«Дані» — постачання від Єгови

«Встануть чужинці та й пастимуть ваші отари» (ІСАЇ 61:5).

 1. Чому слово «давальник» може нагадувати нам Єгову?

ЯКИМ же великодушним давальником Бог є! Апостол Павло сказав: «[Єгова] Сам дає всім і життя, і дихання, і все» (Дії 17:25). Кожен з нас може скористати, коли задумається над різним «добрим даванням і дарами», яких одержуємо від Бога (Якова 1:5, 17; Псалом 29:11; Матвія 7:7; 10:19; 13:12; 21:43).

 2, 3. (а) Як нам слід реагувати на Божі дари? (б) У якому розумінні левіти були «дані»?

² З доброї причини псалмописьменник цікавився знати як йому віддячитися Єгові (Псалом 116:12). Нашому Творцеві нічого непотрібне з того, що люди мають або можуть дати Йому (Псалом 50:10, 12). Проте Єгова відчуває задоволення, коли оцінюючі люди віддаються правдивому поклонінню. (Пор. Євреїв 10:5​-7). Усі люди повинні присвятити себе Творцю, Який, в Свою чергу, може давати їм додаткові привілеї, так як левітам у давнину. Хоч усі ізраїльтяни були присвячені Богові, то Він вибрав Ааронову родину з племені Левія, щоб служити священиками й жертвувати в скинії та храмі. А що сказати про решту левітів?

³ Єгова сказав Мойсеєві: «Приведи Левієве плем’я... будуть вони стерегти всі речі скинії заповіту... Даси Левитів Ааронові та синам його,— власне йому вони дані [єврейське нетю·нім] від Ізраїлевих синів» (Числа 3:6, 8, 9, 41). Левіти були «дані» Ааронові для виконування обов’язків у скинії, і тому Бог міг сказати: «Вони дані,— Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих синів» (Числа 8:16, 19; 18:6). Декотрі левіти виконували прості завдання; інші мали видатні привілеї, як наприклад навчати людей Божих законів (Числа 1:50, 51; 1 Хронік 6:48; 23:3, 4, 24​-32; 2 Хронік 35:3​-5). Звернімо ж увагу на інший «даний» народ і його сучасну паралель.

Повернення ізраїльтян з Вавілона

 4, 5. (а) Котрі ізраїльтяни вернулися з поневолення у Вавілоні? (б) Що в наш час, відповідає поверненню ізраїльтян з неволі?

⁴ Ездра й Неемія розказують, як останок ізраїльтян під керівництвом губернатора Зоровавеля, вернувся з Вавілона на свою батьківщину, щоб відновити правдиве поклоніння. Обидва кажуть, що повернених було 42 360. Тисячі осіб з цього числа були «людьми Ізраїлевого народу». У доповіді потім перераховуються священики, потім 350 левітів, включаючи левітів-співаків і сторожів. Ездра й Неемія також пишуть про додаткові тисячі, які здається були ізраїльтянами, а можливо, і священиками, але не могли доказати свого родоводу (Ездри 1:1, 2; 2:2​-42, 59​-64; Неемії 7:7​-45, 61​-66).

⁵ Цей поневолений останок Ізраїлю, який пізніше вернувся в Єрусалим і Іудею, був дуже відданий Богові й глибоко зобов’язаний правдивому поклонінню. Як уже було сказано, у наш час бачимо, що до нього подібний останок духовного Ізраїлю, визволений від поневолення Вавілоном великим у 1919 році.

 6. Як Бог користується духовним Ізраїлем у наш час?

⁶ З часу їхнього визволення в 1919 році останок Христових помазаних братів запопадливо поширював правдиве поклоніння. Єгова поблагословив їхні зусилля зібрати останніх із 144 000 «Ізраїлю Божого» (Галатів 6:16; Об’явлення 7:3, 4). Як група, помазаний останок складає «вірного й мудрого раба», яким Єгова користувався, щоб забезпечити достаток життєдайної духовної поживи, яку вони дуже трудилися, щоб розповсюджувати по цілому світі (Матвія 24:45​-47).

 7. Хто бере участь у правдивому поклонінні разом з помазаними?

⁷ Як було сказано в попередній статті, серед людей Єгови вже налічено мільйони «інших овець», які мають Богом дану надію вижити нависаюче велике горе. Вони бажають вічно служити Єгові на землі, на якій вже не буде ні голоду, ні спраги, ні сліз смутку (Івана 10:16; Об’явлення 7:9​-17; 21:3​-5). Чи в розповіді про повернених ізраїльтян з Вавілона знаходимо щось подібне до цих помазаних християн? Так, знаходимо!

Неізраїльтяни також повертаються

 8. Хто вийшов разом з ізраїльтянами з Вавілона?

