ввесь обов’язок перед Богом!
Як би ви відповіли?
◻ Чому, на вашу думку, не все є марнотою?
◻ Чому молодим християнам слід з молитвою обдумати своє священне служіння?
◻ Які книжки некорисно «багато читати»?
◻ Що таке «ввесь обов’язок людини»?
[Ілюстрація на сторінці 20]
Не все є марнотою для людей, які служать Єгові.
[Ілюстрація на сторінці 23]
На відміну від багатьох книжок цього світу Боже Слово відсвіжує і приносить користь.