Чи багатство є запорукою щастя?
Цар Соломон знав ціну грошам. Він написав: «Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати» (Екклезіяста 10:19). Обід з друзями може принести багато радості, але щоб дістати хліб чи вино, потрібні гроші. Оскільки гроші — це засіб для придбання матеріальних речей, завдяки їм «все це можна мати».
ХОЧА Соломон був надзвичайно багатий, він знав, що багатство не може всього дати людині. Він усвідомлював, що матеріалістичний спосіб життя не є ключем до щастя. Ми читаємо: «Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також» (Екклезіяста 5:9).
Припустімо, що багата людина багатішає ще більше. Соломон говорить: «Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають» (Екклезіяста 5:10). Коли збільшується «маєток», потрібно більше людей, щоб доглядати його. Усім за роботу треба платити — ремонтникам, доглядачам, слугам, сторожам тощо. У результаті необхідно чимраз більше грошей.
Такі обставини безпосередньо впливають на щастя людини. Грецький історик Ксенофонт, що жив у четвертому столітті до н. е., записав висловлювання бідного чоловіка, який став багатим:
«Невже ти справді вважаєш... що, чим більше я маю, тим більше щастя зазнаю́ в житті? Ти не усвідомлюєш,— продовжує він,— що тепер мені ні на йоту не стало приємніше їсти, пити й спати, ніж тоді, коли я був бідним. Єдине, що мені принесло багатство,— це обов’язок піклуватися про більшу кількість людей, роздавати більше іншим і хвилюватися через те, що маю дивитися за більшою кількістю майна, ніж колись. Бо тепер багатьох у своєму домі я повинен нагодувати, напоїти, одягти, а для декого ще й покликати лікаря; хтось приходить і розповідає, що на овець напали вовки або що бик упав у провалля чи що якась пошесть напала на худобу. Здається... що тепер, будучи багатим, я маю більше хвилювань, ніж тоді, коли був бідним».
Також людей зваблює, як сказав Ісус, «омана багатства». Це ще одна причина, чому вони постійно гоняться за більшими статками (Матвія 13:22). Вони обманюються тому, що багатство, якого вони так палко прагнуть, ніколи не приносить очікуваного задоволення чи щастя. «Тоді,— думають вони,— якщо невелике багатство не принесло сподіваного, то більше обов’язково принесе». І так прагнення мати більше не припиняється.
Грошолюбство не веде до щастя
Трапляється, що багатий чоловік, який непокоїться про своє майно, не може добре спати вночі. Соломон пише: «Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіяста 5:11).
Коли людина надто хвилюється, що втратить свої статки, окрім безсоння, приходять інші проблеми. Соломон пише про такого нещасного чоловіка: «Всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку й хвороби та люті» (Екклезіяста 5:16). Замість того щоб тішитися своїм багатством, він їсть ‘у смутку’, неначе шкодує за грошима, які йому довелося витратити на їжу. Такі хворобливі думки можуть погано вплинути на здоров’я. А погане здоров’я у свою чергу поглиблює тривоги нещасного, бо через хвороби він не може накопичувати більше багатства.
Можливо, це нагадує вам слова апостола Павла: «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль. Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто... поклали на себе великі страждання» (1 Тимофія 6:9, 10). У гонитві за грошима люди займаються шахрайством, обманюють, крадуть, продаються і навіть стають убивцями. Вони намагаються захопити багатство у свої руки і не відпускати його, а в результаті страждають емоційно, фізично й духовно. Чи такий шлях справді веде до щастя? Аж ніяк!
Задоволені тим, що маємо
Соломон мав ще щось сказати про зрівноважений погляд на багатство. Він написав: «Як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!... Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав,— бо це доля її» (Екклезіяста 5:14, 17).
Ці слова показують, що щастя не полягає в тому, аби накопичувати багатство на час, коли нас, можливо, вже не буде. Наскільки ліпше задовольнятися і тішитися результатами своєї важкої праці. Апостол Павло висловив подібну думку у натхненому листі до Тимофія: «Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того». (1 Тимофія 6:7, 8; порівняйте Луки 12:16—21).
Ключ до щастя
Соломон мав величезне багатство і був наділений побожною мудрістю. Проте щастя він пов’язав з мудрістю, а не з грошима. Ми читаємо: «Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. Довгість днів — у правиці її, багатство та слава — в лівиці її. Дороги її — то дороги приємности, всі стежки її — мир. Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!» (Приповістей 3:13—18).
Чому мудрість стоїть вище матеріальних статків? Соломон написав: «Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має» (Екклезіяста 7:12, Хом.). Хоча й гроші є до певної міри захистом і надають їхньому власнику можливість купити потрібні речі, мудрість оберігає людину — вона допомагає не йти на ризик, який може наразити життя на небезпеку. Правдива мудрість не тільки може врятувати людину від передчасної смерті, але й, оскільки ґрунтується на належному страху до Бога, приведе до вічного життя.
Чому побожна мудрість веде до щастя? Тому що справжнє щастя може прийти тільки від Бога Єгови. Досвід показує, що правдивого щастя можна зазнати тільки слухаючись Всевишнього. Той, хто має схвалення від Бога, буде по-справжньому щасливим (Матвія 5:3—10). Якщо ми застосовуватимемо принципи, яких вчимося з Біблії, то розвиватимемо «мудрість, що зверху» (Якова 3:17). Вона дасть щастя, якого ніколи не принесе багатство.
[Ілюстрації на сторінках 4, 5]
Цар Соломон знав, що́ саме робить людину щасливою. А ви?