⁸ Коли любителям Єгови у Вавілоні Бог дав наказ вернутись у обітований край, то на нього зреагували тисячі неізраїльтян. У записах Ездри й Неемії читаємо про «нетінеїв» (Хоменко) і «синів Соломонових рабів», яких нараховано 392. У біблійних доповідях також згадуються більше як 7500 інших: «рабів і невільниць», як і «співаків та співачок» (Ездри 2:43​-58, 65; Неемії 7:46​-60, 67). Що спонукало багатьох неізраїльтян вийти з ними?

 9. Яку роль відіграв Божий дух у поверненні ізраїльтян з Вавілона?

⁹ В Ездри 1:5 говориться про «всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа». Так, Єгова спонукав їх вернутись у Єрусалим. Він збудив їхнього духа, тобто, рушійну силу розумових нахилів. Навіть з неба, Бог може спонукувати їх Своїм святим духом, або активною силою. Таким чином, усі хто пішов «будувати дім Господа» був збуджений «[Божим] духом» (Захарія 4:1, 6; Огія 1:14).

Сучасна аналогія

10, 11. До чого можна порівняти повернення неізраїльтян з Вавілона?

¹⁰ Кого представляють ті неізраїльтяни, які повернулися в Єрусалим? Багато християн, можливо, будуть відповідати: «Нетінеї представляють «інших овець» у наш час». Це правда, але не тільки нетінеї; бо всі неізраїльтяни, які вернулися в Єрусалим, представляють сьогоднішніх християн, які не є з духовного Ізраїлю.

¹¹ У книжці «Ви можете вижити Армагеддон і увійти в Божий новий світ»a (англ.) сказано так: «Повернених з Вавілона з губернатором Зоровавелем було не тільки 42 360 ізраїльтян... З ними вийшли тисячі неізраїльтян... Крім нетінеїв були інші неізраїльтяни: раби, професійні співаки та співачки, і потомки слуг царя Соломона». У книжці пояснено: «Нетінеї, раби, співаки й сини Соломонових рабів,— усі неізраїльтяни залишили країну свого поневолення і вернулись з останком Ізраїлю... Чи правильно думати, що в наш час люди різного національного походження, які не є духовними ізраїльтянами, будуть приєднуватись до останка духовного Ізраїлю і поширювати поклоніння Богові Єгові разом з ними? Так». Такі особи «стали сучасним прообразом нетінеїв, співаків, і синів Соломонових рабів».

12. Яким особливим способом Бог користується Своїм духом на користь духовних ізраїльтян, але чому ми можемо бути певні, що Його дух є досяжний всім Його поклонникам?

¹² Як у давнину, Бог дає Свого духа також тим, які мають надію жити вічно на землі. Правда, вони не народжуються згори. Кожен з 144 000 тільки один раз народжується згори як Божий духовний син, помазаний святим духом (Івана 3:3, 5; Римлян 8:16; Ефесян 1:13, 14). Звичайно, помазання — це виняткове виявлення Божого духа заради малої отари. Але Божий дух також потрібний для того, щоб виконувати Його волю. Тому Ісус сказав: «Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього» (Луки 11:13). Єгова вдосталь даватиме духа Свого для виконування Своєї волі, незважаючи на те, чи людина має небесну надію чи вона з інших овець.

13. Як дух може діяти на Божих слуг?

¹³ Божий дух спонукував ізраїльтян, як і неізраїльтян вернутись у Єрусалим. У наш час той самий дух підкріпляє всіх Божих вірних слуг і допомагає їм. Байдуже чи Бог дав людині надію на життя на небі, чи на землі,— вона мусить проповідувати добру новину, і святий дух допомагає їй бути вірною в цьому. Кожен з нас — яка б не була наша надія — повинні розвивати плоди духа, які нам усім потрібні до повної міри (Галатів 5:22​-26).

Дані для виконування спеціальної служби

14, 15. (а) Які дві групи виділяються серед неізраїльтян, що повернулися з Вавілона? (б) Хто такі нетінеї, і що вони робили?

¹⁴ Серед тисяч неізраїльтян, яких дух спонукав вернутися в Єрусалим, були дві малі групи, згадані в Божому Слові,— нетінеї і сини Соломонових рабів. Хто вони такі? Яке було їхнє завдання? І що це означає в наш час?

¹⁵ Нетінеї були неізраїльського походження і мали привілей служити разом з левітами. Чи пригадуєте собі ханаанеян з Ґів’она, які стали «збирачами дров та носіями води для громади й для Господнього жертівника»? (Ісуса Навина 9:27). Правдоподібно, що декотрі з їхніх потомків були серед нетінеїв, які вийшли з Вавілона, як і інші приєднані до них протягом царювання Давида та в інший час (Ездри 8:20). Яке завдання мали ті нетінеї? Бог призначив левітів допомагати священикам, а пізніше нетінеїв, допомагати левітам. Це був великий привілей навіть для обрізаних чужинців.

