«Належить це кожній людині»

«Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!» (ЕККЛЕЗІЯСТА 12:13).

 1, 2. Чому доречно розглянути, що нам належить робити з Божого погляду?

«ЧОГО пожадає від тебе Господь?» Це питання поставив один стародавній пророк. Після цього він показав, чого вимагає Єгова, а саме: чинити правосуддя, милосердя любити і з Богом ходити сумирно (Михея 6:8).

² Ми живемо у вік індивідуалізму та незалежності, і багатьом не до душі думка, що Бог чогось від них вимагає. Вони не хочуть бути зобов’язаними. Але що можна сказати про висновок, зроблений Соломоном у книзі Екклезіяста? «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині» (Екклезіяста 12:13).

 3. Чому слід серйозно задуматися над книгою Екклезіяста?

³ Хоч би якою була наша життєва ситуація і хоч би яким був наш світогляд, нам дуже корисно розглянути підстави для такого висновку. Цар Соломон, який написав цю натхнену книгу, розглядав справи щоденного життя. Дехто може зробити поспішний висновок, що його аналіз негативний у своїй основі. Але цей аналіз був натхнений Богом, і він допоможе нам оцінити свої заняття й пріоритети і в кінцевому результаті збільшити нашу радість.

Справлятися з основними клопотами

 4. Що Соломон досліджував і обговорював у книзі Екклезіяста?

⁴ Соломон глибоко досліджував ‘працю людських синів’. «Поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом». Під «працею» Соломон не мав на увазі лише найману роботу чи заробляння грошей, а всю діяльність людей протягом їхнього життя (Екклезіяста 1:13). Розгляньмо деякі головні справи, або працю, і тоді порівняймо їх з нашими заняттями і пріоритетами.

 5. Яке є одне з головних занять людей?

⁵ Безумовно, в основі багатьох людських занять і справ лежать гроші. Ніхто не може по праву сказати, що Соломон був байдужий до грошей, як декотрі заможні люди. Він без вагань визнавав, що гроші до деякої міри потрібні; мати належне фінансове забезпечення ліпше, ніж жити аскетично або в бідності (Екклезіяста 7:11, 12). Але, мабуть, ви вже бачили, що гроші або майно, яке можна придбати за них, деколи стають головною ціллю в житті як у бідних, так і в багатих.

 6. Чого можна навчитися про гроші з однієї Ісусової притчі і з власного досвіду Соломона?

⁶ Пригадайте Ісусову притчу про багатого чоловіка, який ніколи не був задоволеним тим, що мав, і працював, щоб набути ще більше майна. З Божого погляду, він не був поміркованою особою. Чому? Тому що «життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Луки 12:15—21). Досвід Соломона — більший, мабуть, ніж наш,— підтверджує Ісусові слова. Прочитайте Екклезіяста 2:4—9. Деякий час Соломон старався розбагатіти. Він будував вишукані доми і насаджував сади. Він міг собі дозволити придбати вродливих подруг. Чи багатство і те, чого ним можна досягнути, принесло йому глибоке задоволення, відчуття справжнього успіху і сенсу в житті? Він одверто відповів: «Я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи,— й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!» (Екклезіяста 2:11; 4:8).

 7. а) Що стосовно цінності грошей показує досвід? б) Як ваш власний досвід підтверджує висновок Соломона?

⁷ Це реалістична оцінка, її правдивість підтверджується життям багатьох людей. Мусимо погодитися, що більше грошей не вирішує всіх проблем. Грошима можна вирішити деякі проблеми, наприклад, вони допомагають забезпечувати себе їжею й одягом. Але людина не може носити двох костюмів одразу, і вона споживає лише обмежену кількість їжі й напоїв. Ви також, мабуть, читали про багатих людей, життя котрих зіпсуте розлученням, алкоголем, наркотиками й сімейними ворожнечами. Мультимільйонер Ж. П. Ґетті сказав: «Гроші не обов’язково пов’язані із щастям. Можливо, навіть навпаки — з нещастям». Соломон мав поважну причину віднести сріблолюбство до марноти. Протиставте цьому факту наступне Соломонове спостереження: «Сон солодкий у трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіяста 5:9—11).

 8. З яких причин не слід перебільшувати важливості грошей?

⁸ Гроші й майно не приносять теж відчуття вдоволеності своїм майбутнім. Якщо б у вас з’явилося більше грошей і майна, зросли б також ваші клопоти про те, як усе це захистити, і ви все одно не знали б, що принесе завтрашній день. Є шанс, що ви втратите все своє майно, а також життя (Екклезіяста 5:12—16; 9:11, 12). З огляду на все це не важко зрозуміти, чому наше життя, або праця, повинне мати вищу, тривалішу мету, ніж гроші й маєтки.

Сім’я, слава і влада

 9. Чому, аналізуючи життя, Соломон розглянув також сімейні справи?

