Цікаві точки з Біблії Пісня над Піснями 1:1 до 8:14
Правдива любов перемагає!
Є любов, яка ніколи не перестає. Така любов є сталою, переможною, і триває. Така вірна любов існує між Ісусом Христом а Його „нареченою”, або духом-породженим збором. (Об’явлення 21:2, 9; Ефесян 5:21—33) І як гарно цю любов є описано в Пісні над Піснями!
Ця „Пісня над Піснями” складена близько 3000 років тому розумним царем Соломоном у Ізраїлі (1:1) говорить про любов молодого пастуха до селянки з села Шунема. Пишнота й багатство царя не можуть добитись любові Суламітки, бо вона вірна своєму улюбленому пастухові.
Коли цю поетичну книжку читається уважно з оцінюванням, то неодруженим, як також одруженим слугам Єгови в ній, маємо багато про що думати відносно чистості, ніжності, вірності, постійної любові, які повинні бути мірилом християнського шлюбу. Справді, ми всі можемо скористати з цієї пісні про переможність правдивої любові.
Суламітка в таборі Соломона
Прочитайте Пісню над Піснями 1:1—14. У царських наметах, Суламітка говорить немов її улюблений пастух був присутній. Соломон вихваляє її красу й обіцяє прикрасити її дорогоцінностями золота й срібла. Дівчина не піддається його пропозиціям і каже, що вона кохає тільки пастуха.
◆ 1:2, 3 — Чому ці порівняння з вином і оливою є вчасні?
Вино веселить серце й підкріплює пригнічену людину. (Псалом 104:15; Приповістей 31:6) Олією поливали привілейованих гостей тому, що олія дуже заспокоює. (Псалом 23:5; Луки 7:38) Тому то розхвильована Суламітка підкріплювалась і потішалась пригадуючи собі пастухові „вислови любові” і його „ім’я”. Подібно, останок Христових помазаних послідовників підбадьорюється роздумуванням про любов і запевнення їхнього Пастиря Ісуса Христа, хоч вони ще є в світі й не з Ним.
Урок дла нас: Соломон був би прикрасив Суламітку „ланцюжками золотими” і „срібними кульками”, але вона протистояла цим матеріальним спокусам і ствердила свою нехибну любов до пастуха. (1:11—14) Задумуватись над її відношенням підкріпить постанову „невісти”-класу відкидати світський спокусливий матеріалізм і зоставатись вірною своєму небесному Нареченому. Якщо наші надіє є жити на землі, а ми думаємо одружуватись, то нехай приклад цієї дівчини спонукає нас головно цікавитись духовними, а не матеріальними справами.
Взаємопрагнення
Прочитайте 1:15 до 3:5. Пастух входить у царський табір і висловлює свою любов до скромної Суламітки, яка поважає його над усіх інших. Під час їхнього розлучення, дівчина пригадувала собі радісний час з її улюбленим і прохала його, щоб він квапився прийти до неї. Уночі вона прагнула його.
◆ 2:1—3 — Що значать ці образні вислови?
Суламітка називає себе „саронською трояндою” тому що була покірна, скромна молода жінка, яка вважала себе бути тільки одною з багатьох звичайних квітів. Проте, пастух вважав її бути „як лілея між тереном”, тому що вона дуже миловидна, здібна й вірна Єгові. Для дівчини пастух був „як та яблуня між лісовими деревами”, тому що він був духовний молодий чоловік присвячений Богові й з бажаними рисами та здібностями. Неодружений християнин, який шукає партнера в житті повинен шукати тільки вірних співхристиян з подібними рисами Суламітки або її улюбленого пастуха.
◆ 3:5 — Чому присяга була поєднана з цими тваринами?
Газелі й польові олені тихі, стрункі й гарні тварини, а також швидкі й стійкі на ногах. По суті, Суламітка зобов’язувала „дочок Єрусалимських” присягою всім що є елегантне й гарне. Цими тваринами, вона зобов’язувала тих жінок, щоб вони не старались збудити в неї любов до нікого іншого крім її улюбленого пастуха.
Урок дла нас: Дівчина приводила „дочок Єрусалимських”, або дворових служниць, які обслуговували царя, під присягу, щоб вони ,не збуджували в неї любов аж доки її не вподоби’. (2:7; 3:5) Це натякає на те, що неможливо мати романтичної любові тільки до кого-небудь. Суламітка не відчувала принади до Соломона. Як розумно для неодруженого християнина, який думає одружуватись, вибирати тільки тих, які мають право одружуватись і є вірними поклонниками Єгови, яких справді можливо любити! — 1 Коринтян 7:39.