16. Як згодом роль нетінеїв змінилась?

¹⁶ Між поверненими з Вавілона, було мало левітів у порівнянні з священиками або нетінеями і «синами Соломонових рабів» (Ездри 8:15​-20). У «Словнику Біблії» автор доктор Джеймс Гейстінгс робить це зауваження: «Після якогось часу бачимо [нетінеїв] повністю закріпленими як священний офіційний клас, що їм навіть дано привілеї». У науковому журналі «Вейтус Тестаментум» сказано так: «Відбулась зміна. Після повороту з неволі ці [чужинці] вже не вважались рабами в храмі, але слугами, маючи таке саме становище як і інші органи [групи осіб], які виконували обов’язки в храмі». (Див. інформацію в рамках «Зміна в становищі»).

17. Чому нетінеям дано більше завдань, і який є біблійний доказ на це?

¹⁷ Звичайно, нетінеї ніколи не були рівними із священиками й левітами. Ці групи були ізраїльтянами, вибраними Єговою, яких не слід витісняти неізраїльтянами. Однак Біблія вказує на те, що оскільки вже було менше левітів, то нетінеям доручали виконувати більше обов’язків у Божій службі. Вони мешкали недалеко храму. За днів Неемії, вони ремонтували мур біля храму разом із священиками (Неемії 3:22​-26). І цар Персії видав декрет, щоб нетінеїв, як і левітів, звільнили від оподаткування через їхню службу в храмі (Ездри 7:24). Це показує близький зв’язок тих «даних» між (левітами а нетінеями) у духовних справах, а також, що нетінеям дано все більше й більше обов’язків виконувати згідно з потребою, хоч їх ніколи не вважалось левітами. Коли Ездра пізніше збирав вигнанців, щоб вернутись у Єрусалим, то спершу між ними левітів не було. Він доклав ще більше зусиль, і в результаті зібралось 38 левітів і 220 нетінеїв які вернулися в Єрусалим, як «служителі для дому нашого Бога» (Ездри 8:15​-20).

18. Які функції виконували сини Соломонових рабів?

¹⁸ Другою групою вибраних неізраїльтян були сини Соломонових рабів. Біблія мало говорить про них. Декотрі з них були «сини Соферетові». Ездра додає означений артикль до їхньої назви, тобто «гас·со·фе́ рет», бо можливо має на думці «писар» (Ездри 2:55; Неемії 7:57). Може бути, що це був штат співписьменників або переписувачів, а навіть виконавчі писарі в храмі. Хоч сини Соломонових рабів були чужинцями, то таки доказали свою відданість Єгові, коли залишили Вавілон і повернулись у Єрусалим, щоб брати участь у відновленні в ньому поклоніння Йому.

Віддаючи себе в наш час

19. Яке є споріднення між помазаними а іншими вівцями в наш час?

¹⁹ У наш час, Бог великою мірою користувався помазаним останком очолювати правдиве поклоніння і проповідувати добру новину (Марка 13:10). Як вони раділи, коли до них приєднувалися десятки тисяч, сотні тисяч, а потім мільйони інших овець! І як чудово інші вівці кооперують з останком (Івана 10:16).

20. Яке нове розуміння стає благорозумне щодо порівняння нетінеїв і синів Соломонових рабів? (Приповістей 4:18).

²⁰ Усі неізраїльтяни, які повернулись з неволі в стародавньому Вавілоні відповідають іншим вівцям, які в наш час служать з останком духовного Ізраїлю. Але що сказати про те, що в Біблії спеціально згадуються нетінеї і сини Соломонових рабів? Нетінеям і синам Соломонових рабів були дані привілеї, яких не дано іншим неізраїльтянам поверненим у Єрусалим. Це може бути прообразом на те, що в наш час Бог дав привілеї та додаткові обов’язки декотрим духовнозрілим і охочим з інших овець.

21. Як декотрим братам, які мають надію жити на землі, дано додаткові обов’язки й привілеї?