⁹ Аналізуючи життя, Соломон розглянув також випадки, коли на першому місці у житті стоїть сім’я. Біблія багато говорить про сімейне життя, в тому числі про радість народження і виховування дітей (Буття 2:22—24; Псалом 127:3—5; Приповістей 5:15, 18—20; 6:20; Марка 10:6—9; Ефесян 5:22—33). Але чи це найголовніше в житті? Виглядає, що багато людей так думає, тому що у деяких суспільствах ставиться великий наголос на подружжі, дітях і родинних зв’язках. Однак Екклезіяста 6:3 показує, що навіть сто дітей не є ключем до задоволення в житті. Уявіть собі, як багато батьків жертвують усім, тільки щоб дати своїм дітям добру основу для життя і зробити їхнє життя легшим. Це благородно, але наш Творець, безумовно, не мав наміру, щоб головною метою нашого існування було лише передати життя наступному поколінню, як це інстинктивно роблять тварини, продовжуючи свій рід.

10. Чому надмірне зосередження уваги на сім’ї може виявитися марнотою?

¹⁰ Соломон з розумінням згадав деякі реальності сімейного життя. Наприклад, чоловік може зосередити свої сили на забезпеченні своїх дітей та внуків. Але чи ті діти будуть мудрими? Або, може, вони немудро розпорядяться усім, що він нагромадив для них? Якщо б таке сталося, яка б це була «марнота ... й зло велике!» (Екклезіяста 2:18—21; 1 Царів 12:8; 2 Хронік 12:1—4, 9).

11, 12. а) На яких цілях у житті зосереджуються деякі люди? б) Чому можна сказати, що пошуки видатного становища — це «ловлення вітру»?

¹¹ Є також інша крайність, коли люди ставлять нормальне сімейне життя на задній план, а першість віддають здобуттю слави або влади над іншими. Ця вада, здається, типовіша для чоловіків. Чи ви помітили це у своїх однокласників, співробітників або сусідів? Багато людей з усіх сил стараються, щоб їх помітили, щоб з ними рахувались, і намагаються здобути владу над іншими. Але чи в цьому є справжній сенс?

¹² Подумайте про те, як дехто намагається стати відомим у малому чи великому масштабі. Ми бачимо це у школі, по сусідству і в різноманітних соціальних верствах. Це бажання є також спонукальною силою в людей, які хочуть прославитися у галузі мистецтва, естради та політики. Але хіба ці зусилля за своєю суттю не є марнотою? Соломон правильно назвав це «ловленням вітру» (Екклезіяста 4:4). Навіть якщо молода людина стане видатним членом клубу, спортивної команди чи музичної групи або якщо хтось доб’ється видатного службового чи суспільного становища, то скільки людей насправді знають про це? Чи більшість людей в іншій частині землі (або навіть у тій же країні) дізнаються хоча б про те, що ця особа існує? Чи, може, вони житимуть зовсім не знаючи про невелику славу цієї людини? Те саме можна сказати про будь-яку владу або видатне становище на роботі, в місті чи в якомусь колективі.

13. а) Як Екклезіяста 9:4, 5 допомагає нам належно ставитися до слави і влади? б) З якими фактами нам слід змиритися, якщо, крім цього життя, більше нічого немає? (Дивіться примітку).

¹³ До чого в кінцевому підсумку зводиться така слава чи влада? Одне покоління відходить, на його місце приходить інше, великі та могутні люди сходять зі сцени, і невдовзі їх забувають. Так стається, наприклад, з будівничими, музикантами та іншими митцями, реформаторами, а також із більшістю політиків та військових вождів. Скількох людей таких занять, які жили між 1700 і 1800 роками, ви знаєте? Соломон дав правильну оцінку: «Краще собаці живому, ніж левові мертвому! Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають... забута і пам’ять про них» (Екклезіяста 9:4, 5). І якщо, крім цього життя, більше нічого немає, то старання досягти видатного становища чи влади справді є марнотоюa.

Центр нашої уваги і наш обов’язок

14. Чому книга Екклезіяста повинна допомогти нам особисто?

¹⁴ Соломон не обговорював багатьох занять, цілей та задоволень, на яких люди зосереджують своє життя. Однак того, що він написав, достатньо. Наш розгляд книги Екклезіяста не повинен видаватися похмурим чи негативним, оскільки ми реалістично переглянули книгу Біблії, яку Бог Єгова спеціально натхнув для нашої користі. Вона може допомогти всім нам поправити свій погляд на життя і ставити на перше місце належні речі (Екклезіяста 7:2; 2 Тимофія 3:16, 17). Це особливо потрібне з огляду на висновок, який Єгова допоміг зробити Соломонові.

15, 16. а) Як Соломон ставився до задоволення у житті? б) За словами Соломона, при якій умові можна втішатися життям?

¹⁵ Соломон повторно висловлює думку, що слуги правдивого Бога повинні знаходити радість у їхній діяльності перед Ним. «Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий!» (Екклезіяста 2:24; 3:12, 13; 5:17; 8:15). Зверніть увагу на те, що Соломон не заохочував до гульні; не рекомендував він також погляду «будемо їсти та пити, бо ми взавтра вмремо!» (1 Коринтян 15:14, 32—34). Він мав на увазі, що нам слід знаходити втіху в нормальних задоволеннях, наприклад у споживанні їжі та напоїв, тоді як ми ‘робимо добро у своєму житті’. Це, безсумнівно, зосереджує наше життя на волі Творця, який вирішує, що́ насправді є добром (Псалом 25:8; Екклезіяста 9:1; Марка 10:17, 18; Римлян 12:2).

