19. Хоча народ, подібно до дерева, має бути зрубаний, яке запевнення дає Бог Ісаї?

¹⁹ Знищення, у результаті якого Юда залишиться ‘зовсім спустошена’, є неминучим, але ситуація небезнадійна (2 Царів 25:1—26). Єгова запевняє Ісаю: «Коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости — пень їхній!» (Ісаї 6:13). «Десята частина... насіння... святости», залишиться, подібно як залишається пень зрубаного дуба. Це запевнення, безперечно, потішає Ісаю, бо серед його народу має залишитися святий останок. Хоча подібно до великого дерева, зрубаного для палива, цей народ ще раз зазнає́ спалення, живий пень символічного дерева Ізраїлю залишиться. Це буде насіння, тобто нащадок, що є святим для Єгови. З часом воно ще раз проросте, а дерево знову виросте. (Порівняйте Йова 14:7—9; Даниїла 4:23).

20. Яким було перше сповнення останньої частини пророцтва Ісаї?

²⁰ Чи сповнилися слова цього пророцтва? Так. Через сімдесят років після спустошення землі Юди богобійний останок повернувся з вавилонського вигнання. Він відбудував храм та місто й відновив у краї правдиве поклоніння. Завдяки поверненню євреїв на батьківщину, дану їм Богом, стало можливим друге сповнення пророцтва, яке Ісая отримав від Єгови. Що ж мало статись? (Ездри 1:1—4).

Проте ще до того декотрі люди послухались Ісуса й стали його учнями. Ісус назвав їх «щасливими» (Матвія 13:16—23, 51, НС). Він повідомив їм, що коли вони побачать «Єрусалим, військом оточений», то повинні ‘втікати в гори’ (Луки 21:20—22). Таким чином «насіння святости», яке виявляло віру й було сформоване як духовний народ, «Ізраїль Божий», врятувалосьa (Галатів 6:16).