²¹ Додаткові привілеї нетінеїв були прямо пов’язані з духовною діяльністю. Синам Соломонових рабів, здається давали адміністративні відповідальності. Подібно до цього, у наш час Єгова поблагословив Свій народ, давши йому «дари в людях», щоб подбати про їхні потреби (Ефесян 4:8, 11, 12, НС). Ці «дари» включають у себе багато сотень духовнозрілих, досвідчених братів, які допомагають «доглядати за отарою», і служать обласними та районними наглядачами або як члени філіальних комітетів 98 філіалів Товариства Вартової Башти. (Ісаї 61:5). У всесвітньому центрі Товариства під керівництвом «мудрого домоправителя» і його Керівного органа, здібні чоловіки привчаються приготовляти духовний харч (Луки 12:42). Інших присвячених добровольчих слуг, які вже довгий час служать Єгові, привчено наглядати над домами Бетелів і друкарнями, над будуванням нових філіалів і залів для християнського поклоніння по цілому світі. Вони відзначаються близьким співробітництвом з помазаним останком, який складає частину царського священства. (Пор. 1 Коринтян 4:17; 14:40; 1 Петра 2:9).

22. Чому це правильно, що декотрим з інших овець доручено важливі відповідальності тепер, і як нам реагувати на це?

²² У давнину священики й левіти служили серед євреїв (Івана 1:19). У наш час, проте, останок духовного Ізраїлю на землі мусить зменшуватися кількістю. (Протиставте Івана 3:30). Зрештою, після знищення Вавілона великого, усі 144 000 на яких «покладена печатка», підуть на небо на шлюб Агнця (Об’явлення 7:1​-3; 19:1​-8). Але інші вівці мусять рости кількістю. Тому що декотрим з них, так як нетінеям і синам Соломонових рабів тепер доручено велику відповідальність під наглядом помазаного останка, то немає причини ставати зарозумілими або величати себе (Римлян 12:3). З цього ми стаємо впевнені, що Божі люди, які «переживши велике горе», матимуть досвідчених чоловіків — «князів» — готових давати керівництво іншим вівцям. (Об’явлення 7:14, Деркач; Ісаї 32:1; порівняйте Дії 6:2​-7).

23. Чому ми всі мусимо розвивати духа давання в служінні Богові?

²³ Усі, які повернулися з Вавілона були готові старанно трудитися і доказати, що поклоніння Єгові було на першому місці в їхньому розумі й серці. Так само й в наш час. Разом з останком помазаних «чужинці... пастимуть ваші отари» (Ісаї 61:5). Отже, незважаючи яка в нас Богом дана надія, і незважаючи на те, які привілеї духом призначені старійшини ще можуть отримати перед днем виправдання Єгови в Армагеддоні, розвиваймо в собі самовідданого, здорового духа давання. Хоч ми ніколи не можемо віддячитись Єгові за все те з чого користаємо, то служім від душі виконуючи будь-яке завдання в Його організації (Псалом 116:12​-14; Колосян 3:23). Таким чином ми всі можемо з усієї сили працювати для правдивого поклоніння, тоді як інші вівці тісно співпрацюють з помазаними, приреченими «царювати над землею» (Об’явлення 5:9, 10, НС).

[Примітка]

Пункти, які слід пам’ятати

◻ Яким чином левіти були «дані» у стародавньому Ізраїлі?

◻ Котрі неізраїльтяни вернулись з поневолення, і на кого вони були прообразом?

◻ Яка зміна здається відбулася щодо нетінеїв?

◻ Яке порівняння ми тепер оцінюємо щодо нетінеїв і синів Соломонових рабів?

◻ Яке довір’я викликає співробітництво між помазаними християнами та іншими вівцями?

[Рамка на сторінці 14]

ЗМІНА В СТАНОВИЩІ

Багато біблійних словників і енциклопедій говорять про зміни, яких зазнали декотрі неізраїльтяни, які повернулись з поневолення. Наприклад, під заголовком «Зміна їхнього становища» «Енциклопедія Біблії» каже: «Їхнє становище в суспільстві, як вже було сказано, було обов’язково піднесене. [Нетінеї] уже не були рабами, у точному розумінні цього слова». (Відредаговано Шейном і Блеком, том III, сторінка 3399). У «Енциклопедії біблійної літератури» Джон Кітто пише: «Не слід було сподіватися, що багато з них [нетінеїв] повернуться до цього скромного становища в Палестині... Добровільна відданість, яку таким чином виявляли ці особи, значно підвищила становище нетінеїв» (Том II, сторінка 417). «Міжнародна стандартна енциклопедія Біблії» пояснює: «У світлі цього спілкування і їхнього походження за днів Соломона можна зробити висновок, що Соломонові раби мали значну відповідальність у другому храмі». (Відредагував Дж. В. Бромелі, Том IV, сторінка 570).

[Ілюстрація на сторінці 15]

Коли ізраїльтяни повернулися відбудувати Єрусалим, з ними вернулось тисячі неізраїльтян.

[Відомості про джерело]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Комітет філіалу в Кореї. Як і стародавні нетінеї, чоловіки з інших овець мають велику відповідальність щодо правдивого поклоніння в наш час.