Дівчина в Єрусалимі
Прочитайте 3:6 до 6:3. У пишності Соломон вертається до Єрусалима. Там пастух установив контакт з дівчиною й підкріпив її ніжними висловами. У сні, вона запізніло відповіла на стукання її улюбленого пастуха й нічна сторожа знущалась над нею, як вона розпачливо шукала його. Коли „дочки Єрусалима” запитали дівчину чому її миленький такий видатний, то яскравими висловами вона описує їм його.
◆ 5:12 — Як очі пастуха є ,немов голуби в молоці повимивані’?
Раніше, очі Суламітки були уподібнені до голубиних, тому що були закохані, ніжні. (1:15; 4:1) Фактично, пастух сам назвав дівчину своєю „голубкою”. (5:2) Тут дуже закохана молода дівчина уподібнює очі пастуха до синьо-сірих голубок, які вимиваються в молоці. (5:8, 12) Мабуть, це порівняння стосується до темних райдужних оболонок обкружені яскраво-білим його очей.
Урок дла нас: Суламітка була неначе „замкнений садок”. (4:12) Часто садок у стародавньому Ізраїлі був подібний до парку, справжнього раю з добрим джерелом води й різноманітністю городини, квітів, і дерев. Звичайно, садок обгороджували живоплотом або муром і в нього входилось тільки через замкнені брами. (Ісаї 5:5) Для пастуха, бездоганна моральність і краса Суламітки були неначе рай незвичайної краси, гарного плоду, приємних запахів і звеселяючо приємним. Її любов не була до якого-небудь чоловіка, тому що вона була чесна, неначе „замкнений садок” до небажаних гостей, але тільки до її законного власника. Моральною чесністю й вірністю Суламітка є гарним прикладом для неодружених християнських жінок сьогодні.
„Полум’я Єгови”
Прочитайте 6:4 до 8:14. Соломон вихваляв красу дівчини, але вона відкинула його й висловлювала свою вірність до пастуха. Не мігши здобути її любові, Соломон відпустив її до дому. З своїм „закоханим” вона вертається в Шунем, як дозріла жінка доказаної стійкості. Любов між нею а пастухом була міцна як смерть, а її жар немов те „полум’я Єгови”.
◆ 6:4 — Що було „Приємне місто”?
Цей вислів можна перекладати „Тірца”, що значить „приємність, чарівність”. Тірца було дуже гарне місто, перша столиця північного царства Ізраїлю.— 1 Царів 14:17; 16:5, 6, 8, 15.
◆ 7:4 — Як шия дівчини була неначе „башта із кости слонової”?
Очевидно її шия була гладенька неначе слонова кість, а струнка неначе та башта. Раніше, її шию уподібнювалось до „башти Давидової”, мабуть башти царевого дому понад східним муром Єрусалима. На тому мурі вивішували тисячі круглих щитів лицарів навіваючи думку, що велична шия Суламітки була прикрашена намистом нанизаним круглими дорогоцінностями або самоцвітами.— 4:4; Неемії 3:25—27.
◆ 8:6, 7 — Як кохання є „сильне як смерть”?
Смерть незмінно заганяла грішних людей до гробу, і правдиве кохання є таке міцне. Намагаючись виключної присвяти, така любов є непохитна, як шеол (загальний гріб), який вимагає трупів померлих людей. Тому що Бог Єгова дав людям спроможність любити, то ця риса походить від Нього й її придатно називати „полум’я Єгови”. Навіть заможний цар Соломон не міг купити такої любові.
Урок дла нас: Досвід Суламітки з царем Соломоном був великим випробовуванням, якого вона успішно знесла. Вона непохитнулась у любові або чесноті, як ті двері на завісах, які легко відчиняються й яких необхідно підпирати кедровою дошкою, щоб вони не відчинялись до кого-небудь незапрошеного або шкідливого. Ні, дівчина запанувала над царевими спокусами, стояла як той мур проти всіх матеріалістичних приваблень світу цього. Покладаючись на Бога й пригадуючи собі гарний приклад Суламітки, християнські жінки сьогодні можуть так само доказатись особами непохитними в принципах чесності на хвалу Єгови.— 8:8—10.
Певно, ця „Пісня над Піснями”, на тему любові, збільшує наше оцінювання узів між Ісусом а тими, що є вибрані стати Його небесною „невістою”. Але всі молоді чоловіки й жінки, як також чоловіки й дружини присвячені Єгові, можуть скористати, коли будуть старатись наслідувати вірність Суламітки й молодого пастуха, незважаючи на випробовування й спокуси. І ця чудова книга в Божому Слові повинна спонукувати нас усіх бути вірними Єгові, Джерелу переможної любові.