¹⁶ Соломон писав: «Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!» (Екклезіяста 9:7—9). Так, чоловік чи жінка, котрі ведуть багате й змістовне життя, є активними у праці, яка приємна Єгові. Це означає, що нам слід постійно пам’ятати про нього. Наскільки цей погляд відрізняється від погляду більшості людей, які ведуть своє життя згідно з людськими міркуваннями!

17, 18. а) Як реагує багато людей на реальності життя? б) Що нам слід мати на увазі?

¹⁷ Хоча деякі релігії вчать про потойбічне життя, багато людей вірять, що можна бути впевненими тільки у цьому житті. Можливо, ви вже бачили, що вони ведуть себе так, як писав Соломон: «Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе» (Екклезіяста 8:11). Навіть люди, які не заглиблюються у злі вчинки, виявляють, що вони головним чином цікавляться сьогоднішнім днем. Це одна з причин, чому перебільшується важливість грошей, майна, престижу, влади, сім’ї та інших подібних інтересів. Соломон, однак, на цьому не закінчив. Він додав: «Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, проте я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх! А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!» (Екклезіяста 8:12, 13). Соломон не сумнівався, що нам буде добре, коли ми будемо ‘Бога боятися’. Що він мав на увазі? Відповідь можна знайти у протиставленні, яке він зробив. Єгова дасть нам «довгі дні».

¹⁸ Особливо відносно молодим людям слід обміркувати цілком достовірний факт, що їм буде добре, якщо вони будуть боятися Бога. Як ви, напевно, вже бачили, найшвидший бігун може спіткнутися і програти змагання. Могутня армія може зазнати поразки. Здібний бізнесмен може збідніти. Багато інших непередбачених обставин також роблять життя непевним. Але можна бути абсолютно впевненим в одному: наймудріша і найпевніша річ — це втішатися життям, чинячи добро згідно з Божими моральними законами і його волею (Екклезіяста 9:11). Це означає навчитися з Біблії про волю Бога, присвятити йому своє життя і стати охрещеним християнином (Матвія 28:19, 20).

19. Як молоді люди можуть використовувати своє життя, але який шлях — мудрий?

¹⁹ Творець не змушуватиме ні молодих, ні старших людей дотримуватися його керівництва. Вони можуть зосереджуватися на освіті, можуть навіть усе життя вивчати незліченні книжки людської мудрості. Але з часом це виявиться мукою для тіла. Або вони можуть іти на поводі свого недосконалого людського серця і гнатися за всім, що привабливе для їхніх очей. Це обов’язково принесе смуток, і життя, проведене таким чином, зрештою виявиться лише марнотою (Екклезіяста 11:9—12:12; 1 Івана 2:15—17). Соломон дає молодим людям заклик, над яким усі ми, незалежно від нашого віку, повинні серйозно задуматися: «Пам’ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не настануть літа, про які говорити ти будеш: «Для мене вони неприємні!» (Екклезіяста 12:1).

20. Який врівноважений погляд слід мати на повідомлення в Екклезіяста?

²⁰ Який же висновок нам слід зробити? Згадаймо висновок Соломона. Він бачив, або досліджував, «усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це — марнота та ловлення вітру!» (Екклезіяста 1:14). У книзі Екклезіяста ми не знаходимо слів циніка чи невдоволеної людини. Вони належать до Божого натхненого Слова і заслуговують нашої уваги.

21, 22. а) Які аспекти життя брав до уваги Соломон? б) Який мудрий висновок зробив він? в) Як дослідження книги Екклезіяста вплинуло на вас?

²¹ Соломон дослідив людський труд, зусилля і прагнення. Він роздумував про те, яким є закономірний результат усього цього — розчарування і пустота, котрих зазнає так багато людей. Він розглядав реальність людської недосконалості і її результат — смерть. Він також брав до уваги дане Богом знання про стан померлих і про перспективи на майбутнє життя. Усе це оцінив чоловік, якому Бог поглибив мудрість,— один з наймудріших людей усіх часів. І його висновок був включений у Святе Письмо на користь усім, хто прагне справді змістовного життя. Чи ж нам не слід погодитися з цим висновком?

²² «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе!» (Екклезіяста 12:13, 14).

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

◻ Якою є мудра оцінка ролі майна у вашому житті?

◻ Чому нам не слід ставити занадто великий наголос на сім’ї, славі чи владі над іншими?

◻ До якого Божого погляду на задоволення заохочував Соломон?

◻ Яку користь принесло вам обговорення книги Екклезіяста?

[Ілюстрація на сторінці 15]

Гроші й майно не гарантують задоволення.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Молоді люди можуть не сумніватися, що їм буде добре, якщо вони будуть боятися Бога.